- •1. Необхідність та сутність грошей.
- •2. Функції грошей
- •3. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •4. Форми грошей та їх еволюція.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •7. Суть та структура грошового ринку.
- •8. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •9. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •10. Сутність та структура грошового обороту.
- •11. Готівковий грошовий оборот.
- •12. Безготівковий грошовий оборот.
- •13.Суть, види та структура грошових потоків.
- •14. Швидкість обігу грошей та фактори що їх визначають
- •15.Закони грошового обігу
- •16 Грошова маса та грошова база
- •17.Грошова емісія. Її види
- •18Грошовий мультиплікатор
- •19Суть та принципи організації грошових систем
- •20. Основні елементи грошової системи та їх характеристика
- •21. Основні типи грошових систем й еволюція їх розвитку
- •22. Становлення та розвиток грошової системи України
- •23.Обєктивна обумовленість, суть і соціально-економічні наслідки інфляції
- •24. Види інфляцій
- •25. Суть, класифікація та основні моделі грошових реформ
- •26. Суть та види цінних паперів
- •27. Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають
- •28. Суть і структура ринку цінних паперів
- •29. Учасники ринку цінних паперів
- •30. Фондова біржа та її роль у ринковій економіці
- •31. Функції, принципи організації та управління фондовою біржею.
- •32. Операції на фондовій біржі та їх класифікація.
- •34. Теорія кредиту
- •35. Принципи та методи кредитування
- •36. Забезпечення кредиту
- •37. Кредитний договір
- •38. Основні параметри функціонування комерційного кредиту.
- •33. Сутність, функції та межі кредиту.
- •39. Споживчий кредит
- •40. Державний кредит.
- •41. Основні форми функціонування міжнародного кредиту.
- •42. Банківський кредит і механізм банківського кредитування.
- •43. Сутність та види позичково процента.
- •44. Рівень позичкового проценту та основні фактори, що на нього впливають.
- •45. Державне регулювання позичкового проценту.
- •46. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •47. Структура кредитної системи.
- •48. Особливості розвитку кредитної системи в Україні.
- •49. Структура банківської системи.
- •50. Центральні банки, їх призначення та функції.
- •51. Історичні аспекти організації центральних банків.
- •52. Суть та основні типи грошово-кредитної політики центральних банків.
- •53. Методи та інструменти грошово-кредитної політики центрального банку.
- •54. Нбу, його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •55. Суть і функції комерційних банків.
- •56. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •57. Класифікація комерційних банків.
- •59. Сутність та види банківських операцій.
- •60. Пасивні операції комерційних банків.
- •61. Банківські ресурси: структура та особливості формування.
- •62.Активні операції комерційних банків.
- •63. Кредитні та інвестиційні операції комерційних банків.
- •64.Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •65. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •66. Основи організації безготівкових розрахунків.
- •67. Класифікація безготівкових розрахунків.
- •68. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами дорученнями.
- •69. Розрахунки чеками.
- •70. Розрахунки акредитивами.
- •71. Розрахунки векселями.
- •72. Форми безготівкових міжнародних розрахунків.
- •73. Лізинг, його види.
- •74. Факторингові операції.
- •75. Сутність та функції спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •76. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •77. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •78. Особливості діяльності інвестиційних компаній.
- •79. Основні напрямки діяльності кредитних спілок та ломбардів.
- •80. Міжбанківські об’єднання. Їх роль і значення у функціонуванні кредитних систем.
- •81. Сутність та основні елементи національної валютної системи.
- •82. Етапи розвитку світової валютної системи.
- •83. Конвертованість валюти, її види.
- •84. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •85. Сутність та структура валютного ринку.
- •86. Валюти і операції та їх види.
- •87. Валютні ризики та методи валютного страхування.
- •88. Баланси міжнародних розрахунків та їх основні види.
- •89. Суть та структура платіжного балансу.
- •90. Міжнародні банківські установи, їх функції та завдання.
2. Функції грошей
Для того, щоб краще зрозуміти суть грошей, потрібно уяснити їхню роль. У зв”язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.
Традиційно в економічній науці виділяють п”ять основних функцій грошей:
1) міра вартості;
2) засіб обігу;
3) засіб платежу;
4) засіб нагромадження;
5) світові гроші.
Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв”язок між товаровиробниками.
Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов”язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.
Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідельна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.
Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.
Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об”єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.
Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.
Говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття “конвертованість” валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) – перетворення).
На даний час повністю конвертованими вважаються лише не більше десяти валют світу, з них п”ять - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французький франк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій. Також цю функцію відіграють наднаціональні грошові одиниці – СДР, ЕКЮ, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
3. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
Виникнення грошей - тривалий історичний процес, пов'язаний з розвитком товарного виробництва і обігу товарів. Очевидно, що перші випадки обміну припадають ще на первіснообщинний лад. У той період обмін мав нерегулярний характер. Товарного виробництва ще не існувало, тобто речі вироблялися для власного споживання і лише випадково набували товарної форми. Для цього періоду характерна проста, випадкова або одинична форма вартості:
1 мішок зерна = 1 вівці
У наведеному прикладі товар А (зерно) відіграє активну роль, оскільки виражає свою вартість у товарі В (вівці). Товар, що виконує в кожному даному акті обміну активну роль, знаходиться у відносній формі вартості. Йому протистоїть товар - еквівалент, який виконує пасивну роль (через нього виражається вартість першого товару). Відповідно форма вартості товару В (вівці) називається еквівалентною. У ній міститься зародкова форма грошей. Вартість жодного товару не може бути виражена безпосередньо робочим часом. Вона виражається опосередковано, через вартість іншого товару.
Слід зазначити, що в період існування простої форми вартості саме випадковість обміну призводила до того, що він зовсім не обов'язково був еквівалентним. У період завоювання європейцями Нового Світу, Африки, Азії часто за скляне намисто, дешеве вбрання їм вдавалося вимінювати золото, хутра, коштовності. Тобто особливий вплив на процес обміну в цей час має суб'єктивне сприйняття цінності речі.
З поглибленням поділу праці, виникненням ремісництва і розвитком ремесел, зростає різноманітність вироблюваних речей, все більша їх частина виробляється з метою продажу. Для ремісника обмін є вже не випадком, а необхідною складовою частиною його виробництва (праці). Виникають ринки, на яких кожен даний товар може бути прирівняний до цілого ряду інших товарів і, відповідно, виражати в них свою вартість. Проста або випадкова форма вартості змінюється повною або розгорнутою:
У повній або розгорнутій формі вартості кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.
Характерні риси цієї форми вартості:
* внаслідок різноманітності еквівалентів випадковість пропорційно скорочується;
* відносний вираз вартості залишається незавершеним через появу все нових різновидів товарів-еквівалентів;
* у випадку незбігу попиту і пропозиції або інтересів товаровиробників, безпосередній обмін унеможливлюється;
* обмін ускладнюється неподільністю багатьох товарів ( в т.ч. багато товарів, які ніби то поділити й можна, але вони втрачають цінність від ділення: ціле хутро набагато цінніше, ніж розірване на частини;
* складно відокремити в часі процес купівлі-продажу.
У подальшому розвитку товарного виробництва з метою подолання суперечностей розгорнутої форми вартості агенти ринку вдаються до проміжного товару-посередника. У процесі обміну на кожному ринку виділилися з товарної маси найголовніші товари, які тут обмінювалися найчастіше. Поступово вони перетворилися в межах даного ринку у загальний еквівалент. Тобто вартість усіх інших товарів виражалася через споживну вартість товару-еквівалента. Так на зміну розгорнутій або повній формі вартості прийшла загальна форма вартості:
У різних народів різні товари виділилися на роль загального еквіваленту. В Стародавньому Єгипті це було зерно, в Середньовічній Західній Європі - велика рогата худоба ( в давніх джерелах знаходимо відомості про ціну лицарських латів - 50 волів), в Західній Африці майже до нашого часу - брили солі. У наших предків - хутро (в літописах згадуються кунні гроші) тощо.
Поява загального еквівалента певною мірою розв'язує суперечність загальної форми вартості: продавець товару може придбати будь-який інший товар за допомогою товару-еквівалента, що стимулює розвиток обміну і через нього - виробництва.
Загальна форма вартості замінюється грошовою. Роль грошей виконують різні метали. Їх власна споживна вартість відходить на другий план, найголовнішою стає властивість бути загальним еквівалентом. Найдавнішими в історії людства були бронзова китайська монета цянь, бронзова грецька лепта, золота і срібна давньогрецька драхма, срібний давньоримський сесторцій тощо. Золото і срібло виділилися на роль загальних еквівалентів завдяки певним природнім та економічним властивостям: однорідність, подільність, рідкісність і, відповідно, велика вартість у невеликій вазі тощо.
За золотом роль загального еквіваленту закріпилася на досить високому рівні розвитку товарного виробництва і обміну. Золото в якості грошей по відношенню до всього товарного світу завжди знаходиться в еквівалентній формі вартості: затрачена на нього конкретна праця виступає безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця - безпосереднім втіленням суспільної праці.
Споживна вартість грошей полягає в тому, що вони виконують функцію загального еквіваленту, визнану всім суспільством. Золоті гроші зберігають і споживну вартість даного дорогоцінного металу.