47. Перша допомога при ураженні ел. Струмом.

Заходи першої допомоги умовно поділяють на два етапи:

1. Звільняють потерпілих від дії електричного струму будь-яким способом (вимикають електричну установку, перерубують проводи, відтягують за сухий одяг, підставляють дошку), >1000 В – використовують боти, рукавиці, ізольовані штанги, кліщі закороченння лінії електричних передач.

2. Визначають, в якому стані знаходиться людина. Потерпілим надають долікарську допомогу, роблять штучне дихання.

Згідно з ПБЕ і ПТЕ – три методи надання штучного дихання:

Метод Шеффера – допомогу надає одна людина. Потерпілого кладуть на живіт – натискають на спину в місці знаходження легенів – при цьому 900–1100 мл повітря надходить в легені потерпілого (голова повернута набік).

Метод Сильвестра – допомогу надають дві людини. Потерпілого кладуть на спину, під шию підкладають валик і слідкують, щоб не провалювався язик. Перший робить махи руками, а другий натискає на грудну клітку. Цей метод малоефективний. Потерпілому надходить 500–600 мл повітря.

Метод “рот в рот” або ”рот у ніс” найкраще проводити через марлю, бинт. Під час проведення штучного дихання потерпілий знаходиться на спині. Одночасно з штучним диханням, якщо в тому є необхідність, проводять закритий масаж серця – після кожного вдування роблять п’ять поштовхів на грудну клітку.

48. Організація пожежної охорони в Україні.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція України, Закон України “Про пожежну безпеку” та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті у межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку, необхідно також керуватись правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами будови електроустановок (ПБЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, враховуючи сферу їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним законодавчим нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки, є Закон України “Про пожежну безпеку”, прийнятий 17 грудня 1993 р. Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки по всій території України, регулює відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Забезпечення пож. безпеки – складова частина виробничої та індив. діяльності.

Забезпечення пож. безпеки покладається на власника підприємства.

Власники під-ств зобовязані:

• розробити комплексні заходи для забезпечення пожежної безпеки.

• запезпечити дотримання протипожежних вимог

• організувати навчання працівників пожежній безпеці

• утримувати навчання працівників пож. без. і дотримувати в справному стані протипожежні засоби і зв'язок

• подавати відомості про стан безпеки на вимогу держ. служби безпеки.

• проводити службові рослудування пожеж

Державний пожежний нагляд

Здійснюється у всіх населених пунктах.

Органи – державні інспектори пожежного нагляду. Вони мають право у будь який час проводити технічня обстеження при власнику або при присутності заступника, отримувати звіти, про пожежну безпеку.

Інспектори дають керівникам розпорядження що до зменшення небезпечних ділянок.

Інспектори можуть притягати до адміністративної відповідальності, застосовувати штрафні санкції.

Завдання пожежної охорони:

• запобігання пожеж і нещасних випадків

• гасіння пожеж, рятування людей і надання допомоги.

Пожежна охорона поділяється: державна, відомча, громадська, добровільна.

Відомча – інспектори.