- •Лекція 1 План
- •2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень
- •Лекція 2 План
- •1. Логічні значення складного висловлення.
- •2. Класифікація формул алгебри висловлень
- •3. Тавтології алгебри висловлень
- •4. Основні правила одержання тавтологій
- •Лекція 3 План
- •1.Логічна рівносильність формул
- •Розглянемо ознаку рівносильності формул.
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •Приклад двоїстих формул: і .
- •Нормальні форми
- •1. Логічний наслідок формул
- •2. Ознаки логічного наслідку.
- •3. Дві властивості логічного наслідку.
- •4. Логічний наслідок і рівносильність формул.
- •Лекція 6 План
- •Правила логічного висновку
- •2. Знаходження наслідків з даних посилок
- •3. Знаходження посилок для даного наслідку.
- •Лекція 7 План
- •1. Числення висловлень
- •Лекція 8 План
- •1. Властивості числення висловлень
- •2. Проблема повноти
- •2. Несуперечність числення висловлень
- •3. Проблема розв’язності
- •4. Незалежність системи аксіом чв
- •1. Поняття предиката
- •2. Класифікація предикатів.
- •3. Множина істинності предиката
- •4. Рівносильність і наслідок предикатів
- •Приклад. Нехай p (n) “n ділиться на 6”, q (n) “n ділиться на 3”, тоді p q .
- •Логічні операції над предикатами.
- •Кванторні операції над предикатами.
- •Обмежені квантори.
- •1. Логічні операції над предикатами
- •Імплікація й еквівалентність двох предикатів. Імплікація визначається як такий предикат, що для будь-яких предметів , , ..., , , , ..., має місце висловлення
- •Аналогічно визначається еквівалентність двох предикатів.
- •2. Кванторні операції над предикатами
- •3. Обмежені квантори
- •1. Поняття формули логіки предикатів.
- •2. Класифікація формул логіки предикатів.
- •1. Поняття формули логіки предикатів
- •2. Класифікація формул логіки предикатів
- •Лекція 12 План
- •1. Деякі найбільш важливі тавтології логіки предикатів
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •3. Логічний наслідок логіки предикатів
- •Лекція 13 План
- •1. Проблеми установлення загальнозначущості й виконуваності формул
- •Нехай маємо
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 14 План
- •1. Формалізоване числення предикатів
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 15 План
- •1. Поняття формальної аксіоматичної теорії
- •2. Метамова та метатеореми формальної аксіоматичної теорії
- •3. Інтерпретація й модель формальної аксіоматичної теорії
- •Деякі властивості формалізованого числення висловлень як формальної аксіоматичної теорії
- •Лекція 16 Властивості формалізованого числення предикатів
- •Лекція 17 План
- •1. Повнота і адекватність формалізованого числення предикатів
- •2. Неповнота формалізованого числення предикатів в абсолютному й вузькому розумінні
- •3. Теорема компактності
- •Лекція 18 План
- •1. Формальні теорії першого порядку
- •2. Теорії першого порядку з рівностями
- •3. Формальна арифметика
1. Поняття предиката
Визначеним на множинах М1, М2, ..., Мп п-місним предикатом називається речення, яке містить п змінних х1, х2, ..., хп, яке перетворюється в висловлення при підстановці замість цих змінних будь-яких конкретних елементів з множин М1, М2, ..., Мп відповідно.
Для п-місного предиката використовуватимемо позначення . Змінні х1, х2, ..., хп називають предметними або іменними, а елементи множин М1, М2, ..., Мп, конкретними предметами або іменами. Всякий п-місний предикат , визначений на множинах М1, М2, ..., Мп , є функцією п аргументів, яка задана на указаних множинах і приймає значення в множині всіх висловлень. Тому предикат називають також функцією-висловленням.
Приклад. Вираз “” є двохмісним предикатом, заданим на множинах R, R. Оскільки множини, на яких задано предикат, збігаються, то говоритимемо, що предикат задано на множині R2. Пара дійсних чисел 2, 2 перетворює даний предикат в істинне висловлення “”, а пара 2, 3 в хибне “”.
2. Класифікація предикатів.
Предикат , заданий на множинах М1, М2, ..., Мп , називається:
а) тотожно істинним, якщо при будь-якій підстановці замість змінних х1, х2, ..., хп довільних конкретних предметів а1, а2, ..., ап з множин М1, М2, ..., Мп він перетворюється в істинне висловлення ;
б) тотожно хибним, якщо при будь-якій підстановці замість змінних х1, х2, ..., хп довільних конкретних предметів а1, а2, ..., ап з множин М1, М2, ..., Мп він перетворюється в хибне висловлення ;
в) виконуваним, якщо існує принаймні один набір конкретних предметів а1, а2, ..., ап із множин М1, М2, ..., Мп при підстановці яких замість предметних змінних він перетворюється в істинне висловлення ;.
г) спростовним, якщо існує принаймні один набір конкретних предметів а1, а2, ..., ап із множин М1, М2, ..., Мп при підстановці яких замість предметних змінних він перетворюється в істинне хибне висловлення .
Приклади. Предикат “”, визначений на R, тотожно істинний. Предикат “”, заданий на множині R, тотожно хибний. Але цей предикат виконуваний на множині комплексних чисел і в той же час він, на цій множині, є спростовним. Предикат “” є тотожно істинним на будь-якій числовій множині.
3. Множина істинності предиката
Множиною істинності предиката , заданого на множинах М1, М2, ..., Мп, називається сукупність всіх упорядкованих n-ок (а1, а2, ..., ап), у яких , , ..., , і таких, що для кожної із n-ок (а1, а2, ..., ап) висловлення є тотожно істинним.
Множину істинності предиката позначатимемо Р+. Таким чином .
У термінах множини істинності предиката можна виразити поняття, пов’язані з класифікацією предикатів.
Дійсно, п-місний предикат , заданий на множинах М1, М2, ..., Мп буде:
а) тотожно істинним тоді й тільки тоді, коли ;
б) тотожно хибним тоді й тільки тоді, коли Р+ = Ø;
в) виконуваним тоді й тільки тоді, коли Р+ ≠ Ø;
г) спростовним тоді й тільки тоді, коли .
4. Рівносильність і наслідок предикатів
Два п-місних предиката , заданих на одних і тих же множинах М1, М2, ..., Мп, називаються рівносильними, якщо для будь-якого набору предметів , , ..., висловлення істинне в тому й тільки в тому випадку, коли істинним є висловлення .
Іншими словами, предикати і називаються рівносильними, якщо іх множини істинності збігаються: Р+= Q+.
Якщо предикати P і Q рівносильні, то це символічно записуватимемо так: PQ.
Відношення рівносильності предикатів є відношенням еквівалентності. Отже сукупність всіх п-місних предикатів, визначених на множинах М1, М2, ..., Мп розбивається на класи еквівалентності, які не перетинаються. Кожен із цих класів визначає одну й ту ж функцію, визначену на множинах М1, М2, ..., Мп , яка приймає значення в двохелементній множині {0, 1}.
Перехід від предикату Р1 до рівносильного йому предикату Р2 називається рівносильним перетворенням першого.
Приклад. Нехай потрібно розв’язати рівняння (знайти множину істинності предикату): 4х-2 = -Зх - 9. виконаємо рівносильні перетворення: 4х-2 = -Зх-9 4х+Зх = -9+2 7х= -7 х = -1. Відповідь: множина усіх розв’язків даного рівняння (множина істинності даного предикату).
Предикат заданий на множинах М1, М2, ..., Мп, називаються наслідком предикату, заданого на тих же множинах, якщо із істинності висловлення для будь-якого набору предметів , , ..., випливає істинність .
Цей факт записується так: P Q .
У термінах множин істинності дане означення формулюється так:
Предикат заданий на множинах М1, М2, ..., Мп, називаються наслідком предикату, заданого на тих же множинах, якщо Р+ Q+.