28. Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.

Знаючи необхідний повітрообмін L, м3/год і повний тиск Н [H>Σ(Rλ+Z)], який має розвинути вентилятор, здійснюють його вибір за аеродинамічною характеристикою.

Необхідна потужність електродвигуна вентилятора, кВт: Nвент=LHK/3600*102*η, де L – продуктивність вентилятора, м3/г; Н – тиск, створюваний вентилятором, Па; К – коефіцієнт запасу ( К=1,1–1,5 ); η –коефіцієнт корисної дії вентилятора (0,5–0,8).

Визначивши Nвент за довідником (каталогом), вибирають відповідний тип електродвигуна для цього вентилятора.

Правильниі вибір систем вентиляції має велике санітарно-гіг. і економічне значення, при цьому потрібно керуватись деякими положеннями:

• необхідно максимально використовувати місцевими витяжками

• механічну вентиляцію використовувати лише в тих випадках, коли необхідні параметри повітряного клімату не можуть бути забезпечені природною вентиляцією

• при проектуванні механічної вентиляції необхідно передбачати встановлення резервних вентиляторів з електродвигунами, які включаються автоматично, або встановлювати не менш ніж 2 припливних і 2 витяжних установок, які забезпечують при включенні одної з них об'єм витяжки або припливу не менш ніж 50% потрібного повітрообміну.

• припливну вентиляцію доцільно поєднувати з повітряним опаленням

• велике значення при проектуванні і експлуатації вентиляційних установок має приділятись боротьбі зі шумом.

29. Природне освітлення, його нормування, кпо.

Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.

Проектування природного освітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості.

Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє та комбіноване.

Проектування природного освітлення має враховувати:

• світлокліматичні особливості району будівництва;

• призначення будівель;

• характер зорової роботи.

ПО властиві і недоліки:

• не постійне в різні періоди доби та року, в різну погоду;

• нерівномірно розподіляється по площі виробничих приміщень;

• за незадовільної його організації може спричиняти засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при ПО впливають такі чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла у світлових отворах; колір стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Проектування ведеться на підставі обчислень які мають на меті обґрунтування типу, форми, розмірів світлоотворів та відповідність їх нормативним вимогам.

Світлові отвори є основним елементом від розмірів і форми яких залежить оптимальний природний світловий режим в будівлях.

Визначення значення природного освітлення в приміщенні в абсолютних величинах неможливо, тому виникла необхідність ввести поняття коефіцієнта природного освітлення (КПО).

КПО – це відношення освітлення в даній точці приміщення Ев, до одночасного зовнішнього освітлення горизонтальної площини, що знаходиться на відкритому просторі Ез й освітлюються небосхилом при дифузному світлі небосхилу, %: КПО=Ев/Ез*100%.

Природна освітленість залежить від надходження у приміщення прямих сонячних променів, кількості, величини й конструкції вікон, орієнтації їх за сторонами горизонту, а також від величини світла, що відбивається від земної поверхні, суміжних будівель та огороджуючих поверхонь будівлі.

Основний документ про нормування СНіП ІІ.4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.