44. Прогнозування кризових проявів

Ступінь передбачуваності кризових явищ і ситуацій залежить від зовнішніх факторів, на які суб’єкт управління не може впливати взагалі або впливає неістотно, і внутрішніх, що піддаються впливу з боку суб’єкта управління — скажімо, організації діяльності власне суб’єкта. Здатність підприємства пристосовуватися до змін як зовнішніх, так і внутрішніх чинників — гарантія не тільки його виживання, а й процвітання.

У період кризи проблема управління є найважливішою. Висока компетентність управлінців у таких умовах, з одного боку, дає змогу впливати на розвиток окремих кризових процесів, а з іншого —потребує високої якості управління. Розвиток кризи може спричинити два варіанти кінцевого результату дій менеджменту:банкрутство або подолання кризи.

Фази та етапи розвитку кризи такі: перша фаза — етапи шоку і відкочування, друга фаза — етапи адаптації і осягання ситуації.

Часто кризові ситуації в розвитку підприємства неможливо усунути. Вони виникають як об’єктивні явища, що відтворюють циклічний характер розвитку соціально_економічних систем. Але гостроту криз можна й потрібно усувати з урахуванням їх особливостей, а також своєчасно розпізнаючи їх наближення. Це досягається лише за допомогою антикризового управління.

Під антикризовим треба розуміти управління, здатне запобігати або пом’якшувати кризові ситуації у виробничо-господарській діяльності, а також утримувати функціонування підприємства в режимі виживання в період кризи і виходити з кризового стану з мінімальними втратами.

45. Оцінка ступеня ризику банкрутства підприємства

Для визначення оцінки ризику банкрутства введемо такі лінгвістичні змінні і підмножини станів підприємства. Лінгвістична змінна А «Стан підприємства» має 5 значень: А1 – нечітка підмножина стану «граничного неблагополуччя»; А2 – стану «неблагополуччя»; А3 – стану «середнього неблагополуччя»; А4 – стану «відносного неблагополуччя»; А5 – стану «граничного благополуччя». Відповідна змінній А лінгвістична змінна В «Ризик банкрутства» також має 5 значень: В1 – нечітка підмножина «граничний ризик банкрутства»; В2 – «ступінь ризику банкрутства висока»; В3 – «ступінь ризику банкрутства середня»; В4 – «низький ступінь ризику банкрутства»; В5 – «ризик банкрутства незначний». Кожній з підмножин В1…В5 відповідають свої функції приналежності µ1(БК) … µ5(БК), де БК – комплексний показник ризику банкрутства підприємства.

Рис. 1. Функція приналежності (μ(БК)) для змінної «Ризик банкрутства

Перелік показників, що характеризують фінансовий стан підприємства:

Рентабельність усього капіталу ,Оборотність всіх активів ,Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) ,Коефіцієнт забезпеченості активів власними коштами (Кз), Коефіцієнт проміжної ліквідності ,Коефіцієнт автономії

Класифікацію показників оцінку ризику банкрутства за оцінкою експерта

Отримавши набір функцій належності λі по кожному показнику Хi, розрахуємо систему Т-чисел для кожної функції, тобто значень Y, що розраховуються за формулами:

Значення комплексного показника оцінки рівня банкрутства підприємства може бути розраховано за наступною формулою:

де ßk – набір становищ для змінної «Ризик банкрутства».

Поставивши у відповідність лінгвістичні змінні «Стан підприємства» і «Ступінь ризику банкрутства»

0 ≤ БK ≤ 0,15 - «граничне неблагополуччя»…

0,85 ≤ БK ≤ 1,0 -«граничне благополуччя»