Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
титулка.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
30.35 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра:ТГП

розрахункова графічна робота №1

з дисципліни: геодезія

на тему:

«Розвязування задач з оцінки точності вимірювань і призначення допусків»

Виконав ст. гр. 3Б-12

Савчук М. М.

Перевірив:

Петрусь В. В.

Вінниця 2012

Тема: Мережеві карти і модеми

Мета: Ознайомитись із основними функціями, характеристиками та класифікацією мережевих адаптерів та модемів

План

Вступ

1. Функції та характеристики мережевих адаптерів

2. Класифікація мережевих адаптерів

3. Модеми: означення, види, принцип роботи

Висновки

Список літератури

Мережеві карти і модеми

Комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів, що об'єднані лініями зв'язку й обладнані комунікаційним устаткуванням і комунікаційним програмним забезпеченням. Комунікаційне чи мережеве устаткування - це периферійні пристрої, що здійснюють перетворення сигналів, які використовуються у комп'ютері, у сигнали, що передаються через лінії зв'язку, і навпаки. Такими пристроями є модеми і мережеві карти (мережеві адаптери).

Мережева карта (мережева плата або мережевий адаптер) — окремий елемент комп'ютера, що дозволяє з'єднаються декільком комп'ютерам між собою, за допомогою мережі.

Існують мережеві карти, які оснащені роз'ємами для підключення через коаксіальний кабель. Такі карти вже достатньо застаріли, оскільки пропускна спроможність коаксіального кабелю порівняно з іншими невелика. Найбільш поширеними на даний момент картами є мережеві карти, які оснащені роз'ємом під виту пару. Швидкість підключення на витій парі досягає ста мегабіт, що є максимальною швидкістю для звичайного комп'ютера. Все більше мають попит мережеві карти з бездротовим інтерфейсом. Радіус їх дії достатньо великий, а швидкість передачі даних висока. При побудові мережі за допомогою бездротових карт немає необхідності тягнути по офісу або квартирі довгі пучки проводів. При цьому можна легко перемістити системний блок в будь-яке зручне для вас місце, не прив'язуючись до мережевих проводів.

Існує ще один варіант з вбудованою мережевою картою, коли вона інтегрована безпосередньо у материнську плату. Це дуже поширений варіант для домашнього або офісного комп'ютера, а особливо для ноутбука. Вбудовані мережеві карти мають як правило роз'їм для витої пари. Це економить вам вільне місце на материнській платі, в котру при необхідності можна вбудувати інший пристрій. З'явилися Ethernet мережеві карти, які підключаються до USB (Universal Serial Bus) порту комп'ютера.

Функції та характеристики мережевих адаптерів

Мережева карта або мережевий адаптер виступає в якості фізичного інтерфейсу між комп'ютером і середовищем передачі. Плати мережевого адаптера приєднуються до всіх мережних комп'ютерів і серверів. До відповідного роз'єму плати підключається мережевий кабель.

Функції мережевого адаптера:

  • Підготовка даних, що надходять від комп'ютера, до передачі з мережевого кабелю;

  • Передача даних іншого комп'ютера;

  • Управління потоком даних між комп'ютером і середовищем передачі.

  • Прийом даних з кабелю і переведення у форму, зрозумілу центральному процесору комп'ютера.

Плата мережного адаптера складається з апаратної частини і вбудованих програм, записаних у ПЗП. Ці програми реалізують функції підрівня "управління логічного зв'язком" і "управління доступом до середовища", "канального" рівня моделі OSI.

Плата мережного адаптера приймає паралельні дані з шини і організовує їх для послідовної передачі. Цей процес завершується перекладом цифрових даних комп'ютера в електричні або оптичні сигнали, що передаються по кабелю (або радіосигнал). Відповідає за це перетворення спеціальний пристрій – трансивер. "Transceiver" походить від англійських слів transmiter (передавач) і receiver (приймач). Трансивер дозволяє станції передавати в і отримувати із загальної мережевого середовища передачі. Існують внутрішні трансивери, вбудовані в схему мережевого адаптера і окремі зовнішні трансивери через AUI-кабель.

Перед тим як надіслати дані в мережу мережевий адаптер проводить електронний діалог з приймаючою платою, під час якого визначається:

  • Максимальний розмір блоку переданих даних.

  • Інтервал між передачами блоків даних.

  • Інтервал, протягом якого необхідно надіслати підтвердження.

  • Обсяг даних, який може прийняти плата без переповнення буферу.

  • Швидкість передачі.

Якщо більш складна і швидка плата взаємодіє із застарілою, то сучасна плата підлаштовується під застарілу. Мережеві плати характеризуються своєю розрядністю: 8 біт (найстаріші), 16 біт і 32 біта. Слід очікувати появи 64 біт мережевих карт (якщо їх вже не випустили). Шиною даних, по якій йде обмін інформацією між материнською платою і мережевою картою: ISA, EISA, VL-Bus, PCI та ін. Мікросхемою контролера або чіпом (Chip, chipset), на якому дана плата виготовлена і який визначає тип використовуваного сумісного драйвера і майже все інше: розрядність, тип шини і т.д.

Для визначення точки призначення пакетів (frames) у мережі Ethernet використовується MAC-адресу. Це унікальний серійний номер присвоюється кожному мережевому пристрою Ethernet для ідентифікації його в мережі. MAC-адреса присвоюється адаптера його виробником, але може бути змінений за допомогою програми. Робити це не рекомендується (тільки у разі виявлення двох пристроїв в мережі з одним MAC-адресою). При роботі мережеві адаптери переглядають весь проходить мережевий трафік і шукають у кожному пакеті свій MAC-адресу. Якщо такий знаходиться, то адаптер декодує цей пакет.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]