- •Лекція 1 План
- •2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень
- •Лекція 2 План
- •1. Логічні значення складного висловлення.
- •2. Класифікація формул алгебри висловлень
- •3. Тавтології алгебри висловлень
- •4. Основні правила одержання тавтологій
- •Лекція 3 План
- •1.Логічна рівносильність формул
- •Розглянемо ознаку рівносильності формул.
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •Приклад двоїстих формул: і .
- •Нормальні форми
- •1. Логічний наслідок формул
- •2. Ознаки логічного наслідку.
- •3. Дві властивості логічного наслідку.
- •4. Логічний наслідок і рівносильність формул.
- •Лекція 6 План
- •Правила логічного висновку
- •2. Знаходження наслідків з даних посилок
- •3. Знаходження посилок для даного наслідку.
- •Лекція 7 План
- •1. Числення висловлень
- •Лекція 8 План
- •1. Властивості числення висловлень
- •2. Проблема повноти
- •2. Несуперечність числення висловлень
- •3. Проблема розв’язності
- •4. Незалежність системи аксіом чв
- •1. Поняття предиката
- •2. Класифікація предикатів.
- •3. Множина істинності предиката
- •4. Рівносильність і наслідок предикатів
- •Приклад. Нехай p (n) “n ділиться на 6”, q (n) “n ділиться на 3”, тоді p q .
- •Логічні операції над предикатами.
- •Кванторні операції над предикатами.
- •Обмежені квантори.
- •1. Логічні операції над предикатами
- •Імплікація й еквівалентність двох предикатів. Імплікація визначається як такий предикат, що для будь-яких предметів , , ..., , , , ..., має місце висловлення
- •Аналогічно визначається еквівалентність двох предикатів.
- •2. Кванторні операції над предикатами
- •3. Обмежені квантори
- •1. Поняття формули логіки предикатів.
- •2. Класифікація формул логіки предикатів.
- •1. Поняття формули логіки предикатів
- •2. Класифікація формул логіки предикатів
- •Лекція 12 План
- •1. Деякі найбільш важливі тавтології логіки предикатів
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •3. Логічний наслідок логіки предикатів
- •Лекція 13 План
- •1. Проблеми установлення загальнозначущості й виконуваності формул
- •Нехай маємо
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 14 План
- •1. Формалізоване числення предикатів
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 15 План
- •1. Поняття формальної аксіоматичної теорії
- •2. Метамова та метатеореми формальної аксіоматичної теорії
- •3. Інтерпретація й модель формальної аксіоматичної теорії
- •Деякі властивості формалізованого числення висловлень як формальної аксіоматичної теорії
- •Лекція 16 Властивості формалізованого числення предикатів
- •Лекція 17 План
- •1. Повнота і адекватність формалізованого числення предикатів
- •2. Неповнота формалізованого числення предикатів в абсолютному й вузькому розумінні
- •3. Теорема компактності
- •Лекція 18 План
- •1. Формальні теорії першого порядку
- •2. Теорії першого порядку з рівностями
- •3. Формальна арифметика
-
Формули алгебри висловлень
Будемо позначати Р, Q, R, S, X, Y, Z або такими ж буквами з індексами Р1, Р2, ..., Q1, Q2, ..., Х1, Х2, ..., Y1, Y2, змінні, замість яких можна підставляти висловлення. Такі змінні називатимемо пропозиційними змінними.
Дамо означення формули алгебри висловлень.
-
Кожна окремо взята пропозиційна змінна є формулою алгебри висловлень.
-
Якщо F1 і F2 формули алгебри висловлень, то вирази , , , , також є формулами алгебри висловлень.
-
Ніяких інших формул алгебри висловлень, окрім тих, що утворюються згідно пунктів 1, 2 не існує.
Наведемо приклади формул. Згідно п. 1 означення формулами є пропозиційні змінні: Р, Q, R, S, X, Y, Z; Р1, Р2, ..., Q1, Q2, ..., Х1, Х2, ..., Y1, Y2, ... . Згідно п. 2 із цих формул одержуємо наступні формули: , , , , , , , , , . Із одержаних формул також згідно п. 2 утворимо більш складні формули: , , , , , і т. д.
Наведемо приклади виразів, які не є формулами.
, , , , , , .
Якби у виразі стояли зовнішні дужки, тобто, якби мали , то це була б формула й формулою був би вираз .
Для спрощеного запису формул використовуються наступні домовленості.
-
Зовнішні дужки у формулі опускаються.
2. Логічні операції в записі формули без дужок виконуються в наступному прядку: спочатку виконується операція , операція виконується перед операцією , і обидві вони виконуються раніше операцій та .
Наприклад, замість формули будемо писати або , замість будемо писати , або .
Підформулою формули алгебри висловлень називається довільна її частина, яка сама є формулою.
Приклад. Нехай маємо формулу . Підформулами даної формули є: , , , , , .
Рангом r(F) формули F називається число всіх символів логічних операцій, за допомогою яких із системи пропозиційних змінних утворена формула F.
Приклад. F= , r(F) = 6.
Лекція 2 План
-
Логічні значення складного висловлення.
-
Класифікація формул алгебри висловлень.
-
Тавтології алгебри висловлень.
-
Основні правила одержання тавтологій.
1. Логічні значення складного висловлення.
Зазначимо, що у алгебрі висловлень розглядаються лише логічні значення висловлень, а не їх зміст. Якщо у формулу алгебри висловлень F(X1, X2, ..., Хn) замість пропозиційних змінних X1, X2, ..., Хn підставити конкретні висловлення A1, A2, ..., An то одержимо деяке нове складне висловлення F(A1, A2, ..., An). Воно називається конкретизацією формули F(X1, X2, ..., Хn). на наборі висловлень A1, A2, ..., An.
Якщо формула F(X1, X2, ..., Хn) при підстановці замість її пропозиційних змінних X1, X2, ..., Хn висловлень A1, A2, ..., An з логічними значеннями λ(A1)=α1, λ(A2)=α2, …, λ(An)=αn перетворюється у висловлення F(A1, A2, ..., An) з логічним значенням λ(F(A1, A2, ..., An))=α, то будемо говорити, що формула F(X1, X2, ..., Хn) приймає значення α, якщо її змінні X1, X2, ..., Хn приймають значення α1, α2, …, αn й відповідно писати X1=α1, X2=α2, …, Xn=αn і F(α1, α2, …, αn)=α, где α1, α2, …, αn, α {0, 1}. Для знаходження значення F(α1, α2, …, αn) потрібно підставити у формулу F(X1, X2, ..., Хn) замість пропозиційних змінних X1, X2, ..., Хn значення α1, α2, …, αn і в одержаному виразі послідовно виконати всі дії з нулями й одиницями згідно визначенню відповідних операцій. Для визначення логічного значення формул складаються відповідні таблиці істинності.
Розглянемо приклад. Скласти таблицю істинності для формули .
У перших двох стовпцях таблиці випишемо всі можливі пари логічних значень пропозиційних змінних X і Y. У наступних стовпцях виписуємо логічні значення формул , і , які утворюють так звану породжуючу послідовність для даної формули. В результаті одержимо таблицю
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Розглянемо ще один приклад. Таблиця істинності формули
має наступний вигляд
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Таблицю істинності формули можна скласти у скороченому вигляді.
Складемо, наприклад, таблицю істинності для формули . У першому рядку таблиці запишемо дану формулу. Під змінними Х і Y виписуємо всі можливі набори їх логічних значень. Далі стовпець під першим знаком заповнимо логічними значеннями формули , виходячи з відповідних значень змінної Y, а стовпець під знаком логічними значеннями формули , виходячи з відповідних логічних значень формул і . Потім заповнюємо стовпець під другим знаком значеннями формули і стовпець під знаком значеннями формули . Нарешті заповнюємо стовпець під знаком логічними значеннями даної формули. В результаті маємо
0 0 1 0 1 1 0
0 0 0 0 1 1 1
1 1 1 0 0 0 0
1 0 0 0 0 1 1.