- •1. Принципи державної політики в галузі оп
- •2. Основні поняття, терміни з ооп їх визначення.
- •3. Складові частини оп
- •4. Законодавство України з оп
- •5. Державні нормативні акти з оп
- •6. Гарантії прав громадян на оп
- •7. Компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •8. Охорона праці жінок
- •9. Охорона праці підлітків
- •10. Відповідальність за порушення вимог оп
- •11. Організація оп на промисловому підприємстві
- •12. Види інструктажів і навчання безп. Методам праці
- •13. Державний нагляд за станом оп
- •14. Відомчий і громадський контроль за станом оп
- •15. Планування і фінансування заходів з оп
- •16. Методи аналізу виробничого травматизму
- •17. Класифікація причин виробничого травматизму
- •18. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я
- •19. Шкідливі фактори в умовах виробництва
- •20. Заходи захисту від пилу, газів і парів
- •21. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •22. Нормування метеорологічних умов
- •23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов
- •24. Вентиляція виробничих приміщень
- •25. Аерація виробничих приміщень
- •26. Розрахунок систем механічної загально обмінної вентиляції.
- •27. Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.
- •28. Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.
- •29. Природне освітлення, його нормування, кпо.
- •30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.
- •31. Кількісні та якісні показники освітлення.
- •32. Розрахунок та вимірювання природного освітлення
- •33. Методи розрахунку штучного освітлення
- •34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •35. Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.
- •36. Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.
- •37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимірювання вібрацій.
- •38.Дія електричного струму на організм людини.
- •39. Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.
- •40. Двохфазне включення людини в електромережу.
- •41. Наслідки ураження людини при однофазному включенні в електричну мережу.
- •43. Захист від дотику до струмоведучих частин.
- •44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.
- •45. Занулення, його призначення.
- •46. Засоби захисту при роботі на електричних установках.
- •47. Перша допомога при ураженні ел. Струмом.
- •48. Організація пожежної охорони в Україні.
- •49. Поняття про процес горіння
- •50. Джерела і причини виникнення пожеж і вибухів.
- •51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.
- •52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.
- •55. Способи та засоби гасіння пожеж
- •56.Типи та будова вогнегасників
- •57. Первинні засоби гасіння пожежі
- •58. Протипожежна сигналізація
- •59. Спринклерні та дренчерні установки.
- •60. Блискавкозахист будівель та споруд.
43. Захист від дотику до струмоведучих частин.
Захисне заземлення – це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опинитись під напругою U внаслідок пошкодження ізоляції за допомогою заземлювального пристрою.
Мета заземлення – знизити струм дотику або напругу дотику до безпечної величини та усунення небезпеки ураження людей електричним струмом.
Сфера застосування ЗЗ – трифазні трипровідні мережі для U<1000 В з ізольованою нейтраллю і для U>1000 В з будь-яким режимом нейтралі. Заземляють всі установки постійного U = 440 В і змінного струму U=380 В і вище. В приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо в небезпечних і зовнішніх установках, а також при будь-якій напрузі змінного струму у вибухонебезпечних установках заземляють установки U=42 В (змінного струму) і установки U = 110 В (постійного струму).
Заземлювач – це сукупність з’єднувальних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, природні – металеві предмети, які знаходяться в землі (водогінні труби, металеві конструкції та арматура, залізобетонні елементи, свинцеві оболонки кабелів прокладені в землі тощо).
Щоб струм максимально протікав через заземлюваний пристрій (ЗП) (це – сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача), він повинен мати певну величину.
Згідно з ПБЕ опір ЗЗ в будь-яку пору року не повинен перевищувати:
В установці напругою U<1000В і потужністю трансформатора, який живить установку Sтр≥100 кВА нормований опір ЗП повинен бути Rзн≤4 Ом.
Якщо потужність джерела струму Sтр<100 кВА, Rзн≤10 Ом.
В установці U > 1000 В, якщо заземлювальний пристрій (ЗП) одночасно використовується і для установок U < 1000 В, то опір ЗП Визначається з відношення Rзн ≤125/Iз, але не більше 10 Ом. Якщо ЗП використовується для установок U > 1000 В, то опір ЗП визначається з виразу Rзн≤250 / Iз.
Якщо струм замикання на землю Iз 500 А, нормований опір має бути Rзн ≤ 0,5 Ом.
Вили ізоляції:
-
робоча(ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує нормальн у роботу)
-
додаткова(встановлюється до робочої якщо вона ушкоджена)
-
подвійна(склад. з роб і ще одної ізоляції)
-
мала напруга(не > 42В) для приладів, апаратів не великої потужності за допомогою понижуючих трансформаторів)
-
ізоляція там де напруги не мало б бути, а вона з’являється
44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.
Заземлювач – це сукупність з’єднувальних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, природні – металеві предмети, які знаходяться в землі (водогінні труби, металеві конструкції та арматура, залізобетонні елементи, свинцеві оболонки кабелів прокладені в землі тощо).
Щоб струм максимально протікав через заземлюваний пристрій (ЗП) (це – сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача), він повинен мати певну величину.
Згідно з ПБЕ опір ЗЗ в будь-яку пору року не повинен перевищувати:
1) В установці напругою U<1000В і потужністю трансформатора, який живить установку Sтр≥100 кВА нормований опір ЗП повинен бути Rзн≤4 Ом.
Якщо потужність джерела струму Sтр<100 кВА, Rзн≤10 Ом.
2) В установці U > 1000 В, якщо заземлювальний пристрій (ЗП) одночасно використовується і для установок U < 1000 В, то опір ЗП Визначається з відношення Rзн ≤125/Iз, але не більше 10 Ом. Якщо ЗП використовується для установок U > 1000 В, то опір ЗП визначається з виразу Rзн ≤250 / Iз.
Якщо струм замикання на землю Iз≥ 500 А, нормований опір має бути Rзн ≤ 0,5 Ом.
Заземлюючий пристрій складається з електродів (вертикальних і горизонтальних) і з’єднувальної смуги. Вертикальними електродами можуть бути труби діаметром 3–5 см, кутники 40Х40 до 60Х60 мм, сталеві прути діаметром 10–12 мм завдовжки l=2,5–3 м. Для з’єднувальних використовують смуги (стрічкова сталь 4Х20; 4Х30; 4Х40 мм, сталевий прут діаметром ≥ 6 мм).
Заземлювач закладають на глибині h = 0,6–1 м.
За розташуванням ЗЗ буває: виносне, контурне.
Послідовність розрахунку ЗЗ. Встановлюємо вихідні дані:
1. Напругу, потужність трансформатора, струм КЗ, за якими визначаємо нормований опір.
2. Тип ґрунту, за яким визначається його питомий опір →ρ гр, Ом * м.
3. Тип ЗЗ.
4. Тип конструкції, матеріал, діаметр електрода d, довжину електрода l, ширину смуги b, глибину закладання ЗП h. Відстань між електродами визначаємо до середини електрода від поверхні землі t=h+l/2.
Розрахунок опору розтікання захисного заземлення
1. Визначаємо опір розтікання струму одинарного електрода
2. Розраховуємо орієнтовну кількість електродів
3. Знаходимо відношення відстані між електродами до довжини електрода
З таблиць або графіків знаходимо коефіцієнт екранування одинарного електрода
4. Знаходимо дійсну кількість електродів
5. Визначаємо опір розтікання струму смуги
7. Розраховуємо загальний розрахунковий опір ЗЗ
Rзр=RодRсм/(nд*Rсм*nод+Rод*nсм) ≤ Rзн.
ЗЗ – перевіряють щорічно.
Прилади для вимірювання опору ЗЗ: МС-0,7; МС-0,8; М-416.