- •Вінниця, внту 2005
- •Рецензенти:
- •Є.С. Корженко, кандидат технічних наук, доцент
- •Передмова
- •1 Властивості ідеальних газів і газових сумішей
- •Приклади розв’язання задач
- •Зміна внутрішньої енергії газу в процесі, кДж
- •Задачі для самостійної роботи
- •2 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •2.1 Приклади розв’язання задач
- •Допустимий абсолютний тиск в балоні, бар, кПа
- •2.2 Задачі для самостійної роботи
- •3 Термодинамічні процеси з водяною парою
- •3.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Зміна ексергії, кДж/кг
- •Підведена теплота в процесі, кДж/кг
- •Кінцева ентропія в процесі, кДж/(кгк)
- •Теоретична робота пари в турбіні, кДж/кг
- •Через несправність парогенератора пара з такими параметрами постачатись не може. Але на тес є два джерела пари з параметрами:
- •Розв’язування
- •Показник адіабати в процесі с-5
- •3.2 Задачі для самостійної роботи
- •4 Термодинамічні процеси з вологим повітрям
- •4.1 Приклади розв’язання задач
- •4.2 Задачі для самостійної роботи
- •5 Термодинамічні процеси витікання газів і пари
- •5.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Теоретична потужність турбіни, мВт
- •Температура газів на виході з сопла, к
- •5.2 Задачі для самостійної підготовки
- •6 Стиск газів в компресорах
- •6.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування Тиск повітря, що всмоктується компресором, бар
- •Розв’язування
- •6.2 Задачі для самостійної роботи
- •7 Цикли газотурбінних установок
- •7.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •7.2 Завдання для самостійної роботи
- •8 Цикли паротурбінних установок
- •8.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Початковий тиск пари перед турбіною, кПа
- •Частка відбору пари з турбіни на рп
- •Ентальпія конденсату і конденсату відбірної пари, кДж/кг
- •Запишемо рівняння електричної потужності пту
- •З останнього рівняння визначаємо
- •Витрата пари на турбіну, кг/с
- •Термічний ккд теплофікаційного циклу
- •8.2 Завдання для самостійної роботи
- •9 Цикли двигунів внутрішнього згорання
- •9.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •9.2 Завдання для самостійної роботи
- •10 Цикли холодильних машин і теплонасосних установок
- •10.1 Приклади розв’язання задач
- •Питома ексергія підведеної теплоти, кДж/кг
- •Питома теплота, що відводиться з конденсатора
- •10.2 Задачі для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а Основні фізичні властивості деяких газів
- •Додаток б
- •Додаток в Інтерполяційні формули для обчислення масових і об’ємних теплоємностей деяких газів в межах 0 – 1250оС
- •Додаток г Значення теплоємності Ср води і водяної пари на нижній та верхній граничних кривих, кДж/(кг×к)
- •Додаток д
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Теоретична робота пари в турбіні, кДж/кг
т = Ho = h1 – h2 = 3450 – 2150 = 1300.
Оскільки енергія 1 кВт год. еквівалентна 3600 кДж, то питома витрата пари дорівнюватиме, кг/(кВт·год)
d = 3600/т = 3600/1300 = 2,769.
Зміна внутрішньої енергії, кДж/кг
u = (h2 – P2ν2)–(h1 – P1ν1) = P1ν1 – P2ν2 – т = 50000,07 –620 –1300=-1070.
Температура навколишнього середовища, 0С
tнс = t2 – 160C = 36 – 16 = 20.
Зміна ексергії, кДж/кг
ex = (h2 – h1) – TнсS = -т = - 1300, оскільки S = 0.
Отже в адіабатному процесі ексергія зменшується на величину роботи зміни тиску. Із рівняння адіабати P1V1k = P2V2k визначаємо показник адіабати
k = ln (P1/P2)/ln (ν2/ ν1) = ln (5000/6)/ln (20/0,07) =1,189.
Задача 3.1.9. Пара з параметрами: P1 = 10 МПа, t1 = 4500C дроселюється до п’ятикратного зменшення тиску. Визначити теплоту і роботу пари в процесі, зміну внутрішньої енергії та ексергії. Температура зовнішнього середовища 170С.
Розв’язування
На h-s діаграмі початкова точка процесу визначається на перетині ізобари P1 з ізотермою t1 (рис.3.6).
П араметри пари в точці 1: ν1 = 0,03 м3/кг; S1 = 6,44 кДж/(кгК),
h1 = 320 кДж/кг.
Тиск пари після дроселювання , МПа P2 = P1/5 = 10/5 = 2. Процес дроселювання здійснюється ізоентальпійно, тобто h1 = h2 = const.
Точка 2 процесу визначається на перетині ізоентальпи h1 з ізобарою P2.
Параметри пари в точці 2: t2 = 4000C; ν2 = 0,158 м3/кг; S2 = 7,13 кДж/(кгК).
Зміна внутрішньої енергії, кДж/кг :
u = h – (P2ν2 – P1ν1) = 0 – (P2ν2 – P1ν1) =P1ν1 – P2ν2 =
= 100000,03 – 20000,158 = -16.
Середньодинамічна температура в процесі, К
Тср=(Т2–Т1)/ln(Т2/T1)=(673-23)/ln(673/723)= = 697,7.
Зміна ентропії, кДж/(кг·К) :
S = S2 – S1 = 7,13 – 6,44 = 0,69.
Теплота процесу, кДж/кг :
q = Тср S = 697,7 0,69 = 481,4.
Робота в процесі дроселювання, кДж/кг :
v = q - u = 481,4 – (- 16) = 497,4.
Таким чином, на виконання роботи витрачається як теплота, так і внутрішня енергія.
Зміна ексергії, кДж/кг
ex = h - ТнсS = 0 – 2900,69 = - 200,1.
Отже, в процесі дроселювання роботоспроможність пари зменшується на величину необоротних втрат енергії.
Задача 3.1.10. На тепловій електричній станції (ТЕС) параметри пари, яка постачається на одну із турбін, складають: P = 5МПа, t = 5100C.
Через несправність парогенератора пара з такими параметрами постачатись не може. Але на тес є два джерела пари з параметрами:
P1 = 5 МПа, t1 = 3300C; P2 = 5МПа, t2 = 6200 C.
Визначити в якій пропорції треба змішувати ці два потоки пари, щоб забезпечити необхідну температуру перед турбіною. Визначити також зміну внутрішньої енергії та ексергії для обох потоків пари в процесі змішування, якщо tнс = 200С
Розв’язування
Зауважимо, що процес змішування можна здійснити лише за умови однакового тиску в потоках пари, тобто P1 = P2. Задачу розв’язуємо за допомогою h - s діаграми (рис. 3.7.). Пара, яка має надходити на турбіну є сумішшю двох потоків пари.
Параметри такої пари будемо позначати індексом “С”. На h - s діаграмі точка С визначиться на перетині ізобари P з ізотермою t. Параметри пари в точці С: hс = 3470 кДж/кг, ν с = 0,07м³/кг; Sс= 7,2 кДж/(кгК).
Точки 1 і 2 для потоків пари визначаємо на перетині відповідних ізобар і ізотерм.
Параметри пари в точках 1 і 2:
h1 = 3020 кДж/кг; ν 1 = 0,05м3/кг; S1 = 6,37 кДж/(кгК); h2 = 3720 кДж/кг;
ν 2 = 0,08 м3/кг; S2 = 7,31 кДж/(кгК).
Позначимо масові частки потоків пари в через g1 і g2 відповідно, причому g2 = 1- g1.
З апишемо баланс енергій потоків пари в процесі змішування :
g1h1+ g2h2 = hc = g1h1 + (1 + g1) h2 , тобто g13020 + (1 - g1) 3720 = 3470;
звідки g1 = 0,357; g2 =0,643.
Отже, для отримання 1 кг пари заданої температури необхідно змішувати 0,357 кг пари з температурою 3300С і 0,643 кг пари з температурою 6200С.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії при змішувані першого потоку пари (процес 1 - С); кДж/кг
u1 – C = (hc – h1) – (P1νC – P1ν1 ) = (3470 - 3020 ) – 5000(0,07 – 0,05) = 350
ex1- C = (hc – h1) – Tнс(SC – S1) = (3470 - 3020 ) – 293(7,2 – 6,37) = 206,8.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії при змішувані другого потоку пари (процес 2 -С); кДж/кг :
u2 –C = (hc – h2) – (P2νC – P2ν2 ) = (3470 - 3720 ) – 5000(0,07 + 0,08) = -300
ex2- C = (hc – h2) – Tнс(SC – S2) = (3470 - 3720 ) – 293(7,2 – 7,31) = -282,23.
Таким чином, внутрішня енергія та ексергія потоку пари з меншою температурою в процесі змішування зростає, а потоку з більшою температурою зменшується. Загальна зміна u і ex в процесі змішування
u = u1 – C - u2 – C = 350 – 300 = 50 кДж/кг
ex = ex1- C + ex2 – C = 206,8 + (-282,23) = -75,43 кДж/кг.
З останнього випливає, що в процесах змішування роботоспроможність робочого тіла зменшується.
Задача 3.1.11. Суха насичена пара з тиском 12 МПа спочатку перегрівається в пароперегрівнику парогенератора (котельного агрегату) за рахунок підведення 0,2222 квтгод теплоти. Перегріта пара змішується з потоком пари, параметри якої складають Р = 3 МПа, t = 3350С. Суміш потоків пари надходить в парову турбіну, де теоретично розширюється до п’ятнадцятикратного зменшення температури. Визначити витрати потоків пари, зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, теплоту пароутворення відпрацьованої в турбіні пари, показник адіабати, якщо: витрата пари на турбіну – 54 т/год, температура пари перед турбіною 4500С, температура навколишнього середовища дорівнює температурі пари на виході з турбіни.
Розв’язування
Задачу розв’язуємо за допомогою таблиць водяної пари (додаток Д) і
h – s діаграми (рис.3.8). Із додатка Д визначаємо параметри сухої насиченої пари з тиском 12 МПа : t1 = 324,60C; ν1 = 0,1426 м3/кг; h1 = 2685 кДж/кг;
S1 =5,49 кДж/(кгК).
Т еплота, яка витрачена на перегрів пари в процесі 1–2, кДж/кг
q1–2 =0,2222 3600 = 800. Оскільки процес перегрівання пари ізобарний, то : q1 –2 = h = h2 – h1
Ентальпія пари після перегріву, кДж/кг :
h2 = h1 + q1 –2 = 2685 + 800 = =3485.
Точка 2 на h – S діаграмі визначається на перетині ізобари P1 = P2 з ізоентальпою h2=3485.
Параметри пари в точці 2: t2 = 5500C; v2 = 0,03 м3/кг; S2=6,68 кДж/(кгК).
Визначаємо на діаграмі параметри пари, яка має змішуватись з парою в точці 2.Точка 4 знаходиться на перетині ізобари P3 з ізотермою t4,тобто P3 = P4 = 3 МПа і t4 = 3350C.
Інші параметри в точці 4: h4=3215 кДж/кг; ν4= 0,1 м3/кг; S4 = 6,9 кДж/(кгК).
Оскільки процес змішування можливо здійснити за умови, коли
P2 =P3, то перегріту пару необхідно здроселювати до тиску P3. Точку 3 визначаємо на перетині ізобари P3 з ізоентальпою h2 = h3.
Параметри в точці 3: ν3 = 0,12 м3/кг; t3 =5100C; S3 =7,28 кДж/(кгК).
На ізобарі P3 визначаємо точку суміші потоків пари за температурою пари на вході в турбіну tc = tT = 4500C. Інші параметри пари в точці С:
hc = 3350 кДж/кг; Sc = 7,1 кДж/(кгК); νc =0,115 м3/кг.
Температура пари після розширення в турбіні,0С :
.
Кінцеву точку 5 визначаємо на перетині ізотерми t5 з ізоентропою Sc= S5.
Параметри пари в точці 5: P5= 4 кПа; h5 = 2145 кДж/кг; х5 = 0,83; ν5=3м3/кг.
Точку 5 визначаємо на перетині ізобари P5 з кривою насичення х=1. Ентальпія сухої насиченої пари в точці 5 : h5 = 2555 кДж/кг.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії в процесі 1 – 2, кДж/кг :
u1 – 2 = h2 – h1 – (P2ν2 – P1ν1) = 800 – 12000 (0,03 – 0,01426) = 611,12
ex1- 2 = h2 – h1 – Tнс(S2 – S1) = 800 – 303 (6,68 – 5,49) = 439,43.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії в процесі дроселювання 2 –3, кДж/кг :
u2 – 3 = h3 – h2 – (P3ν3 – P2ν2) = 0 + P2ν2 - P3ν3 = 120000,03 – 30000,12 = 0
ex = h3 – h2 – Tнс(S3 – S2) = 0 – 303( 7.28 – 6,68) = -181,8.
Рівняння балансу енергій потоків пари в процесі змішування :
g1h3 + (1 – g1)h4 = hc, або g1 3485 + (1 – g1) 3215 = 3350, звідки g1 = 0,5 = g2.
Отже для утворення суміші витрата першого потоку пари і другого потоку пари складають по 27 т/год.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії в процесі змішування потоків пари 3-4, кДж/кг
u3 – 4 = h4 – h3 – (P4ν4 – P3ν3) = 3215 – 3485 – 3000(0,1 – 0,12) = - 330;
ex3 - 4 = h4 – h3 – Tнс(S4 – S3) = 3215 –3485 – 303(6,9 –7.28) = - 154,86.
Питома робота пари в турбіні, кДж/кг :
т = H0 = hc – h5 = 3350 – 2145 = 1205.
Зміна внутрішньої енергії та ексергії в процесі адіабатного розширення пари в турбіні С – 5, кДж/кг :
uс – 5 = - H0 – (P5ν5 – P4ν4) = 1205 – (4 30 – 3000 0,1) = -1025
exc - 5 = – H0 – Tнс(S5 – Sc) = -H0 – 0 = - 1205.
Теплота пароутворення пари для P5 =4 кПа, кДж/кг :