40. Двохфазне включення людини в електромережу.

При двополюсному доторканні до струмоведучих частин сила струму IЛ, що протікає через тіло людини, визначається за формулами:

для мережі постійного або однофазного змінного струму Iл=Uроб/Rл;

для трифазної мережі Iл=Uроб/Rл=sqrt(3)*Uф/Rл, де; UЛІН – лінійна напруга мережі; UФ – фазна напруга мережі, Uф=Uлін/sqrt(3); Rл – опір тіла людини.

Двофазне ввімкнення є найнебезпечнішим, оскільки IЛ залежить лише від напруги мережі та опору тіла людини. Такі випадки трапляються досить рідко і є наслідками порушення правил техніки безпеки.

41. Наслідки ураження людини при однофазному включенні в електричну мережу.

Під час однофазного доторкання у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю струм, що протікатиме через тіло людини буде меншим, ніж при аналогічному доторканні у мережі з глухозаземленою нейтраллю. Це пов’язано з тим, що до загального опору електричного кола ще додається опір ізоляції та ємностей фаз.

У такій мережі напругою до 1000 В, коли значення опору ізоляції всіх трьох фаз рівні, а ємнісним опором можна знехтувати, то струм, що протікає через людину, дорівнює Iл=Uф/(Rл+Rос+Rвз+Rіз/3), де Roc– опір основи; Rвз – опір взуття; Rіз – опір ізоляції.

Струм протікає через опір ізоляції та ємності фаз.

У мережах з ізольованою нейтраллю наслідки ураження залежать від опору ізоляції тієї фази, до якої доторкнулась людина.

У мережі з заземленою нейтраллю струм протікає через тіло людини в землю і далі – через заземлення нейтралі – в мережу. Струм, який протікає через тіло людини, визначають за формулою Iл=Uф/(Rл+Rос+Rвз+Ro), де Rо – опір робочого заземлення нейтралі.

Опором робочого заземлення нейтралі (Rо<10 Ом) можна знехтувати порівняно з опором людини, отже, Iл=Uф/Rл.

42. Класифікація приміщень по електричній безпеці.

За характером виробничого середовища всі приміщення згідно з ПБЕ поділяють на три категорії:

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі, не запилені приміщення з нормальною температурою та відносною вологістю, неструмопровідними підлогами. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); високої температури (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної тощо); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з’єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: високої відносної вологості повітря (близько 100 %), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов з другої категорії.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних пере­носних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електри­фікованого ручного інструмента в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.

За характером середовища розрізняють такі виробничі приміщення:

Нормальні – сухі приміщення, в яких відсутні ознаки спекотних та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

Сухі – це приміщення, в яких відносна вологість повітря не перевищує 60 %;

Вологі – це приміщення, в яких φ = 60–75 %;

Сирі – це приміщення, в яких φ протягом тривалого часу перевищує 75 %, але не досягає 100 %;

Особливо сирі – це приміщення, в яких φ ≈ 100 %, стіни, стеля, предмети вкриті сирістю;

Жаркі – це приміщення, в яких температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

Запилені – це приміщення, в яких є наявний пил, що виділяється і осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів. Пил, що виділяється, може бути струмопровідним або неструмопровідним;

З хімічно активним середовищем – це приміщення, в яких постійно або протягом тривалого часу виділяються пари хімічних речовин, які діють руйнівно на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.