31. Характеристика основних моделей економічного зростання провідних країн світу: сша, Японія, Східна Азія

Особливостями основних моделей макроекономічного розвитку провідних країн світу: США, Японії , Східної Азії є:

США . Позитивні характеристики моделі: гнучкий ринок праці, вільний ринок товарів та послуг, безпощадна конкуренція, акціонерний капіталізм ( над менеджерами тяжіє тиск отримання прибутку в інтересах акціонерів)

Негативні характеристики: нерівність в розподілі доходів, невисока якість суспільних товарів і послуг (зокрема, середньої освіти); низький рівень заощаджень і інвестицій; капіталізм, направлений на короткострокову перспективу, отримання швидких результатів.

Японія. Позитивні риси:система по життєвого найму заохочує лояльність і високий професійний рівень робітників, високу якість суспільних товарів і послуг ( особливо освіту), тісні зв’язки між банками і компаніями. Корпоративна перехресна система участі захищає менеджерів від нетерпеливості акціонерів, дозволяючи сконцентруватися на довгостроковій інвестиційній перспективі. На відміну від США японський капіталізм орієнтується на довгострокову перспективу розвитку.

Негативні риси: переваги японської системи в теперішній час стали коренем всіх проблем національної економіки: компанії, захищені від повномасштабної дії на них ринкових сил, не можуть ефективно використовувати свій капітал.

Східна Азія. Регіон достатньо довго являється предметом інтелектуальних суперечок серед економістів. Економічний ріст країн Східної Азії, на думку одних, доказує правильність політики, орієнтованої на ринковий розвиток: низькі податки, гнучкий ринок праці, активна участь в міжнародній торгівлі. Інші економісти вважабть, що успіхи східно-азіатської моделі пов’язані з особливою промисловою політикою місцевих правителів, з селективною державною підтримкою ряду галузей національного господарства. Правда заклечається в тому, що не існує єдиної східно-азіатської моделі. Відносно ліберальної економіки Гонконгу протистоїть регулююча економіка Південної Кореї, корумпованої Індонезії, благополучний і законопослушний Сінгапур і т.д. Загальною рисою розвитку країн регіону є відкритість їх економік, а також високий рівень заощаджень і інвестицій.

32. Характеристика основних моделей економічного зростання провідних країн світу: Німеччина, Швеція.

Німеччина. Позитив: відмінний рівень освіти і перепідготовки, держава благополуччя з потужною системою соціального захисту громадян, гармонія в спільноті; тісні зв’язки між банками і компаніями, які допомагають широкомасштабному інвестуванню (так званий «рейнський капіталізм»).

Негатив: надто сильні профспілки, високий рівень оподаткування, надто щедрі допомоги по безробіттю і законодавчі обмеження ведуть до стійкого, високого рівня безробіття.

В основу розробки концепції соціального ринкового господарства було покладено методологію неолібералізму (ордолібералізму), що базувалася на поглядах німецької “фрайбургської школи”. З неї випливало, що майбутній добробут країни повинен базуватися на приватній власності на засоби виробництва, вільної конкуренції та вільного ціноутворення (у подальшому цей підхід не один раз уточнювався і змінювався), активній ролі держави, боротьбі з економічною кризою, недопущенням монополізації та мілітаризації економіки. Стратегічною метою нової політики Німеччини було – забезпечення соціальної справедливості та високого рівня соціальних гарантій, проте шлях реалізації основних складових нової моделі лежав через “шокову терапію” малопопулярних, але необхідних заходів оздоровлення економіки.

Швеція. Модель являє собою третій шлях розвитку: симбіоз ел-ів капіталізму і соц.-му.

Позитивні якості: відносно відкрита ринкова економіка з всеохоплюючим характером добробуту, сильною системою соціального захисту громадян, низька дисперсія заробітної плати, незначна відмінність заробітної плати від допомог по безробіттю, що де стимулює пошук роботи.

Негативні якості: Наростаюча інфляція і рецесія, дефіцит державного бюджету, ріст безробіття і високі індивідуальні подоходні податки блокують стимули до праці.

Саме поняття "скандинавська модель" не має вичерпного визначення. У якості її особливостей часто виділяють або економічну, або соціальну політику, а найбільш яскраве втілення цієї моделі вважають насамперед Швецію. Основні риси скандинавської моделі почали складатися в 1930 рр. і остаточно оформилися на початку 1950- х рр. і полягають у наступному:

• гармонічний розподіл національного доходу між громадянами через податкову систему й державний бюджет;

• підтримка взаєморозуміння й згоди між працею й капіталом;

• підтримка балансу влади шляхом зосередження політичної влади в руках соціал-демократів, а економічної - у руках буржуазії;

• розвиток державного сектора (насамперед на базі виробництва суспільних послуг як регулятора суспільного відтворення) реальне зрівнювання в економічних і соціальних правах, не говорячи вже про політичних, всіх громадян поза залежністю від підлоги й віку й