
- •1. Необхідність та сутність грошей.
- •2. Функції грошей
- •3. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •4. Форми грошей та їх еволюція.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •7. Суть та структура грошового ринку.
- •8. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •9. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •10. Сутність та структура грошового обороту.
- •11. Готівковий грошовий оборот.
- •12. Безготівковий грошовий оборот.
- •13.Суть, види та структура грошових потоків.
- •14. Швидкість обігу грошей та фактори що їх визначають
- •15.Закони грошового обігу
- •16 Грошова маса та грошова база
- •17.Грошова емісія. Її види
- •18Грошовий мультиплікатор
- •19Суть та принципи організації грошових систем
- •20. Основні елементи грошової системи та їх характеристика
- •21. Основні типи грошових систем й еволюція їх розвитку
- •22. Становлення та розвиток грошової системи України
- •23.Обєктивна обумовленість, суть і соціально-економічні наслідки інфляції
- •24. Види інфляцій
- •25. Суть, класифікація та основні моделі грошових реформ
- •26. Суть та види цінних паперів
- •27. Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають
- •28. Суть і структура ринку цінних паперів
- •29. Учасники ринку цінних паперів
- •30. Фондова біржа та її роль у ринковій економіці
- •31. Функції, принципи організації та управління фондовою біржею.
- •32. Операції на фондовій біржі та їх класифікація.
- •34. Теорія кредиту
- •35. Принципи та методи кредитування
- •36. Забезпечення кредиту
- •37. Кредитний договір
- •38. Основні параметри функціонування комерційного кредиту.
- •33. Сутність, функції та межі кредиту.
- •39. Споживчий кредит
- •40. Державний кредит.
- •41. Основні форми функціонування міжнародного кредиту.
- •42. Банківський кредит і механізм банківського кредитування.
- •43. Сутність та види позичково процента.
- •44. Рівень позичкового проценту та основні фактори, що на нього впливають.
- •45. Державне регулювання позичкового проценту.
- •46. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •47. Структура кредитної системи.
- •48. Особливості розвитку кредитної системи в Україні.
- •49. Структура банківської системи.
- •50. Центральні банки, їх призначення та функції.
- •51. Історичні аспекти організації центральних банків.
- •52. Суть та основні типи грошово-кредитної політики центральних банків.
- •53. Методи та інструменти грошово-кредитної політики центрального банку.
- •54. Нбу, його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •55. Суть і функції комерційних банків.
- •56. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •57. Класифікація комерційних банків.
- •59. Сутність та види банківських операцій.
- •60. Пасивні операції комерційних банків.
- •61. Банківські ресурси: структура та особливості формування.
- •62.Активні операції комерційних банків.
- •63. Кредитні та інвестиційні операції комерційних банків.
- •64.Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •65. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •66. Основи організації безготівкових розрахунків.
- •67. Класифікація безготівкових розрахунків.
- •68. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами дорученнями.
- •69. Розрахунки чеками.
- •70. Розрахунки акредитивами.
- •71. Розрахунки векселями.
- •72. Форми безготівкових міжнародних розрахунків.
- •73. Лізинг, його види.
- •74. Факторингові операції.
- •75. Сутність та функції спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •76. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •77. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •78. Особливості діяльності інвестиційних компаній.
- •79. Основні напрямки діяльності кредитних спілок та ломбардів.
- •80. Міжбанківські об’єднання. Їх роль і значення у функціонуванні кредитних систем.
- •81. Сутність та основні елементи національної валютної системи.
- •82. Етапи розвитку світової валютної системи.
- •83. Конвертованість валюти, її види.
- •84. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •85. Сутність та структура валютного ринку.
- •86. Валюти і операції та їх види.
- •87. Валютні ризики та методи валютного страхування.
- •88. Баланси міжнародних розрахунків та їх основні види.
- •89. Суть та структура платіжного балансу.
- •90. Міжнародні банківські установи, їх функції та завдання.
47. Структура кредитної системи.
Сучасна кредитна система, яка є основним елементом ринку позикових капіталів, складається з наступних інституційних ланок або ярусів.
1. Центральний банк, державні і напівдержавні банки.
2. Банківський сектор:
-
комерційні банки;
-
ощадні банки;
-
інвестиційні банки;
-
іпотечні банки;
-
спеціалізовані торгівельні банки.
3. Страховий сектор:
-
страхові компанії;
-
пенсійні фонди.
4. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути:
-
інвестиційні компанії;
-
фінансові компанії;
-
добродійні фонди;
-
трастові відділи комерційних банків;
-
ощадно-позичкові асоціації;
-
кредитні спілки.
Така система є типовою для більшості промислово розвинених країн – в основному для США, країн Західної Європи, Японії. Її зазвичай називають чотирьоярусна або триярусною (у ряді випадків страховий сектор об'єднують з четвертим ярусом, який йде під загальною назвою спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових установ).
Проте по мірі розвиненості тих або інших ланок окремі країни істотно відрізняються одна від одної. Найбільш розвинена кредитна система США. Тому на неї орієнтувалися всі промислово-розвинені країни Заходу при формуванні кредитної системи в післявоєнний період.
Кредитні системи країн, що розвиваються, в цілому, за рідким виключенням, розвинені слабо. У більшості цих країн існує двох'ярусна система, представлена національним банком і системою комерційних банків [5, с. 134].
Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різних видів банків і банківських інститутів в їх взаємозв'язку складає банківську систему – складову частину кредитної системи.
Особливості банківської системи в різних країнах залежать від багатьох факторів – історичних і національних традицій, ступеня розвитку фінансових ринків, способів регулювання грошово-кредитної сфери.
Розбудова банківської системи в Україні розпочалася після прийняття в 1991 р. Закону «Про банки і банківську діяльність». Закон визначає основні принципи побудови й функціонування банківської системи в Україні, які відповідають вимогам ринкової економіки.
Згідно з цим законом у країні започатковано дворівневу банківську систему. Банком першого рівня визначено Національний банк України, а банками другого рівня – банки і банківські установи. Комерційні приватні банки перейшли на договірні відносини з клієнтами, на них покладено відповідальність за наслідки фінансової діяльності [3, с. 489].
На кінець 2007 р. в Україні зареєстровано 198 банків, з них 173 діючих. Багато хто з них має невеликий капітал. Так наприклад, кілька років тому з тих банків, що діють приблизно 60 мали капітал, який дорівнював вартості трикімнатної квартири в м. Києві. В той же час існували банки з ваговитим капіталом і розгалуженою мережею філій. За даними НБУ на сьогоднішній день в Україні діє 3 банки з розміром статутного капіталу від 15 до 25 млн. грн., 47 банків – від 25 до 50 млн. грн., 52 банки – від 50 до 100 млн. грн. і 71 – з капіталом понад 100 млн. грн. [1, с. 57]
Світовій історії відомі різні моделі побудови центральні банків та їхньої організаційної структури. У країнах з розвинутою ринковою економікою центральний банк посідає особливе місце – це «мозок» грошово-кредитного регулювання економіки. Центробанк наділений правом монопольної емісії грошей, зберігає золотовалютні резерви країни, здійснює валютне і грошово-кредитне регулювання економіки та касове обслуговування уряду, виконує функцію «кредитора останньої надії», тобто є «банком банків», що регулює пропозицію грошей в економіці.
Центральний банк – центр фінансово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання пропозиції грошей у країні.
У більшості країн центральні банки є державними. В окремих випадках центральний банк не належить державі (наприклад, Федеральна резервна система США, Національний банк Швейцарії) або вона володіє лише частиною капіталу (наприклад, у Банку Японії – 55%). Центральний банк країни, незалежно від того, в чиїй власності він перебуває, здійснює управління грошовим обігом та кредитною системою країни, контролює їх стан, надає кредити та зберігає тимчасово вільні кошти й обов'язкові резерви комерційних банків. З населенням і діловими підприємствами центральний банк жодних операцій не здійснює.
У США функції центрального банку виконує ФРС. Вона складається з двох організаційних ланок – Ради керуючих та 12 федеральних резервних банків. У Великій Британії центральною ланкою кредитної системи є Банк Англії, який має Правління та дві філії в Лондоні. Банк Англії відіграє важливу роль в економіці країни – забезпечує загальні умови функціонування її грошово-кредитної системи та фінансування уряду [5, с. 136].
Центральним банком України є Національний банк (НБУ). Оскільки на нього покладено відповідальність за стан грошового обігу й кредитної системи країни, НБУ не підпорядковується урядові й належить до безпосереднього відання Верховної Ради України.
На відміну від комерційних банків центральні банки:
-
не ставлять перед собою традиційну мету комерційних банків – отримання максимального прибутку; звичайно є державними, націоналізованими інститутами (комерційні банки переважно приватні, акціонерні);
-
керують діяльністю комерційних банків (випускають необхідні інструктивні матеріали, контролюють їхню роботу);
-
можуть впливати на діяльність банків та інших кредитних інститутів щодо кредитування та пропозиції «банківських» грошей;
-
виконують емісійну функцію;
-
не конкурують у сфері бізнесу і комерційними банками, ведуть банківські рахунки уряду, в останні роки дедалі більше виражають його інтереси та цілі, хоча й зберігають юридичний статус незалежних, самостійних інститутів; виконують стосовно інших банків роль «кредитора останньої надії»;
-
не виконують усіх банківських операцій, наприклад, щодо обслуговування населення і підприємстві Банк Англії та Банк Франції обслуговують ділові операції своїх службовців) [2, с. 389].
Отже, центральному банку (в Україні – НБУ) належить провідне місце в банківській системі країни. Він покликаний провадити єдину грошову політику.
Нині банківська система України за своєю структурою, організацією і механізмами функціонування загалом відповідає вимогам ринкової економіки. Проте її реформа далека від завершення. Головні завдання в цій сфері – запровадження ефективної механізму регулювання банківської системи з боку НБУ, налагодження комерційні партнерських відносин із клієнтами, розвиток конкуренції між банками тощо.