28. Суть і структура ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів – це частина фінансового ринку. Фінансовий

ринок – ринок, що забезпечує розподілення грошових коштів між учасниками

економічних відносин. В залежності від форм, в яких грошові ресурси

обертаються на фінансовому ринку, в його складі поряд з ринком цінних

паперів виділяють ринок банківських кредитів.

Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини

співвласності, які виражаються через випуск спеціальних документів

(цінних паперів), які мають власну вартість та можуть продаватися,

купуватися та погашатися.

Український ринок цінних паперів належить саме до тих, що тільки

формуються. Одна з причин цього полягає у відносно короткому терміні

існування національного фондового ринку. Законодавче його оформлення

почалося з прийняття Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»

№1201-XII від 18.06.91р.; у жовтні того ж року була зареєстрована

Українська фондова біржа, перші торги на якій відбулися в лютому 1992

року.

Світова практика свідчить, що ринок цінних паперів неминуче еволюціонує

від хаотичності і роздробленості до цілісності, централізації та

державного регулювання. Це характерно для усієї фінансової системи

ринкових відносин - як у межах однієї країни, так і в міжнародних

фінансово-економічних відносинах.

Головними характеристиками та принципами функціонування такого ринку є

його цілісність, централізація, прозорість, застосування системи

електронного обігу цінних паперів.

Ринок цінних паперів можна розмежувати на первинний і вторинний,

біржовий і позабіржовий.(На додатку 2 зображено суб’єкти ринку цінних

паперів).

Схема показує, що фондовий ринок є багатоаспектною складною економічною системою, на основі функціонування якої ринкова економіка:

1) акумулює капітал для інвестицій у виробничу і невиробничу сфери;

2) відображає сукупність економічних відносин, які виникають під впливом співвідношення попиту і пропонування позичкового капіталу;

3) головним завданням фондового ринку є створення умов для нормального розміщення інвестицій. Ринок об´єктивно висвітлює найефективніші галузі і сфери економіки, в які вливається капітал через купівлю-продаж цінних паперів;

4) для нормального функціонування ринку цінних паперів важливими є два аспекти: саморегулювання і державно-планове регулювання. В свою чергу саморегулювання можна розглядати як індивідуальне - дотримання морально-етичних норм і правил поведінки кожним з учасників ринку, і колективне - відпрацювання правил і положень, які мають виконуватися колективними учасниками ринку цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів охоплює формування єдиної державної політики й адаптацію його до міжнародних стандартів, координацію і контроль за випуском в обіг цінних паперів та їх похідних, захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів і санкцій проти порушників, сприяння розвитку ринку цінних паперів, узагальнення досвіду і підготовки пропозицій з удосконаленням системи обігу цінних паперів. На відміну від банківського кредитування, яке надає переважно короткострокові позички, цей ринок шляхом розміщення на ньому, скажімо, облігаційної позики дозволяє отримати грошові кошти навіть на кілька десятиліть, а, реалізуючи акції, можна забезпечити капітальне фінансування на безстроковій основі.

Ринок цінних паперів становить частку ринку позичкових капіталів. На ньому здійснюється емісія та купівля-продаж цінних паперів. Через участь банків, спеціалізованих кредитно-фінансових установ і фондової біржі тут акумулюються грошові нагромадження підприємств, банків, держави і приватних осіб з метою спрямування у виробниче і невиробниче інвестування.