59. Спринклерні та дренчерні установки.

Спринклерні – автоматичні, дренчерні – напівавтоматичні установки гасіння пожеж.

Спринклерні установки – можуть бути водяні, повітряні і змішані. Це – система труб, прокладена по стелі і забезпечена спринклерними головками. Вода надходить із водогінної мережі.

Спринклерені головки закриті легкоплавкими замками, розрахованими на спрацювання за температури 72, 93, 141, 182 °С. Площа змочування одним спринклером – 9–12 м2, при інтенсивності подачі води 0,1 л/с м2.

Важлива частина установки – контрольний сигнальний клапан, що пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал, контролює тиск води до і після клапана. Водяні спринклерні установки використовуються в опалювальних приміщеннях.

Повітряна система застосовується в неопалювальних приміщеннях. Трубопровід заповнюють стиснутим повітрям (при зриві головки виходить повітря, а потім надходить вода). Змішані системи влітку заповнюють водою, а взимку – повітрям.

Дренчерні установки обладнують розбризкуючими дренчерними головками, які постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацьовуванні пожежних давачів, що відкривають клапани групової дії (давачі – теплові, світлові, димові). Дренчерні установки використовують в опалювальних і неопалювальних приміщеннях (складах). Сигнал надходить до диспетчера і він відкриває засувки.

60. Блискавкозахист будівель та споруд.

Головний канал лінійної блискавки має діаметр від 10 до 25 см, її довжина становить кілька кілометрів. Сила струму лінійної блискавки – 100 кА, кульової – 500 кА, а тривалість дії – 100 мкр с. Відбувається розігрівання конструкцій, по яких проходить блискавка, до 20000 °С. Струм блискавки зумовлює електромагнітну, теплову і механічну дію на об’єкт, через який проходить розряд електричного струму, що призводить до аварій і пожеж.

Під блискавкозахистом розуміють комплекс заходів, які забезпечують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання і матеріалів від вибухів, загорянь.

Необхідність і ступінь блискавкозахисту залежить

• від пожежо-вибухонебезпеки об’єкта;

• від державної важливості об’єкта;

• від місцерозташування об’єкта.

Для захисту від прямих ударів блискавки застосовують блискавковідводи. Вони бувають:

• стержневі (стрижневі) (одинарні, подвійні, багатократні);

• тросові – одинарні, подвійні;

• сітчасті.

Захист від прямих ударів блискавок та вторинного прояву атмосферної електрики здійснюють:

• влаштуванням блискавковідводів;

• влаштуванням металевих заземлених сіток на відкритих предметах;

• заземлення обладнання, що знаходиться в середині будівлі (споруди);

• утворення заземлених контурів між трубопроводами та іншими металевими предметами, а також заземлені металеві комунікації перед їх вводом в споруду.

Блискавковідводи складаються з:

• несучих частин або опор, які розраховуються на міцність, як вільностоячі конструкції, а в тросових – з врахуванням натягу троса та вітрового навантаження на троси. Опори виконані зі сталі, залізобетону, дерева;

• блискавкоприймачі – виготовляють зі сталі завдовжки 0,2–1,5 м, перетином не менше 100 мм2. Запобігають корозії оцинковуванням, лудінням, фарбуванням. Як блискавкоприймачі можуть бути використані труби, сітки, дефлектори, покрівля;

• блискавкоприймачі тросових блискавковідводів виконуються з сталевого багатодротового оцинкованого троса перерізом не менше 35 мм2;

• струмоводи або блискавковідводи виготовляють зі сталі круглого (d 6 мм) і прямокутного (4×12мм) перерізу. Переріз не менше 35 мм2;

• з’єднання струмоводів здійснюють за допомогою болтів з перехідним опором не більше 0,05 Ом.

Блискавкозахисне заземлення. Опір заземлення 10–40 Ом. Виконують

• заглибленими зі стрічкової або круглої сталі у вигляді протяжних схем або контурів по периметру фундаментів на глибині не менше 0,6–0,8 м;

• вертикальні стрижні з круглих труб d 0,03–0,05 м, кутника 40×40 мм, l = 2,5 м на глибину 0,6–1,0 м;

• горизонтальні з круглої, або штабової сталі перерізом не менше 160 мм2, довжина до 40 м, кілька променів на глибину 0,6–0,8 м;

• комбіновані вертикальні та горизонтальні.