1.Класифікація алкалоїдів.

• алкалоїди без гетеро-циклів у молекулі (аліфатичні); - піролідинові і піролізидинові

• піперидинові і піридинові; - алкалоїди з конденсованими піролідиновими і піперидиновими кільцями; - хінолізидинові;- хінолінові;- ізохінолінові; -індольні

• пуринові; - дитерпенові; - стероїдні або глікоалкалоїди; - алкалоїди не встановленої будови

2.Фізико-хімічні властивості алкалоїді.Тверді кристалічні або аморфні не леткі сполуки ( після видалення алкалоїдів з ЛРС), більшість безколірні, проте трапляються і забарвлені берберин(жовтий), без запаху, гіркого смаку, оптично активні речовини, незначна кількість алкалоїдів без кисневих є рідинами з неприємним запахом (нікотин), вони переганяються з водяною парою. Деякі кисневмісні – ефедрин є кристалічним і також пере ганяється з вод.парою. оскільки всі алкалоїди є основами вони утвор. солі з органіч. кислотами. Алкалоїди легко розчиняються в спмрті, хлороформі, та інших органічних розчинниках. Солі алкалоїдів розчинні лише у воді і спирті. Солі алкалоїдів розкладаються при дії їдких лугів.

3.Роль алкалоїдів у життєдіяльності рослин

- алкалоїди кінцеві продукти життєдіяльності рослин, вони не утворюються у всіх рослинах

-є запасними речовинами,

- захисні речовини ,захищають рослину від поїдання її тваринами

- алкалоїди активні і необхідні речовини для участі в біосинтезі.

4. Сферофіза солонцева – ЛРС та поширення.

Трава зібрана з початком цвітіння до початку утворення плодів. Поширена в Казахстані , Зах. Сибіру , на Закавказі.

5.Сферофіза солонцева : хімічний склад лрс ( ф-ла др ) та застосування.

В траві є 0.4% алкалоїдів, головний з них сферофізин, якого в траві згідно ДФУ має бути 0,12%. У вигляді бензоату застосовується при стимуляції пологової діяльності, при кровотечах після пологів , застос. при гіпертонії. Випускається у формі порошку в оранжевих банках, застосов у вигляді ін’єкцій, належить до сп. Б .

6. Ефедра хвощева – лрс і поширення.

Трава . Поширення. Ареал знаходиться в горах Казахстану, Середньої Азії, Алтаю та Кавказу. Ефедра утворює невеличкі куртини на сонячних схилах на висоті 1000—1800 м над рівнем моря.

7.Ефедра хвощева: хімічний склад лрс ( ф-ла др ) та застосування.

Хімічний склад сировини. Трава містить алкалоїди (1,5-2%);основний L-ефедрин знаходиться в суміші з іншими ізомерами, половину маси яких інколи складає правообертаючий псевдоефедрин.

Його фармакологічні властивості подібні до ефедрину, але активність значно менша. У траві також міститься N-метилефедрин і близько 10% дубильних речовин. Біологічна дія та застосування. Ефедрину гідрохлорид застосовується як адреноміметичний засіб. Використовується для лікування захворювань алергічного характеру (бронхіальна астма, вазо-

моторний риніт, кропивниця тощо) і стимуляції центральної нервової системи при отруєнні морфіном, скополаміном та гангліолітиками. Завдяки дії на ЦНС і посиленню тонусу скелетної мускулатури ефедрин віднесено до спортивних допінгів.Входить до складу таблеток теофедрин, антастман, аерозолі ефатин, препаратів солутан, бронхолітин, що використовуються як бронхолітичні засоби.

8. Стручковий перець – ЛРС і поширення.

ЛРС зрілі плоди висушені на сонці. Поширення. Батьківщина стручкового перцю — Центральна Америка (Мексика, Гватемала). Перець культивується в Україні, Молдові, на Кавказі, в Поволжі, Середній Азії.

9.Стручковий перець: хімічний склад лрс та застосування.

Хімічний склад сировини. Містить пекучі сполуки — капсаїциноїди (0,1-1,9 %). Головними серед них є капсаїцин, нордигідро-капсаїцин та гомодигідрокапсаїцин. Плоди багаті на вітаміни — С

(0,5 %), Р, В,, В2, фолієву, нікотинову кислоти, каротиноїди; знайдені стероїдні сапоніни, глікоалкалоїд соланін, флавоноїди (апігенін, лютеолін); кумарин скополетин, солі калію, натрію, кальцію, ртуті, марганцю, алюмінію, заліза. Біологічна дія та застосування. Препарати стручкового перцю застосовують зовнішньо як подразнюючий засіб при невралгія та радикуліті. Випускають настойку перцю стручкового, пластир перцевий. Настойка перцю входить до складу мазі від обмороження, лініментів перцево-аміачного та перцево-камфорного, препаратів капсин (ненаркотичний анальгетик, що діє на ЦНС), капситрин і еспол. Настойку застосовують для збудження апетиту і покращення травлення. Слід мати на увазі, що вживання всередину завищеної дози може викликати гострий шлунково-кишковий розлад. У гомеопатії використовується зрілий стручок з насінням при гострих і хронічних отитах, ринітах, гаймориті, гіперацидних гастритах, гострому геморої, бронхіті та бронхіальній астмі.

10. Хрестовник плосколистий ЛРС та поширення

Кореневище і трава . Поширений на Кавказі і Закавказі.

11. Хрестовник плосколистий склад ЛРС і застосування .

Містить алкалоїд платифілін і сенецифілін, загальна сума алкалоїдів 2-5% в кореневищі, у траві 0,6-3%. Застосування : платифілінугідротартрат має спазмолітину дію, застосовується при гострих виразкових коліках печінки, кишківника, призначається для заспокоєння ЦНС, затвор гіпертонії, стенокардії. ЛФ: порошок, ін’єкційний розчин 0,2%, таблетки, список А.

12.Анабазис безлистий ЛРС та поширення .

ЛРС: зелені частини куща. Середня Азія , Кавказ.

13. Анабазис безлистий склад ЛРС( ф-ла ДР) та застосування.

Склад: загальна сума алкалоїдів 2-3%, з них 60% складає анабазин.

Застосування: відомий інсектицид анабазину сульфат. Анабазин є вихідною сполукою для одержання нікотинової кислоти шляхом окислення.

14. Красавка звичайна ЛРС і поширення.

ЛРС:листя ,трава, корінь. Поширення. Беладонна звичайна зустрічається в лісах Криму, Кар-

пат, у Прикарпатті. її занесено до Червоної книги України. Культивується в Україні (Лубни, Крим) і більшості країн Європи.

15. Красавка звичайна склад ЛРС( ф-ла ДР) та застосування.

Хімічний склад сировини. Вся рослина містить тропанові алкалоїди. Загальна сума алкалоїдів: у коренях до 1,3%, у листках —до 1,2, у стеблах — до 0,65, у квітках — до 0,6, у стиглих плодах —до 0,7%.Основний алкалоїд — лівообертаючий гіосціамін, який після його виділення з сировини переходить у рацемат атропін. У меншій кількості міститься апоагропін, беладонін, кускгігрин, скополамін. Супутні речовини - флавоноїди, кумарини, стерини.

Біологічна дія та застосування. Препарати беладонни є антихолінергічнимн засобами, виявляють спазмолітичну, бронхолітичну та болетамувальну активність, знижують секрецію слинних, потових

та шлункових залоз, розширюють зіниці ока, викликають тахікардію. Сухий екстракт, настойку беладонни, беластезин, бесалол, белалгін, бекарбон, белатамінал — спазмолітичні засоби при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; краплі Зеленіна — при неврозах серця; белоїд — при функціональних порушеннях вегетативної нервової системи; аклімаи — при вегетативних дистоніях, клімактеричних порушеннях; беласпон — при безсонні, клімактеричних неврозах, вегетоневрозах; супозиторії анузол і бетіол мають болетамувальну дію і використовуються при лікуванні геморою. У гомеопатії використовується вся рослина, зібрана на початку цвітіння при артеріальній гіпертонії. Беладонна викликає спазм капілярів, що веде до припинення запального процесу, тому її призначають при всіх гострих запаленнях і на початку багатьох інфекційних захворювань (грип, скарлатина тощо).