- •Зміст, предмет і мета аналізу банківської д-сті. Об’єкти і суб’єкти. Основні принципи абд.
- •4.Організація аналітичної роботи в банку. Осн. Етапи проведення аналізу д-сті банку та їх х-ка
- •5. Інформаційне забезпечення аналізу б-ої діяльності.
- •6. Поняття банківських ресурсів та їх класифікація.
- •7. Суть і функції власного капіталу банку. Мета, завдання та інф. Забезпечення аналізу власного капіталу.
- •8Аналіз структури влас. Капіт., оцінка його вартос. Та ефектив. Викор. Коефіцієнт. Аналіз власного капіталу.
- •9. Поняття регулятив. Капіталу і методика його розрахун. Аналіз дотрим. Банком нормативів капіталу. Аналіз процесу капіталізації банків.
- •10. Аналіз порядку формування статутного капіталу банку
- •11.Аналіз регулятивного капіталу, спеціальних фондів, резервів та нерозподіленого прибутку банку(ше див 9)
- •12. Аналіз субординованого капіталу.
- •13. Аналіз структури, витратності та ефективності використання зобов’язань
- •14. Аналіз структури депозитних операцій банку. Оцінка стабільності депозитів.
- •15. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку, їх роль у регулюванні рівня ліквідності банку.
- •17. Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу активів банку.
- •18. Аналіз активів за допомогою системи коефіцієнтів.
- •19. Аналіз структури, масштабів і динаміки кредитної діяльності банку.
- •20. Аналіз руху кредитів. Аналіз погашення наданих кредитів.
- •21. Аналіз дотримання банком нормативів кредитного ризику.
- •22. Аналіз якості кредитного портфеля з погладу ризику та захищеності від можливих втрат.
- •23. Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій.
- •24. Аналіз операцій банку з цінними паперами
- •25. Вимоги щодо прямих інвестицій, які здійснюються банком: аналіз дотримання банком нормативів інвестування.
- •26. Методика формування резерву під знецінення цп та аналіз його достатності.
- •27. Аналіз дохідності операцій із цінними паперами
- •28. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій
- •29. Аналіз валютної позиції та дотримання банком лімітів валютної позиції.
- •30. Аналіз кореспондентської мережі банку
- •31. Особливості аналізу обмінних операцій
- •32. Аналіз дохідності та ефективності валютних операцій банку.
- •33. Аналіз стану та руху основних засобів та нематеріальних активів.
- •35. Аналіз лізингових операцій банку.
- •37. Аналіз форфейтингових операцій банку.
- •38. Аналіз розрахунково-касового обслуговування клієнтів
- •39. Аналіз операцій з банківськими платіжними картками
- •40. Аналіз нетрадиційних банківських послуг
- •41. Аналіз обсягів, динаміки, структури та стабільності доходів.
- •42. Аналіз відносних показників дохідності.
- •43. Визнвчення впливу факторів на зміну суми доходів.
- •44. Аналіз обсягів, динаміки, структури витрат.
- •45. Аналіз відносних показників по витратах.
- •49. Аналіз розподілу прибутку
- •50. Показники прибутковості та рентабельності діяльності банку.
- •51. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості.
- •52. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- •53. Аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків
- •54. Значення, мета і завдання та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Ліквідність «запас» і ліквідність «потік»
- •55. Система показників ліквідності. Аналіз дотримання банком нормативів ліквідності.
- •56. Фактори впливу на стан ліквідності банку: сезонні, циклічні, структурні та ін.
- •59. Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах: методи фондового пулу, структурування фондів, аналіз показників ліквідності.
- •60. Аналіз розриву ліквідності.
- •61. Види банківських ризиків та методи їх оцінки
- •62. Підходи нбу до оцінювання ризиків. Система оцінки ризиків та стрес-тестування.
- •63. Аналіз і управління кредитним ризиком
- •64. Аналіз і управління валютним ризиком.
- •65. Аналіз і управління інвестиційним ризиком.
- •66. Аналіз і управління ринковим ризиком.
- •67. Аналіз і управління процентним ризиком.
- •68. Аналіз і управління операційним ризиком.
- •69. Аналіз загального розміру банківських ризиків.
- •70. Аналіз ділової активності та ек-го потенціалу банку.
- •71. Аналіз ділової активності методом співставлення та взаємозв’язки між джерелами інвестування і напрямами вкладень в активи.
- •72. Аналіз фінансової стійкості і надійності банку. Аналіз показників фін-ї рівноваги (стійкості) банку
- •73. Поняття надійності банку, реальна та теоретична надійність банку. Показники оцінки надійності банку.
- •74. Суть і різновиди рейтингових оцінок діяльності банку.
- •75. Аналіз фінансового стану банку на основі camels.
- •76. Відкриті рейтингові системи оцінювання діяльності банку.
21. Аналіз дотримання банком нормативів кредитного ризику.
Норматив відносини високоліквідних активів (Ва) до робочих активів (Ра) банку (Н7) характеризує наявність у структурі працюючих активів високоліквідних, необхідних для підтримки "мобільності" з метою виконання непередбачених зобов'язань банку перед своїми клієнтами, і розраховується по формулі
Нормативне значення показника Н7 повинне бути не менш 15 %
Норматив мінімального ризику на один позичальника (Н8) розраховують по формулі:
де Зс - сукупна заборгованість за позикою, міжбанківським кредитам і врахованим векселям одного позичальника і 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих цьому позичальнику.
Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника перед банком у результаті надання останнім одного чи декількох кредитів не повинна перевищувати 25 % капіталу банку. Даний норматив покликаний обмежувати кредитний ризик для банку, що відбивається в диверсифікованості його кредитних ресурсів шляхом обмеження ризику на один позичальника.
У досліджуваному банку цей норматив постійно витримувався, оскільки в банку є значний обсяг капіталу, що оберігає його від кредитного ризику.
Норматив "великих" кредитних ризиків (Н9) установлюють як відношення сукупного розміру великих кредитних ризиків (Ск) до капіталу банку (К):
Значення нормативу Н9 не повинне перевищувати 8. Завдяки значному обсягу капіталу банк стабільно витримує і цей норматив.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), розраховують по формулі
де Рк1 - сукупний розмір наданих банком кредитів, гарантій, поручительств, врахованих векселів і 100 % суми позабалансових зобов'язань стосовно одному інсайдеру, тобто особі, так чи інакше зв'язаної з банком (акціонерам банку, керівникам підрозділів, їхнім родичам і т.д.).
Значення показника Н10 не повинне перевищувати 5 %. Даний норматив також був витриманий банком зі значним запасом.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам (НІ1), розраховують по формулі
де Рк - сукупний розмір наданих банком кредитів, гарантій, поручительств, врахованих векселів і 100 % суми позабалансових зобов'язань стосовно всім інсайдерам банку.
Значення нормативу НІ не повинне перевищувати 40 %, що і було виконано банком протягом 1999 р.
Норматив максимального розміру виданих міжбанківських позичок (HI2) розраховують по формулі
де МБв - загальна сума виданих банком міжбанківських позичок.
Значення показника Н12 не повинне перевищувати 200 %.
Даний норматив завдяки великому обсягу капіталу банку постійно зі значним запасом втримувався і тому не вимагає детального аналізу.
22. Аналіз якості кредитного портфеля з погладу ризику та захищеності від можливих втрат.
Під ризиком розуміють загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або спричинення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій. Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, може бути промисловим (пов’язаний з імовірністю спаду виробництва або попиту на продукцію певної галузі); ризик, обумовлений невиконанням з певних причин договірних умов; ризик, пов’язаний з трансформацією видів ресурсів (найчастіше за строком), та ризик форс-мажорних обставин.
З кредитним ризиком тісно пов’язаний також процентний ризик — імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами.
Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.
Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.
Розрахунок наступних коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.
Коефіцієнт покриття класифікованих позик (Кп.к.п) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до капіталу (К) банку:
Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому.
Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (Кп.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до загальної суми позик (П).
Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.
Коефіцієнт прострочених позик (Кп.п) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (Ппростр) до загального обсягу позик (П):
Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.
Коефіцієнт збитковості позик (Кзб) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (Зп) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.
Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.