- •Вінниця, внту 2005
- •Рецензенти:
- •Є.С. Корженко, кандидат технічних наук, доцент
- •Передмова
- •1 Властивості ідеальних газів і газових сумішей
- •Приклади розв’язання задач
- •Зміна внутрішньої енергії газу в процесі, кДж
- •Задачі для самостійної роботи
- •2 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •2.1 Приклади розв’язання задач
- •Допустимий абсолютний тиск в балоні, бар, кПа
- •2.2 Задачі для самостійної роботи
- •3 Термодинамічні процеси з водяною парою
- •3.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Зміна ексергії, кДж/кг
- •Підведена теплота в процесі, кДж/кг
- •Кінцева ентропія в процесі, кДж/(кгк)
- •Теоретична робота пари в турбіні, кДж/кг
- •Через несправність парогенератора пара з такими параметрами постачатись не може. Але на тес є два джерела пари з параметрами:
- •Розв’язування
- •Показник адіабати в процесі с-5
- •3.2 Задачі для самостійної роботи
- •4 Термодинамічні процеси з вологим повітрям
- •4.1 Приклади розв’язання задач
- •4.2 Задачі для самостійної роботи
- •5 Термодинамічні процеси витікання газів і пари
- •5.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Теоретична потужність турбіни, мВт
- •Температура газів на виході з сопла, к
- •5.2 Задачі для самостійної підготовки
- •6 Стиск газів в компресорах
- •6.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування Тиск повітря, що всмоктується компресором, бар
- •Розв’язування
- •6.2 Задачі для самостійної роботи
- •7 Цикли газотурбінних установок
- •7.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •7.2 Завдання для самостійної роботи
- •8 Цикли паротурбінних установок
- •8.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Початковий тиск пари перед турбіною, кПа
- •Частка відбору пари з турбіни на рп
- •Ентальпія конденсату і конденсату відбірної пари, кДж/кг
- •Запишемо рівняння електричної потужності пту
- •З останнього рівняння визначаємо
- •Витрата пари на турбіну, кг/с
- •Термічний ккд теплофікаційного циклу
- •8.2 Завдання для самостійної роботи
- •9 Цикли двигунів внутрішнього згорання
- •9.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •9.2 Завдання для самостійної роботи
- •10 Цикли холодильних машин і теплонасосних установок
- •10.1 Приклади розв’язання задач
- •Питома ексергія підведеної теплоти, кДж/кг
- •Питома теплота, що відводиться з конденсатора
- •10.2 Задачі для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а Основні фізичні властивості деяких газів
- •Додаток б
- •Додаток в Інтерполяційні формули для обчислення масових і об’ємних теплоємностей деяких газів в межах 0 – 1250оС
- •Додаток г Значення теплоємності Ср води і водяної пари на нижній та верхній граничних кривих, кДж/(кг×к)
- •Додаток д
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Початковий тиск пари перед турбіною, кПа
Ро = Рпп/0,2 = 2400/0,2 = 12000.
Рисунок 8.4 – Схема ПТУ і робочий процес пари на h-S діаграмі. Позначення див. на рис.8.2 і 8.3.
Точку O, яка характеризує стан пари на вході в турбіну, визначаємо на перетині ізотерми tо = tпп з ізобарою Ро. Параметри пари в точці 0: hо=3480 кДж/кг; So=6,68 кДж/(кг К); vо=0,03 м3/кг.
Точку П, яка характеризує стан пари на вході в проміжний пароперегрівник, визначаємо на перетині ізобари Рпп з ізоентропою Sо = Sп. Параметри пари в точці П: hп = 3020 кДж/кг; tп = 300оС.
Питома теплота, яка витрачається на проміжний перегрів пари, кДж/кг
qпп = hпп – hп = 3580 – 3020 = 560.
Теоретичний перепад в турбіні, кДж/кг
Ho = ho – hк + qпп = 3480 – 2280 + 560 = 1760.
Ентальпія пари у відборі турбіни, кДж/кг
h1 = hк + у1 Но= 2280 + 0,256 1760 = 2730.
Точка 1 на h-s-діаграмі визначається на перетині ізоентальпи h1 з ізоентропою Sо=Sпп. Параметри пари в точці 1: Р1=80 кПа; t1=100оС; tн1=93оС.
Ентальпія конденсату пари в РП, кДж/кг
= Ср tн1 = 4,293 391.
Температура та ентальпія живильної води
tжв = tк + tрп = 33 + 50 = 83оС;
=Срtжв = 4,283 = 349 кДж/кг.
Питома теплота, яка передана воді в РП, кДж/кг
qв1 = – = 349 – 138 = 211.
Теплота, яка віддана парою в РП, кДж/кг
qn1= h1 – = 2730 391 = 2339.
Частка відбору пари з турбіни на рп
1 = qв1/ (qв1 + qn1) = 211/(211 + 2339) = 0,083.
Питома робота пари в турбіні, кДж/кг
то = Но(1 – 1 у1) = 1760 (1 – 0,0830,265) = 1721.
Термічний ККД циклу ПТУ
t = то/(ho – + qпп) = 1721/(3480 – 391 + 560) = 0,4716.
Питома витрата умовного палива, кг/кВтгод.
bу = 0,123/t = 0,123/0,4716 = 0,26.
Витрата пари в конденсаторі турбіни з рівняння теплового балансу конденсатора, кг/с
Dк =Gов Ср tов/(3,6 qк) = 2500 4,187 20 /(3,62142) = 271,5.
Витрата пари на турбіну, кг/с
Do = Dк/к = Dк/(1 – 1) = 271,5(1 – 0,083) = 296.
Електрична потужність ПТУ, МВт
Ne = Do то = 296 172110-3 = 509,5.
Витрата умовного палива на ПТУ, кг/с
Ву = bу Ne/3,6 = 0,26 509,5/3,6 = 36,8.
Задача 8.1.6. Теплофікаційна ПТУ з електричною потужністю
50 МВт працює з початковими параметрами Ро = 9 МПа і tо =510оС. Турбіна має один відбір пари тиском 120 кПа. З цього відбору заживлені регенеративний підігрівник, який підвищує температуру конденсату на 40оС і підігрівник системи теплофікації потужністю 50 МВт (рис.8.5). Визначити показники роботи ПТУ, якщо тиск в конденсаторі 4 кПа, відносний внутрішній ККД турбіни – 0,84, електромеханічний ККД – 0,97, зворотний конденсат змішується з живильною водою і надходить в парогенератор. Зіставити також показники роботи теплофікаційної ПТУ з показниками роботи конденсаційної ПТУ.
Рисунок 8.5 – Схема і зображення циклу теплофікаційної ПТУ на h-s- діаграмі: ТФП – теплофікаційний підігрівник; НЗ – насос зворотного конденсату. Інші позначення див. на рис.8.2 і 8.3.
Розв’язування
Початкову точку 0 визначаємо на перетині ізобари Ро з ізотермою tо. Параметри пари в точці 0: hо = 3410 кДж/кг; Sо = 6,7 кДж/(кг·К). Теоретичний процес розширення пари в турбіні здійснюється за умови Sо = const. Точку Ко визначаємо на перетині ізобари Рк з ізоентропою Sо. Параметри пари в точці Ко: hко = 2030 кДж/кг; xко = 0,78; tк = 29,5оС.
Теоретичний теплоперепад в турбіні, кДж/кг
Ho = ho – hко = 3410 – 2030 = 1380.
Дійсний (робочий) теплоперепад в турбіні, кДж/кг
Нр = Но оi= 13800,84 = 1159.
Дійсна ентальпія пари на виході з турбіни, кДж/кг
hк = hо – Hр = 3410 – 1159 = 2251.
Точку К, яка характеризує стан пари на вході в конденсатор, визначаємо на перетині ізобари Рк з ізоентальпою hк. Параметри пари в точці К: хк = 0,875; Sк = 7,47. З’єднуємо точки 0 і К лінією. Точку 1 визначаємо на перетині лінії 0 – К з ізобарою Р1. Параметри пари в точці 1: h1 = 2640 кДж/кг; x1 = 0,98; tн1 = 105оС; S1 = 7,2 кДж/(кгК).