49. Часовий аспект інвестиційно-інноваційної діяльності
Часовий аспект полягає в необхідності оптимального поєднання стратегічного управління з оперативним. Інвестиційна діяльність пов’язана з довготерміновими цілями розвитку підприємства, отже, для успішного її проведення повинна забезпечуватись узгоджена взаємодія між стратегічним управлінням підприємством в цілому і стратегічним управлінням інвестиційною діяльністю зокрема в перерізі всіх основних функцій управління – аналізу, планування, організації, реалізації і контролю. При цьому стратегічне управління інвестиційною діяльністю є більш пріоритетним порівняно з оперативним, поточним управлінням. Це пов’язано з тим, що інвестиційний процес за своєю суттю є вкладенням капіталу і поверненням цього капіталу з чистим прибутком через деякий проміжок часу. В зв’язку з цим основна увага повинна приділятись тим умовам, які матимуть місце і в майбутньому, оскільки саме в майбутньому відбувається повернення інвестованого капіталу. На відміну від поточної виробничо-господарської діяльності інвестиційна діяльність підприємства має стратегічний характер і погано піддається коригуванню в короткому проміжку часу. Звідси й виникає потреба передбачити розвиток подій на перспективу, а також розробити прогноз, який потребує реалізації однієї з найважливіших функцій стратегічного управління – функції аналізу.
50.Поняття інвестиційно-інноваційної політики та її складові
Інв політика - це система заходів, спрямованих на встановлення структури і масштабів інв, напрямків використання та джерел отримання в сферах і галузях економіки. У зв'язку з тим, що інвестиційна політика складається з чотирьох основних складових, необхідно розглянути їх з точки зору адаптивного управління. Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Виділяють два основних види інвестицій: реальні та фінансові. Реальні інвестиції - це вкладення капіталу в будь-яку галузь економіки чи підприємство, результатом чого є утворення нового капіталу або приріст наявного капіталу (будівлі, обладнання, товарно-матеріальні запаси і т.д.). Фінансові інвестиції - вкладення капіталу (державного або приватного) в акції, облігації, інші цінні папери. У фінансових інвестиція приросту реального капіталу не відбувається, а відбувається лише купівля, передача титулу власності.
Інвестиційний процес - це процес вкладення інвестицій. При здійсненні інвестиційного процесу вирішуються 4 основні питання: 1) які інвестиції необхідно здійснювати; 2) які обсяги інвестицій; 3) в які об'єкти інвестувати ресурси; 4) де взяти ресурси.
Визначення фінансових ресурсів.У зв'язку з тим, що вартість використання фінансових ресурсів в умовах трансформації економіки постійно змінюється і змінюється коефіцієнт ефективності, то суб'єкту необхідно постійно здійснювати управління по формуванню фінансових ресурсів, причому механізми управління повинні мати адаптивний характер. Визначення обсягу інвестицій. При визначенні обсягу інвестицій важливу роль з точки зору макро- і мікроекономіки набувають інвестиційні функції, що дозволяють визначати необхідні обсяги інвестицій в економіці. В умовах трансформаційної економіки ці функції повинні гнучко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі, а отже, їх коефіцієнти повинні бути адаптивними. Визначення структури інвестицій і об’єкта інвестування, полягає у виборі виду інвестиції, які можуть бути реальними або фінансовими.
51-МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ. МОДЕЛЬ ВИДУ «ЧОРНА СКРИНЬКА»
На межі XX-XXI століть світова економіка зазнає значних змін: глобалізація ринків, посилення конкуренції, скорочення життєвих циклів товарів, швидке старіння технологій та ідей, зміна форм і методів ведення бізнесу, постійно збільшується швидкість змін, зростає акцент на гнучкості та інноваційності компаній.
В останні десятиліття ми стали свідками активного формування і розвитку п'ятого технологічного укладу, ядро якого становлять біотехнологія, генна інженерія, інформаційні та комунікаційні технології, нанотехнології, нові матеріали, альтернативна енергетика та ін. Разом з тим серйозним змінам піддався і процес комерціалізації технологій - інноваційний процес.
Інноваційний процес в цьому підході розглядається як процес перетворення входів (ресурсів, інформації тощо) у виходи (нові товари, нові технології і т.п.). Даний підхід заснований на припущенні, що процес нововведення, пов'язаний з творчою діяльністю, спочатку є ірраціональним і неорганізованим. Інноваційний процес тут описується моделлю типу «чорна скринька»
Рис.4. Інноваційний процес як процес перетворення
Будь-яке наукове відкриття, будь-яке технічне нововведення вимагають тривалого часу для свого втілення. У цих умовах абсолютно особливе значення набуває вивчення сучасних способів комерціалізації ідей, того величезного досвіду здійснення інновацій, який накопичено в країнах-лідерах НТП.