40. Методологічні основи антикризового індикативного планування

Прогнозування в рамках індикативного планування виступає як його перша, обов’язкова, аналітична стадія. Відбувається взаємопроникнення і взаємовплив прогнозних і планових процедур. В зв'язку з цим планове рішення має містити дві групи х-к: інд-ри хар-ки бажаних станів об'єкта управління в опорних точках; Індри хар-ки способів досягнення цих станів. Інд-ри визначаються як параметри границь, в межах яких система, яка включає організаційні механізми, технологічні, матеріальні і фінансові потоки, може стійко функціонувати і розвиватися. На відміну від «показника», який дає лише к-сну констатацію, індикатор носить векторний, напрямлений х-р. Індикатори мають граничні (порогові) значення рівнів прибутковості, податкових ставок, режимів розвитку багаторесурсних систем. Індикативне планування – пл., яке оперує показниками-індикаторами: індексами змін ек величин, структурними співвідношеннями - динамікою дисконтування, рухливістю облікових ставок та ін.. Зміст його складає сукупність процедур тасування, процесів відтворення, які реалізуються на різних рівнях управління:

• На макрорівні - у вигляді розроблюваних державними органами господарського управління прогнозів, бюджетних планів і програм;

• На регіональному або територіальному рівні - у вигляді розр. владними структурами регіональних прогнозів, програм і бюджетних планів;

• на мезоекономічному рівні - у вигляді розр. корпораціями планів, прогнозів і програм розвитку галузей і підгалузей, територіально-виробничих комплексів н промислових вузлів;

• на мікроекономічному рівні - у вигляді стратегічних планів розвитку підприємств як юридичних осіб.

Схема процесу формування індикативного плану підприємства:

• Аналіз поточного стану виробничо-госп д-сті підпр.

• Формування стратегії розвитку підприємства

• Розробка індикативних річних бюджетів, які забезпечують реалізацію стратегії розвитку підприємства

• Розробка тактичних планів для виконання індикативних річних бюджетів

• Визначення стратегії реалізації заходів індикативного плану

• Контроль за реалізацією заходів індикативного плану

41.Метод аналізу ієрархій: математична формалізація

З одним критерієм: Нехай задано набір з n об’єктів, які позначимо А1,…,Аn. Припустимо що кожному об’єкту поставлено у відповідність певне додатнє число wk (вага). Кожне число являє собою відношення ваги Ai/Aj.

Застосування МАІ передбачає наявність матриці парних порівнянь. Довільний її елемент показує додатне число, яке демонструє у скільки разів вага Ai більше ваги Aj.Згідно МАІ на основі експертних оцінок в результаті виконання n(n-1)/2 попарних порівнянь об’єктів формується та частина матриці парних порівнянь, яка розташована вище головної діагоналі. На головній діагоналі виставляються одиниці, а елементи нижче вираховуються з застосуванням властивості зворотної симетричності. Далі знаходимо максимальне власне значення λmax матриці парних порівнянь (воно завжди задовольняє λmax≥n) і потім розв’язуємо систему однорідних лінійних рівнянь (А- λmaxЕ) w = 0 відносно вектора w.

Багатокритеріальний МАІ: Нехай задано векторний критерій f=(f1,…,fn). Вважаємо що кожен з критеріїв бажано максимізувати. Застосування МАІ до багатокритеріальної оптимізації засноване на скаляризації задачі методом згортки: