52.Моделі управління інноваціями. Модель технологічного поштовху

У цілому інтерес до дослідження проблеми інновацій виник у світі в середині минулого століття. У 50-ті роки провідні економісти вважали, що інноваційний процес мав лінійний послідовний характер і включав в себе наукові відкриття, промислові дослідження та розробки, інженерну і виробничу діяльність, маркетинг і, нарешті, поява на ринку нового продукту чи процесу (рис.5) .

Рис.4’. Перше покоління (1G) інноваційного процесу (модель «технологічного поштовху»)

• фундаментальні дослідження

• дослідно-конструкторські розробки

• виробництво

• маркетинг

• продаж

У даному випадку ринок відіграє лише пасивну роль, приймаючи результати досліджень і розробок. Так звана модель «технологічного поштовху» (technology push, science push) домінувала до середини 60-х років.

53.Моделі управління інноваціями. Модель ринкового тяжіння

Нові емпіричні дані, засновані на дослідженні реальних інновацій, довели, що в інноваційному процесі потреби ринку також мають велике значення (рис.5).

Рис.5. Друге покоління (2G) інноваційного процесу (модель «ринкового тяжіння»)

Лінійна модель «ринкового тяжіння» інновацій (market pull, need pull) отримала широке застосування з другої половини 60-х років. Модель передбачала, що інновації виникають в результаті виявлення потреби покупця, чітко сфокусованих досліджень і розробок, що завершуються появою нових продуктів на ринку. Науково-дослідні розробки є в цьому випадку реакцією на запити ринку.

54.Моделі управління інн. Сполучена модель

У 70-ті роки XX століття лінійні моделі 1G, 2G стали розглядатися лише як окремі випадки більш загального процесу, що об'єднує науку, технологію і ринок. Дослідження таких авторів як Р. Росвелл, К.Фрімен, А.Хорслі, А.Джервіс, Д.Таунсенд, Д.Мовері і Н.Розенберг підтвердили важливість маркетингових, ринкових і технічних факторів для успішної інновації. Виникла потреба у появі нових, нелінійних моделей інноваційного процесу. Наприклад, англійський економіст Рой Росвелл проаналізував світовий досвід і крім моделей 1G, 2G виділив ще три моделі (покоління) інноваційного процесу, що відповідають різним етапам розвитку економік капіталістичних країн: сполучена модель (3G), інтегрована модель (4G), модель стратегічних мереж (5G). Інноваційний процес третього покоління, по Росвелл, все ще послідовний, але з зворотними зв'язками (рис.6).

Рис.6. Третє покоління (3G) інноваційного процесу (сполучена модель)

55.Моделі упр інноваціями. Ланцюгова модель

Ще однією загальновизнаною моделлю процесу нововведення третього покоління є ланцюгова модель (chain-link model) Клайна-Розенберга.

Ланцюгова модель поділяє інноваційний процес на п'ять стадій На 1-й стадії ідентифікується потреба на потенційному ринку. 2-га стадія починається з винаходу і / або створення аналітичного проекту нового процесу або товару, який, як планується, задовольнить знайдену потребу. На 3-й стадії відбувається детальне проектування та випробування, або фактична розробка інновації. На 4-му етапі з'являється проект і в кінцевому рахунку потрапляє в повномасштабне виробництво. Заключна 5-та стадія представляє інновації на ринок, ініціюючи маркетингову та розподільну діяльність.

C – центральний ланцюг інноваційного процесу; f – ітеративний зворотній зв'язок між стадіями;

F – зворотній зв'язок ринку;

D – наукові відкриття, які призводять до радикальних інновацій; K – вклад в інноваційний процес існуючих чи нових знань;

R – дослідження для створення нових знань; I – інновації, які безпосередньо впливають на наукові дослідження.

П'ять різних ланцюгів інновацій в моделі Клайна-Розенберга описують справжнє розмаїття джерел інновацій:

1.наукові дослідження (відкривають нові знання);

2. потреби ринку;

3. існуючі знання (зовнішні для компанії);

4. знання, отримані в процесі навчання на власному досвіді.