43. Захист від дотику до струмоведучих частин.

Захисне заземлення – це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опини­тись під напругою U внаслідок пошкодження ізоляції за допомогою заземлюваль­ного пристрою.

Мета заземлення – знизити струм дотику або напругу дотику до безпечної величини та усунення небезпеки ураження людей електричним струмом.

Сфера застосування ЗЗ – трифазні трипровідні мережі для U<1000 В з ізольованою нейтраллю і для U>1000 В з будь-яким режимом нейтралі. Заземляють всі установки постійного U = 440 В і змінного струму U=380 В і вище. В приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо в небезпечних і зовнішніх установках, а також при будь-якій напрузі змінного струму у вибухонебезпечних установках заземляють установки U=42 В (змінного струму) і установки U = 110 В (постійного струму).

Заземлювач – це сукупність з’єднувальних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, природні – металеві предмети, які знаходяться в землі (водогінні труби, металеві конструкції та арматура, залізобетонні елементи, свинцеві оболонки кабелів прокладені в землі тощо).

Щоб струм максимально протікав через заземлюваний пристрій (ЗП) (це – сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача), він повинен мати певну величину.

Згідно з ПБЕ опір ЗЗ в будь-яку пору року не повинен перевищувати:

В установці напругою U<1000В і потужністю трансформатора, який живить установку Sтр≥100 кВА нормований опір ЗП повинен бути Rзн≤4 Ом.

Якщо потужність джерела струму Sтр<100 кВА, Rзн≤10 Ом.

В установці U > 1000 В, якщо заземлювальний пристрій (ЗП) одночасно використовується і для установок U < 1000 В, то опір ЗП Визначається з відношення Rзн ≤125/Iз, але не більше 10 Ом. Якщо ЗП використовується для установок U > 1000 В, то опір ЗП визначається з виразу Rзн≤250 / Iз.

Якщо струм замикання на землю Iз 500 А, нормований опір має бути Rзн ≤ 0,5 Ом.

Вили ізоляції:

• робоча(ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує нормальн у роботу)

• додаткова(встановлюється до робочої якщо вона ушкоджена)

• подвійна(склад. з роб і ще одної ізоляції)

• мала напруга(не > 42В) для приладів, апаратів не великої потужності за допомогою понижуючих трансформаторів)

• ізоляція там де напруги не мало б бути, а вона з’являється

44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.

Заземлювач – це сукупність з’єднувальних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, природні – металеві предмети, які знаходяться в землі (водогінні труби, металеві конструкції та арматура, залізобетонні елементи, свинцеві оболонки кабелів прокладені в землі тощо).

Щоб струм максимально протікав через заземлюваний пристрій (ЗП) (це – сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача), він повинен мати певну величину.

Згідно з ПБЕ опір ЗЗ в будь-яку пору року не повинен перевищувати:

1) В установці напругою U<1000В і потужністю трансформатора, який живить установку Sтр≥100 кВА нормований опір ЗП повинен бути Rзн≤4 Ом.

Якщо потужність джерела струму Sтр<100 кВА, Rзн≤10 Ом.

2) В установці U > 1000 В, якщо заземлювальний пристрій (ЗП) одночасно використовується і для установок U < 1000 В, то опір ЗП Визначається з відношення Rзн ≤125/Iз, але не більше 10 Ом. Якщо ЗП використовується для установок U > 1000 В, то опір ЗП визначається з виразу Rзн ≤250 / Iз.

Якщо струм замикання на землю Iз≥ 500 А, нормований опір має бути Rзн ≤ 0,5 Ом.

Заземлюючий пристрій складається з електродів (вертикальних і горизонтальних) і з’єднувальної смуги. Вертикальними електродами можуть бути труби діаметром 3–5 см, кутники 40Х40 до 60Х60 мм, сталеві прути діаметром 10–12 мм завдовжки l=2,5–3 м. Для з’єднувальних використовують смуги (стрічкова сталь 4Х20; 4Х30; 4Х40 мм, сталевий прут діаметром ≥ 6 мм).

Заземлювач закладають на глибині h = 0,6–1 м.

За розташуванням ЗЗ буває: виносне, контурне.

Послідовність розрахунку ЗЗ. Встановлюємо вихідні дані:

1. Напругу, потужність трансформатора, струм КЗ, за якими визначаємо нормований опір.

2. Тип ґрунту, за яким визначається його питомий опір →ρ гр, Ом * м.

3. Тип ЗЗ.

4. Тип конструкції, матеріал, діаметр електрода d, довжину електрода l, ширину смуги b, глибину закладання ЗП h. Відстань між електродами визначаємо до середини електрода від поверхні землі t=h+l/2.

Розрахунок опору розтікання захисного заземлення

1. Визначаємо опір розтікання струму одинарного електрода

2. Розраховуємо орієнтовну кількість електродів

3. Знаходимо відношення відстані між електродами до довжини електрода

З таблиць або графіків знаходимо коефіцієнт екранування одинарного електрода

4. Знаходимо дійсну кількість електродів

5. Визначаємо опір розтікання струму смуги

7. Розраховуємо загальний розрахунковий опір ЗЗ

Rзр=RодRсм/(nд*Rсм*nод+Rод*nсм) ≤ Rзн.

ЗЗ – перевіряють щорічно.

Прилади для вимірювання опору ЗЗ: МС-0,7; МС-0,8; М-416.