Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TE-FINAL.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
4.53 Mб
Скачать

22.Правила, на яких ґрунтується імітаційні та інноваційні дослідження в моделі Нельсона-Уінтера.

Імітаційні і інноваційні дослідження ґрунтуються на наступних правилах.

1. Зусилля і витрати, направлені на імітацію методів інших фірм, формують правило визначення розміру бюджету на імітаційні дослідження (далі - імітаційні R&D). У існуючій моделі всі дані фірми мають однакову ставку по імітаційних витратах на одиницю капіталу.

2. Направляючи зусилля на дослідження імітації, кожна фірма дістає доступ до так званої «лотереї». Вірогідність виграти в ній (одержати імітаційну карту) пропорційна витратам на імітації і залежить від екзогенних чинників (складність імітації в галузі).

3. Отримання імітаційної карти означає, що фірма дістає доступ до більш довершеного методу виробництва і, таким чином, в даний період фірма має найвищий рівень продуктивності.

4. Рівень витрат фірми на інноваційні дослідження також є фіксованим (інноваційний R&D) і визначається рівнем витрат на одиницю капіталу.

5. Шанс фірми на отримання виграшу (здійснення успішного нововведення) в інноваційній «лотереї» пропорційний її інноваційним витратам і залежить від технічних змін в галузі.

6. Спроби поліпшити продуктивність закінчуються порівнянням між продуктивністю, яка доступна при здійсненні виробничого способу в попередній період, і продуктивністю, яка утворюється в результаті імітаційних або інноваційних досліджень. На підставі цього вибирається спосіб виробництва з найбільш високою продуктивністю.

7. Якщо спосіб виробництва змінений, то продуктивність визначається на t+1 період.

23. Стадії росту організації за Грейнером.

Модель Л. Грейнера ґрунтується на одному з основних постулатів еволюційної теорії. У ній представлений розвиток системи керування компанією у вигляді декількох послідовних фаз стабільності й криз між ними. При цьому кожній фазі зіставлені відмінні риси криз і напрями пошуку рішень щодо подолання недоліків кожного етапу.

Для кожної фази існує ключове зусилля, якого необхідно застосувати для досягнення успіху.

Фаза 1. Концентрація зусиль на розвиток ринку, технології бізнесу, очікування винагороди в майбутньому, контроль негайним зворотним зв'язком.

Фаза 2. Побудова формальних управлінських зв'язків, оргструктури, формалізація.

Фаза 3. Децентралізація, делегування, формування центрів фінансового обслуговування й центрів прибутку.

Фаза 4. Перехід до корпоративного планування, центрів інвестицій, до централізації ключових функцій.

Фаза 5. Створення самостійних бізнесів-одиниць, мотивація на кінцевий результат, появу небезпеки втрати єдності організації.

.

24. Основні моделі макроекономічного розвитку

У сучасній глобальній економічній системі склалося кілька моделей макроекономічного розвитку. Перша модель - неоліберальна - характерна для англосаксонських країн, таких, наприклад, як США, Великобританія, Ірландія та Нова Зеландія. Ця модель відрізняється відносно невисокою роллю держави в економіці і високої підприємницької активністю. Недоліком моделі є неоднорідність суспільства, досить різко диференційованого за рівнем доходів.

Другою моделлю є соціальне ринкове господарство, характерне для континентальних європейських країн, Канади та Ізраїлю. Тут історично велика роль держави, відповідно велика частка державної власності, високий рівень державних витрат, широкомасштабні програми соціального захисту населення. До основних недоліків цієї моделі слід віднести високий рівень безробіття, дефіцит державних фінансів, неефективність держ.підприємництва в ключових галузях економіки.

Третя модель діє в країнах Східної Азії (Японія, Сінгапур). Її особл. пол. в тісному переплетенні інтересів підприємців і держави, експортній орієнтації національної економіки. Зовсім недавно така модель вважалася «азіатським дивом», але валютно-фінансова криза кінця 90-х років минулого століття і економічний спад в Японії на кінець другого тисячоліття показали її негативні риси.

Четверта модель розвитку може бути представлена китайсько. моделлю ринкової економіки, провідна роль в якій належить державному сектору зі збереж. колишньої комуніст. ідеології.

П'ята модель розвитку представлена низкою країн Центральної та Східної Європи, які находятся в стадії переходу від командно-адміністративної вкономікі до ринкової системи, Для цієї моделі характ. риси як неолібералізму, так і соціального ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]