9. Охорона праці підлітків

Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законодавчо це закріплено в ст. 43 Конституції України. Законом України про ОП (ст. 11) забороняється застосовувати працю неповнолітніх на важких роботах або з небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. МОЗ України видано наказ від 31.03.1994 р. №46, який затверджує перелік цих робіт.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996 р. №59.

Неповнолітніми вважаються особи віком 14 - 18 років.

Неповнолітніх віком 14 - 15 років приймають на роботу за узгодженням з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою (ст. 188 КЗпП).

Тривалість робочого дня – 24 год на тиждень для неповнолітніх 14 - 16 років, а для неповнолітніх віком 16 - 18 років – тривалість 36 год на тиждень.

Відпустка тривалістю 30 календарних днів надається тільки влітку (ст. 195 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Попередній медичний огляд і надалі до досягнення 21 року неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця або уповноваженим органом допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).

10. Відповідальність за порушення вимог оп

Відповідно до ст. 44 Закону України про ОП за порушення законодавчих та інших нормативних актів про ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за ОП, професійних спілок винних працівників притягують до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, кримінальної відповідальності.

Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу. Штраф накладають інспектори обласних рад профспілок і відповідних служб державного нагляду. Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до трьох місяців, можливе звільнення.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення можна накладати за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за ОП. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно врахувати ступінь важкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено поступок, попередню роботу працівника.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і роботодавця. У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству через порушення покладених на них обов’язків, зокрема і внаслідок порушення правил ОП. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна підприємству винними противоправними діями працівника. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. До збитків у зв’язку з порушеннями законодавства про ОП можуть входити відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразова допомога, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразова допомога на сім’ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку (0,5 – 8 років позбавлення волі).