51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.

Горючі речовини можуть знаходитись у трьох станах: газоподібний, рідкий, твердий

При визначені пожежо- і вибухо небезпечних речовин , прийнято рахувати :

гази – речовини, абсолютний тиск парів яких при темп. 50 С дорівнює або > 300кПа

рідинами – речовини з температурою плавлення не більш 50 С.

твердими речовинами – темп. >50 С. (плавлення)

По горючості всі речовини поділяють:

негорючі – рахуються речовини, які нездатні горіти в повітрі нормального складу при темп. до 900 С.

важкогорючі – можуть загорятись від джерела запалення в повітрі нормального складу, але не спроможні самостійно горіти.

горючі – здатні до самозаймання.

горючі речовини в свою чергу поділяються на:

легкозаймисті – можуть загорятись від короткотривалого джерела запалювання з низькою енергією.

середньої горючості - можуть загорятись від довготривалого джерела запалювання з низькою енергією.

важкозаймисті – загоряються від потужного джерела зап.

В першу чергу легкозаймистими являються рідини:

Температурою спалаху – наз. найменша темп. горючої речовини при якій над його поверхнею утвор. пари або гази які здатні спалахнути при піднесені джерела запалювання, але швидкість утворення парів тв газів не є достатньою для постійного горіння.

Температурою займання – наз темп. горючої речовини при якій виділяються пати та гази з такою швидкістю що після спалаху їх від джерела запалювання, встановлюється стійке горіння.

Температурою самозаймання – наз. найнижча темп. речовини, при якій відбувається різке прискорення екзотермічних реакцій, які закінчуються горінням.

52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.

А (Вибухопожежо небезпечна) - Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше ніж 28 °С, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких утворюється розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, які здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа

Б (Вибухопожежо небезпечна) - Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше ніж 28°С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибу­хонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа

В (Пожежо небезпечна) - Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А і Б

Г - Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або в розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор і полум’я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива

Д - Негорючі речовини і матеріали у холодному стані

Визначення категорії приміщень проводиться з урахуванням показників вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються), та їх кількості. Відповідно до норм технологічного проектування ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху порівняно з допустимим.

Категорія приміщення і клас зони згідно з ПБЕ повинні бути позначені на вхідних дверях приміщення

Головним заходом запобігання пожежам і вибухам від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо– і пожежонебезпечному виконанні у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях.

Згідно з ПБЕ приміщення поділяють на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні зони:

Вибухонебезпечні зони (В3) – це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші:

по газах або парах – 0, 1, 2;

по пилу – 20, 21, 22.

Пожежонебезпечні зони (П3) – це простір, де можуть знаходитись горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях (П – 1, П – ІІ, П – ІІа, П – ІІІ).

Згідно з ПБЕ в пожежонебезпечних зонах використовується електробладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру управління і захисту, світильники рекомендо­вано застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електрична проводка повинна мати надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних зонах та зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене відповідно до ГОСТ 12.2.020-76.