56.Моделі упр інноваціями.Інтегрована модель

Інтегрована модель (четверте покоління) інноваційного процесу, що з'явилася в практиці компаній у другій половині 80-х років, позначила перехід від розгляду інновації як переважно послідовного процесу до розуміння інновації як паралельного процесу, що включає одночасно елементи досліджень і розробок, розробки прототипу, виробництва і т.д.

На думку Росвелла, модель четвертого покоління відповідає кращій сучасній світовій практиці. На малюнку 8 зображено процес розробки нового продукту в компанії Nissan (приклад інтегрованого інноваційного процесу). Однак слід зазначити, що цей приклад моделі 4G сфокусований на основних внутрішніх характеристиках процесу: його паралельної та інтегрованої сутності. На практиці навколо знаходиться мережа взаємодій, представлена в третьому поколінні процесу.

Найважливішими особливостями четвертої моделі стали з'єднані системи автоматизованого проектування і гнучкі виробничі системи, більш тісне співробітництво з постачальниками і передовими покупцями, горизонтальне співробітництво (створення спільних підприємств, стратегічних альянсів), а також створення міжфункціональних робочих груп, які об'єднують технологів, конструкторів, маркетологів, економістів та ін..

57.Модель 5-го покоління інноваційного процесу

Процес відбору і перетворення ідей у кінцевий продукт (інноваційний процес) може бути також проілюстровано моделлю типу «Воронка», розробленої Стівеном Уілрайтом і Кімом Кларком. Вивчаючи процес розробки нової продукції, вони сфокусували свою увагу на процесі відбору інноваційних ідей. Модель описує процес руху від великої кількості незрілих ідей до обмеженого числа багатообіцяючих варіантів продукції.

Ця модель характерна для великих технологічно інтенсивних фірм, в яких різні ідеї конкурують за ресурси всередині організації. Навпаки, невеликі фірми з обмеженими ресурсами і фірми на початковій стадії розвитку часто будуються навколо єдиної ідеї. «Воронка» являє собою набір фундаментальних дій, характерних для успішного інноваційного процесу, природа якого визначається тим, як організація ідентифікує, відбирає і розглядає кожен проект.

Модель купера описується такою послідовністю дій:

Відкриття – відбір ідей – попереднє дослідження – відбір ідей – детальне дослідження – рішення про розробку – розробка – рішення про випробування – випробування і затвердження – рішення про випуск – випуск товару – оцінка постфактум.

У моделі Купера інноваційний процес розділений на зумовлений ряд етапів, кожен з яких включає набір конкретних дій. Важливо відзначити, що етапи в даній моделі «міжфункціональні» (наприклад, немає етапу маркетингу або досліджень і розробок). У той же час кожна фаза складається з набору паралельних дій, здійснюваних людьми з різних функціональних сфер фірми, що працюють разом як команда і мають свого лідера.

58.Адаптивні моделі прогнозування інв. Найпростіші моделі.

Адаптивні моделі прогнозування інвестицій моделюють процес вкладення реальних інвестицій, які багато в чому передбачають рівень майбутнього розвитку виробничої та невиробничої сфери, технологічну, відтворювальну і галузеву структуру основних фондів. Більшість інвестиційних моделей відображає залежність капітальних вкладень від обсягу продукції, основних фондів, капітальних вкладень у попередньому періоді.

Модель Кларка (1) де - параметр; - обсяг продукції.

Модель Гудвіна-Ченері (2) - потреба в ОВФ; - обсяг ОВФ в t – 1 періоді; - параметр.

Модель Андерсена (3) , a,b – параметри.

Модель Мейера-Глаубера (4) - обсяг продукції; c – параметр.

Модель Ейснера-Реска (5) - обсяг продукції; – параметр.

Модель Йоргенсона (6) - обсяг ОВФ в t – 1 періоді; a,b,c – параметри.

Рівняння (1), (2), (3), (7) є однофакторними регресіями. У рівнянні (2) аргументом служить показник основних виробничих фондів, а в рівняннях (1), (4) - обсяг продукції. Найпростішою з розглянутих однофакторних моделей є модель Кларка (1), де єдиний статистично визначається параметр а і він є коефіцієнтом приросту капіталомісткості. Передбачається його незмінність у перспективному періоді, що є дуже сильним допущенням. Аналогічно можна трактувати і економічний сенс параметрів в моделі Ейснера - Реска (7), проте тут враховуються і значення часового лагу. Функція (3) відрізняється від рівнянь (1) наявністю вільних членів, що висловлює вплив на зростання інвестицій, не врахованих у моделі факторів. Формул, (4) є рівняннями двофакторної регресії. Перераховані вище моделі є досить елементарними. Вони відображають вплив на інвестиції невеликого числа факторів, у зв'язку з цим в недостатній мірі дозволяють прогнозувати обсяги інвестицій. Основною умовою можливості використання даних моделей є відносна відсутність мінливості в економіці. Тому в умовах трансформаційної економіки ці моделі неадекватно відображають інвестиційні процеси.