- •Зміст, предмет і мета аналізу банківської д-сті. Об’єкти і суб’єкти. Основні принципи абд.
- •4.Організація аналітичної роботи в банку. Осн. Етапи проведення аналізу д-сті банку та їх х-ка
- •5. Інформаційне забезпечення аналізу б-ої діяльності.
- •6. Поняття банківських ресурсів та їх класифікація.
- •7. Суть і функції власного капіталу банку. Мета, завдання та інф. Забезпечення аналізу власного капіталу.
- •8Аналіз структури влас. Капіт., оцінка його вартос. Та ефектив. Викор. Коефіцієнт. Аналіз власного капіталу.
- •9. Поняття регулятив. Капіталу і методика його розрахун. Аналіз дотрим. Банком нормативів капіталу. Аналіз процесу капіталізації банків.
- •10. Аналіз порядку формування статутного капіталу банку
- •11.Аналіз регулятивного капіталу, спеціальних фондів, резервів та нерозподіленого прибутку банку(ше див 9)
- •12. Аналіз субординованого капіталу.
- •13. Аналіз структури, витратності та ефективності використання зобов’язань
- •14. Аналіз структури депозитних операцій банку. Оцінка стабільності депозитів.
- •15. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку, їх роль у регулюванні рівня ліквідності банку.
- •17. Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу активів банку.
- •18. Аналіз активів за допомогою системи коефіцієнтів.
- •19. Аналіз структури, масштабів і динаміки кредитної діяльності банку.
- •20. Аналіз руху кредитів. Аналіз погашення наданих кредитів.
- •21. Аналіз дотримання банком нормативів кредитного ризику.
- •22. Аналіз якості кредитного портфеля з погладу ризику та захищеності від можливих втрат.
- •23. Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій.
- •24. Аналіз операцій банку з цінними паперами
- •25. Вимоги щодо прямих інвестицій, які здійснюються банком: аналіз дотримання банком нормативів інвестування.
- •26. Методика формування резерву під знецінення цп та аналіз його достатності.
- •27. Аналіз дохідності операцій із цінними паперами
- •28. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій
- •29. Аналіз валютної позиції та дотримання банком лімітів валютної позиції.
- •30. Аналіз кореспондентської мережі банку
- •31. Особливості аналізу обмінних операцій
- •32. Аналіз дохідності та ефективності валютних операцій банку.
- •33. Аналіз стану та руху основних засобів та нематеріальних активів.
- •35. Аналіз лізингових операцій банку.
- •37. Аналіз форфейтингових операцій банку.
- •38. Аналіз розрахунково-касового обслуговування клієнтів
- •39. Аналіз операцій з банківськими платіжними картками
- •40. Аналіз нетрадиційних банківських послуг
- •41. Аналіз обсягів, динаміки, структури та стабільності доходів.
- •42. Аналіз відносних показників дохідності.
- •43. Визнвчення впливу факторів на зміну суми доходів.
- •44. Аналіз обсягів, динаміки, структури витрат.
- •45. Аналіз відносних показників по витратах.
- •49. Аналіз розподілу прибутку
- •50. Показники прибутковості та рентабельності діяльності банку.
- •51. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості.
- •52. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- •53. Аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків
- •54. Значення, мета і завдання та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Ліквідність «запас» і ліквідність «потік»
- •55. Система показників ліквідності. Аналіз дотримання банком нормативів ліквідності.
- •56. Фактори впливу на стан ліквідності банку: сезонні, циклічні, структурні та ін.
- •59. Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах: методи фондового пулу, структурування фондів, аналіз показників ліквідності.
- •60. Аналіз розриву ліквідності.
- •61. Види банківських ризиків та методи їх оцінки
- •62. Підходи нбу до оцінювання ризиків. Система оцінки ризиків та стрес-тестування.
- •63. Аналіз і управління кредитним ризиком
- •64. Аналіз і управління валютним ризиком.
- •65. Аналіз і управління інвестиційним ризиком.
- •66. Аналіз і управління ринковим ризиком.
- •67. Аналіз і управління процентним ризиком.
- •68. Аналіз і управління операційним ризиком.
- •69. Аналіз загального розміру банківських ризиків.
- •70. Аналіз ділової активності та ек-го потенціалу банку.
- •71. Аналіз ділової активності методом співставлення та взаємозв’язки між джерелами інвестування і напрямами вкладень в активи.
- •72. Аналіз фінансової стійкості і надійності банку. Аналіз показників фін-ї рівноваги (стійкості) банку
- •73. Поняття надійності банку, реальна та теоретична надійність банку. Показники оцінки надійності банку.
- •74. Суть і різновиди рейтингових оцінок діяльності банку.
- •75. Аналіз фінансового стану банку на основі camels.
- •76. Відкриті рейтингові системи оцінювання діяльності банку.
Зміст, предмет і мета аналізу банківської д-сті. Об’єкти і суб’єкти. Основні принципи абд.
Аналіз банківської діяльності є системою спеціальних знань, пов’язаних із дослідженням тенденцій усебічного розвитку, науковим обґрунтуванням планів і управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, а також пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням резервів підвищення ефективності фінансових показників діяльності банку.
Предметом аналізу є причини утворення і зміни результатів фінансової діяльності.
Об’єктами є фінансово-економічна ситуація у країні; заходи щодо формування капіталу банку, а також його структура; якість активів (кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфеля банку); показники прибутковості функціонування банку, що дають змогу судити про ефективність його роботи; темпи зростання банку; показники ліквідності й платоспроможності банку, які характеризують його фінансову стійкість; показники економічних нормативів.
До суб’єктів внутрішнього аналізу належать: інсайдери банку, банківські спеціалісти, менеджери різних рівнів управління, аналітики, внутрішні аудитори та контролери, керівництво банку, консультанти, а до суб’єктів зовнішнього аналізу — аутсайдери банку й органи нагляду.
Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті повинні відповідати визначеним принципам (вимогам):
1. Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ і прогнозуванні основних показників розвитку банку.
2.мати науковий характер, тобто базуватися на комплексному науковому підході. 3.має бути комплексним, тобто охоплювати всі сторони діяльності банку
4. Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів, пов'язаних між собою.
5. повинен бути об'єктивним, конкретним, точним, тобто базуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації повинні обґрунтовуватися точними розрахунками.
6. має бути дієвим тобто активно впливати на діяльність банку, вчасно виявляти недоліки
7.повинен проводитися за планом і систематично.
8. Аналіз має бути оперативним.
9. Участь широкого кола співробітників забезпечує підвищення ефективності.
10. Аналіз повинен бути ефективним, тобто його результати повинні служити для прийняття управлінських рішень.
Критерії та види аналізу банківського балансу.
З огляду на періодичність проведення аналіз фінансової стійкості може класифікуватися так: щоденний; щотижневий; місячний; квартальний; річний.
Залежно від спектра досліджуваних питань аналіз банківської діяльності поділяється на два види: 1) повний, коли вивчаються всі аспекти діяльності банку, тобто зовнішні та внутрішні його зв’язки; 2) тематичний, коли розглядається тільки вузьке коло питань, що дає змогу виявити можливості поліпшення окремих напрямів діяльності комерційного банку.
За суб’єктами (користувачами) розрізняють аналіз: внутрішній, тобто для внутрішнього користування (результати аналізу являють собою комерційну і банківську таємницю) і зовнішній, що проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.
За охопленням об’єктів, що досліджуються, розрізняють такі види аналізу: 1) суцільний, коли досліджуються всі об’єкти для визначення всебічного фінансового стану банку; 2) вибірковий, коли вибирається один або кілька об’єктів дослідження для їх подальшого глибокого аналізу.
Залежно від мети і характеру аналізу розрізняють такі його види:
Попередній — проводиться до здійснення якоїсь операції для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.
Оперативний — проводиться відразу після певної операції або у випадку зміни ситуації за короткий проміжок часу (добу, декаду тощо); здійснюється у процесі поточної роботи банку.
3.Підсумковий (заключний) — проводиться за певний звітний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність банку вивчається комплексно і всебічно за звітними даними відповідного періоду.
Залежно від об’єкта дослідження аналіз банківської діяльності поділяється на такі види:
Функціональний — дає змогу виявити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи
Структурний - проводиться за видами б-ських операцій і дає змогу визначити склад і питому вагу економічних контр-агентів за активними і пасивними операціями, а також структуру доходів, витрат і прибутку банку.
Операційно-вартісний — завдяки цьому аналізу розширюється уявлення про прибутковість банку, вартість і рентабельність (або збитковість) конкретних операцій. Він дає змогу оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку і розробити основні напрями депозитно-кредитної політики за кожним контрагентом з метою максимізації прибутку.
3. Методи і прийоми АБД.
Метод порівняння. Передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. В аналізі фінансової стійкості порівняння (як основний або допоміжний метод) використовують для вирішення всіх його завдань.
Метод групувань дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Під час аналізу банківської діяльності застосовуються різні угруповання рахунків балансу, а саме: власних і залучених коштів, довго- і короткострокових кредитів, термінів активно-пасивних операцій (для розрахунку показників ліквідності), видів доходів, витрат і прибутків.
Балансовий метод слугує головним способом для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних та урівноважених економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними. Цей метод допомагає зрозуміти економічний зміст функціонування банку. Правильно розуміючи («читаючи») баланс банку, можна охарактеризувати його поточний фінансовий стан (через показники платоспроможності і ліквідності.
Метод приведення показників до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані банком кредити, необхідно привести їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк видає кредити як у національній, так і в іноземній валюті); для цього суми кредитів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент множенням на відповідний валютно-обмінний курс, і тільки після цього підсумовуються усі видані банком кредити (гривневі кредити і гривневі еквіваленти кредитів в іноземній валюті).
Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданих кредитів, залучених коштів, капіталу банку та ін., а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів (за базу взято 1) або відсотків ( 100).
Графічний метод. Графіки є масштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає зрозумілішим
Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є системою суджень, виражених мовою цифр. Вона набагато виразніша і наочніша, ніж словесний текст.