12. Економічна роль держави в трансформації економіки

Розрізняють п’ять типів перехідної економіки: 1. з поглинанням капіталістичною високорозвиненою економікою (ФРН) відносно відсталої адміністративно-командної економіки (Німецька Демократична Республіка).  2. керована державою перехідна економіка з високими сталими темпами економічного зростання (Китай); 3. з короткостроковим падінням виробництва (3-5 років) та тривалістю досягнення докризового рівня (5-8 років), які не супроводжуються незворотними якісними змінами в технологічній, кваліфікаційній і організаційно-економічній базі (Польща, Чехія, Угорщина, Естонія тощо); 4. перехідна економіка глибоко депресивного типу з тривалістю падіння 7-9 років та досягненням докризового рівня строком (поки що очікуваним) 17-22 роки, що супроводжується незворотними якісними змінами в технологічній, кваліфікаційній і організаційно-економічній базі (Україна, Киргизія, Грузія тощо); 5. перехідна економіка глибоко депресивного типу (подібно попередньому) з відносно помірними темпами внутрішнього зростання та з щедрим бюджетним фінансуванням освіти, науки, охорони здоров’я і оборони за рахунок нафто- та газо доларів від експорту та намаганнями формувати „другу економіку” в інших країнах (з подібним рівнем розвитку) шляхом зовнішнього інвестування щедрої виручки від експорту паливно-енергетичних ресурсів (Росія). Державне підприємництво - один з основних каналів державного впливу на соціально-економічні процеси. Роль держави в оптимізації структури перехідної економіки:  1. Державне планування структурних змін.  2. Опрацювання чіткої системи пріоритетів.  3. Державне фінансування реструктуризації економіки.  4. Здійснення активної конкурентної політики.

Проведення ефективної структурної політики передбачає такі заходи:

1.Державне планування структурних змін. Держава визначає темпи та напрям розвитку на основі прогнозування ситуації, передбачення розвитку окремих галузей. Прогнозні оцінки лягають в основу конкретних планів структурного розвитку.

2.Опрацювання чіткої системи пріоритетів.

3.Державне фінансування реструктуризації економіки. Роль держави в інвестиційному процесі зводиться до двох основних завдань. Держава сама здійснює інвестиції за рахунок коштів, акумульованих у державному бюджеті, в тому числі й за рахунок можливої централізації частини амортизаційних відрахувань підприємств. Вона сприяє залученню у продукційний процес приватних інвестицій і, зокрема, іноземних капіталів.

4.Здійснення активної конкурентної політики. Конкурентний ринок веде до оптимального розподілу ресурсів, а значить, і до ефективних структурних змін. Державна структурна політика може доповнювати ринковий механізм, але не заміняти його

13. Еволюційний підхід до управління в умовах трансформаційної економіки

Ост. часом розвивається новий підхід до пояснення постійних змін ек. процесів і явищ - еволюційна теорія економічних змін. Він був закладений в робітах Мальтуса і Шумпетера. У сучасних умовах розвитку і трансф-ції економіки України, підходи еволюційної теорії можуть бути ефективним при побудові теорії трансформаційної економіки.

Відмінність між еволюційною ек. і нееволюційними теоріями в різному розумінні значущості рівноваги і нерівноваги в ек розвитку. Згідно евол. підходу, прогрес економіки відбувається тоді, коли новатори вторгаються в ек.ростір і своїми технологіями і продуктами збуджують нові потреби, ламають усталену структуру попиту і пропозиції, змінюють структуру цін. Конкуренція між новаторами і консерваторами (технологіями і продуктами, що знаходяться на різних етапах жит. циклу) є невід'ємним атрибутом еволюційного розвитку ек-ки.

Розвиток еволюційної економіки призвів до розгляду таких понять як: неповнота інф. при прийнятті управлінських рішень;процес формування очікувань суб'єктами економіки; деталізований аналіз функ-ння різних ринків в умовах невизначеності.

Еволюційний процес включає в себе два компоненти - пошук і вибір. Процеси, що забезпечують пошук і вибір в еволюційному про-процесі, також еволюціонують у часі. У зв'язку з цим ситуація в галузі несе в собі тільки зародок ситуації в ній в майбутній період.

В еволюційній теорії стан с-ща в перод часу часу, що передують t, не впливає на ймовірність переходу з стану t в t+1, тому зміна в часі ситуації в галузі є марковським процесом.

Одним з основних понять, на якому базується еволюційна теорія, є поняття життєвого циклу (ЖЦ). ЖЦ х-ться послідовною зміною стадій: зародження і зростання, стабільного існування, деградації і смерті.

У нелінійної динаміці і синергетиці стан дінамічної системи х-ться становищем положенням точки у фазовому просторі (ФП), координатами якої є значення макро-і мікропараметрів.

Найпростіший ФП див на рис.1. F(t) –фіз.об’єм випуску товару за од.часу, F`(t) – похідна ф-ції по часу.

Наведений на рис. 2.3 вигляд буде мати фазовий портрет будь-якого процесу, який х-ється життєвим циклом. Причому стрілкою показано напрям еволюції.