- •Вінниця, внту 2005
- •Рецензенти:
- •Є.С. Корженко, кандидат технічних наук, доцент
- •Передмова
- •1 Властивості ідеальних газів і газових сумішей
- •Приклади розв’язання задач
- •Зміна внутрішньої енергії газу в процесі, кДж
- •Задачі для самостійної роботи
- •2 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •2.1 Приклади розв’язання задач
- •Допустимий абсолютний тиск в балоні, бар, кПа
- •2.2 Задачі для самостійної роботи
- •3 Термодинамічні процеси з водяною парою
- •3.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Зміна ексергії, кДж/кг
- •Підведена теплота в процесі, кДж/кг
- •Кінцева ентропія в процесі, кДж/(кгк)
- •Теоретична робота пари в турбіні, кДж/кг
- •Через несправність парогенератора пара з такими параметрами постачатись не може. Але на тес є два джерела пари з параметрами:
- •Розв’язування
- •Показник адіабати в процесі с-5
- •3.2 Задачі для самостійної роботи
- •4 Термодинамічні процеси з вологим повітрям
- •4.1 Приклади розв’язання задач
- •4.2 Задачі для самостійної роботи
- •5 Термодинамічні процеси витікання газів і пари
- •5.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Теоретична потужність турбіни, мВт
- •Температура газів на виході з сопла, к
- •5.2 Задачі для самостійної підготовки
- •6 Стиск газів в компресорах
- •6.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування Тиск повітря, що всмоктується компресором, бар
- •Розв’язування
- •6.2 Задачі для самостійної роботи
- •7 Цикли газотурбінних установок
- •7.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •7.2 Завдання для самостійної роботи
- •8 Цикли паротурбінних установок
- •8.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Початковий тиск пари перед турбіною, кПа
- •Частка відбору пари з турбіни на рп
- •Ентальпія конденсату і конденсату відбірної пари, кДж/кг
- •Запишемо рівняння електричної потужності пту
- •З останнього рівняння визначаємо
- •Витрата пари на турбіну, кг/с
- •Термічний ккд теплофікаційного циклу
- •8.2 Завдання для самостійної роботи
- •9 Цикли двигунів внутрішнього згорання
- •9.1 Приклади розв’язання задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •9.2 Завдання для самостійної роботи
- •10 Цикли холодильних машин і теплонасосних установок
- •10.1 Приклади розв’язання задач
- •Питома ексергія підведеної теплоти, кДж/кг
- •Питома теплота, що відводиться з конденсатора
- •10.2 Задачі для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а Основні фізичні властивості деяких газів
- •Додаток б
- •Додаток в Інтерполяційні формули для обчислення масових і об’ємних теплоємностей деяких газів в межах 0 – 1250оС
- •Додаток г Значення теплоємності Ср води і водяної пари на нижній та верхній граничних кривих, кДж/(кг×к)
- •Додаток д
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Розв’язування
Газова стала кисню, кДж/(кгК)
R = 8,314/ = 8,314/32 0,26.
Початкова густина кисню, кг/м3
1 =P1/(RT1) = 100/(0,26283) = 1,36.
Міра підвищення тиску в компресорі
= P2/P1 = (V1/V2)k = 41,4 = 7.
Питома робота стиску, кДж/кг
a = kRT1/(k - 1)(1 - (k-1)/k) = 1,40,26283/(1,4 - 1)(1 – 7(1,4-1)/1,4) = - 191,5.
Масова витрата компресора, кг/с
G = Noiмo/k = 310,820,85/191,5 = 0,09589.
Теоретична об’ємна витрата компресора, м3/с
VT = G/(o) = 0,09589/(1,360,85) = 0,0829 (6.1)
Теоретична подача компресора
VTn = (D2/4)Snв = 0,785(1,1S)2S4/(2S) = 1,9S2 (6.2)
де nв = W/(2S) = 4/(2S).
Із (6.1) і (6.2) визначаємо хід поршня, м
S = = = 0,209.
Діаметр поршня, м
D = 1,1S = 1,10,209 = 0,230.
Задача 6.1.4. Повітря з параметрами Р1 = 0,1 МПа, t1 = 17оС і витратою 150 м3 /хв. стискається в політропному (n = 1,2) компресорі, потужність якого 1,383 МВт. Визначити кількість ступенів стиску в компресорі, тиск на виході з останнього ступеня, якщо потужність, яка відводиться з кожного ступеня в процесі охолодження повітря до початкової температури, складає 268 кВт. Визначити також необхідну потужність, відведену теплоту в разі застосування компресора, кількість ступенів стиску якого на один менше, ніж першого. Теплоємності вважати сталими.
Розв’язування
Початкова густина повітря, кг/м3
1 = P1/(RT1)= 100/(0,287 290) = 1,2.
Масова витрата повітря, кг/с
G = V1/60 = 150 1,2/60 = 3.
Ізохорна та ізобарна теплоємності повітря, кДж/(кгК)
Cv = R/(k - 1) = 0,287/(1,4 – 1) = 0,7175
Cp = kCv = 1,40,7175 1.
Теплоємність політ ропного процесу, кДж/(кгК)
Cn = Cv (n-k)/(n-1) = 0,7175 (1,2 – 1,4)/(1,2 - 1) = - 0,7175.
Різниця температур в процесі проміжного охолодження повітря, К
T = Q/(GCp)= 268/(3 1) = 89,33.
Температура повітря на виході з кожного ступеню стиску, К
Ti = T1 + T= 290 + 89,33 = 379,33.
Міра підвищення тиску в ступені
i= (Ti/T1)n/(n-1) = (379,33/290)1,2/(1,2-1) = 5.
Потужність, яка витрачається на стиск повітря в кожному ступені, кВт
L = GnRT1/(n-1) (1 - ) =
= 3 1,2 0,287 290/(n - 1)(1 – 5(1,2-1)/1,2) = 460,92.
Кількість ступенів стиску в компресорі
z = N/L = 1383/460,92 = 3.
Кінцевий тиск повітря, МПа
Pк = P1 = 0,1 53 = 12,5.
В разі застосування двоступінчастого стиску (z = 2) міра стиску в кожному ступені
i = (Pк/P1)1/z = (12,5/0,1)1/2 = 11,18.
Температура повітря за ступенем, К
T2 = T1 = 290 (11,18)(1,2-1)/1,2 = 433,65.
Теплова потужність, яка відводиться після першого ступеня стиску, кВт
Q = GCp(T2 – T1)= 3 1(433,65 – 290) = 430,95.
Потужність, яка витрачається на стиск повітря в кожному ступені, кВт
L = G nRT1/(n-1)(1-) =
= 3 1,2 0,287 290/(1,2 - 1)(1 – 11,18(1,2-1)/1,2) = 742,09.
Потужність двоступінчастого компресора, МВт
N2 = zL10-3= 2 742,09 10-3 = 1,484.
Отже, в разі двоступінчастого стиску потужність компресора збільшується на, МВт
N = N2 – N = 1,484 – 1,383 = 0,101 або на 10,7%.