- •Лекція 1 План
- •2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень
- •Лекція 2 План
- •1. Логічні значення складного висловлення.
- •2. Класифікація формул алгебри висловлень
- •3. Тавтології алгебри висловлень
- •4. Основні правила одержання тавтологій
- •Лекція 3 План
- •1.Логічна рівносильність формул
- •Розглянемо ознаку рівносильності формул.
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •Приклад двоїстих формул: і .
- •Нормальні форми
- •1. Логічний наслідок формул
- •2. Ознаки логічного наслідку.
- •3. Дві властивості логічного наслідку.
- •4. Логічний наслідок і рівносильність формул.
- •Лекція 6 План
- •Правила логічного висновку
- •2. Знаходження наслідків з даних посилок
- •3. Знаходження посилок для даного наслідку.
- •Лекція 7 План
- •1. Числення висловлень
- •Лекція 8 План
- •1. Властивості числення висловлень
- •2. Проблема повноти
- •2. Несуперечність числення висловлень
- •3. Проблема розв’язності
- •4. Незалежність системи аксіом чв
- •1. Поняття предиката
- •2. Класифікація предикатів.
- •3. Множина істинності предиката
- •4. Рівносильність і наслідок предикатів
- •Приклад. Нехай p (n) “n ділиться на 6”, q (n) “n ділиться на 3”, тоді p q .
- •Логічні операції над предикатами.
- •Кванторні операції над предикатами.
- •Обмежені квантори.
- •1. Логічні операції над предикатами
- •Імплікація й еквівалентність двох предикатів. Імплікація визначається як такий предикат, що для будь-яких предметів , , ..., , , , ..., має місце висловлення
- •Аналогічно визначається еквівалентність двох предикатів.
- •2. Кванторні операції над предикатами
- •3. Обмежені квантори
- •1. Поняття формули логіки предикатів.
- •2. Класифікація формул логіки предикатів.
- •1. Поняття формули логіки предикатів
- •2. Класифікація формул логіки предикатів
- •Лекція 12 План
- •1. Деякі найбільш важливі тавтології логіки предикатів
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •3. Логічний наслідок логіки предикатів
- •Лекція 13 План
- •1. Проблеми установлення загальнозначущості й виконуваності формул
- •Нехай маємо
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 14 План
- •1. Формалізоване числення предикатів
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 15 План
- •1. Поняття формальної аксіоматичної теорії
- •2. Метамова та метатеореми формальної аксіоматичної теорії
- •3. Інтерпретація й модель формальної аксіоматичної теорії
- •Деякі властивості формалізованого числення висловлень як формальної аксіоматичної теорії
- •Лекція 16 Властивості формалізованого числення предикатів
- •Лекція 17 План
- •1. Повнота і адекватність формалізованого числення предикатів
- •2. Неповнота формалізованого числення предикатів в абсолютному й вузькому розумінні
- •3. Теорема компактності
- •Лекція 18 План
- •1. Формальні теорії першого порядку
- •2. Теорії першого порядку з рівностями
- •3. Формальна арифметика
Розглянемо ознаку рівносильності формул.
Теорема 3.1. Дві формули F і Н алгебри висловлень рівносильні тоді й тільки тоді, коли формула є тавтологією, тобто ╞.
Доведення даної теореми безпосередньо випливає із означення рівносильності формул та означення тавтології.
Зазначимо, що рівносильність формул не є формулою. Це відношення між формулами F і Н логіки висловлень.
Наслідок. Відношення рівносильності між формулами алгебри висловлень
а) рефлексивне: ;
б) симетричне: якщо, то ;
в) транзитивне: якщо і , то ,
тобто відношення рівносильності між формулами алгебри висловлень є відношенням еквівалентності.
Отже, відношення рівносильності розбиває множину всіх формул алгебри висловлень на класи еквівалентності, які попарно не перетинаються. Один клас, наприклад, утворюють усі тавтології, інший усі тотожно хибні формули і т. д.
Приклади рівносильних формул. Наведені нижче рівносильності випливають із тавтологій, розглянутих у попередній лекції, на основі ознаки рівносильності.
Теорема 3.2. Мають місце наступні рівносильності:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ;
д) ;
ж) ;
з) ;
і) ;
й) ;
к) ;
л) ;
м) ;
н) ;
о) ;
п) (1-й закон де Моргана);
р) (2-й закон де Моргана);
с) ;
т) ;
у) ;
ф) ;
х) ;
ц) ;
ч) ;
ш) ;
щ) .
2. Рівносильні перетворення формул
Теорема 3.3. Якщо в формулі деяку її підформулу замінити на рівносильну їй формулу, то одержимо формулу рівносильну даній.
Іншими словами, якщо , то для довільної формули алгебри висловлень має місце рівносильність
Доведення. Оскільки формули і приймають завжди однакові значення при однакових значеннях пропозиціних змінних , то формули
,
приймають однакові значення при однакових наборах значень змінних . Отже,
╞
тобто
.
Використовуючи попередню теорему можемо від однієї формули переходити до рівносильної їй іншої формули. такий перехід називається рівносильним перетворенням формул. Рівносильні перетворення формул застосовуються перш за все для спрощення формул.
Наприклад, формулу можна спростити наступним чином
Рівносильне перетворення формул застосовується також для приведення формул до спеціальних форм (кон’юнктивної нормальної форми, диз’юнктивної нормальної форми), корі мають виключно важливе значення як у самій алгебрі висловлень так і в її застосуваннях.
Зауваження. Якщо деяка формула є тавтологією, то і будь-яка рівносильна їй формула також тавтологія, тобто, якщо ╞ і , то ╞.
Кожну формулу алгебри висловлень можна шляхом рівносильних перетворень виразити у вигляді різних рівносильних їй формул, які не містять логічних зв’язок → і ↔. Наприклад, формулу можна виразити у вигляді рівносильних їй формул: , , , , , .
Формула, в яку входять лише операції , , називаються зведеними.
Означення. Система пропозиційних операцій називається повною, якщо будь яка формула еквівалентна формулі, в яку входять лише операції з .
Теорема 3.4. Системи операцій { , , }, { , } i { , } є повними.
Для доведення цієї теореми достатньо використати рівносильності
, ; (1-й закон де Моргана); (2-й закон де Моргана).
Покажемо, наприклад, що система операцій { , , } неповна. Дійсно, якщо формула утворена лише із цих операцій і всі пропозиційні змінні приймають значення, рівне одиниці, то . Отже, якщо формула така, що , наприклад , то її неможливо замінити еквівалентною їй формулою, яка б містила лише операції , , .
Якщо система операцій неповна, то і будь-яка її підсистема також неповна.
Нехай формула містить лише операції , , . Формула називається двоїстою по відношенню до формули , якщо вона одержується із останньої заміною в ній кожного знаку на і кожного знаку на .