- •Лекція 1 План
- •2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень
- •Лекція 2 План
- •1. Логічні значення складного висловлення.
- •2. Класифікація формул алгебри висловлень
- •3. Тавтології алгебри висловлень
- •4. Основні правила одержання тавтологій
- •Лекція 3 План
- •1.Логічна рівносильність формул
- •Розглянемо ознаку рівносильності формул.
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •Приклад двоїстих формул: і .
- •Нормальні форми
- •1. Логічний наслідок формул
- •2. Ознаки логічного наслідку.
- •3. Дві властивості логічного наслідку.
- •4. Логічний наслідок і рівносильність формул.
- •Лекція 6 План
- •Правила логічного висновку
- •2. Знаходження наслідків з даних посилок
- •3. Знаходження посилок для даного наслідку.
- •Лекція 7 План
- •1. Числення висловлень
- •Лекція 8 План
- •1. Властивості числення висловлень
- •2. Проблема повноти
- •2. Несуперечність числення висловлень
- •3. Проблема розв’язності
- •4. Незалежність системи аксіом чв
- •1. Поняття предиката
- •2. Класифікація предикатів.
- •3. Множина істинності предиката
- •4. Рівносильність і наслідок предикатів
- •Приклад. Нехай p (n) “n ділиться на 6”, q (n) “n ділиться на 3”, тоді p q .
- •Логічні операції над предикатами.
- •Кванторні операції над предикатами.
- •Обмежені квантори.
- •1. Логічні операції над предикатами
- •Імплікація й еквівалентність двох предикатів. Імплікація визначається як такий предикат, що для будь-яких предметів , , ..., , , , ..., має місце висловлення
- •Аналогічно визначається еквівалентність двох предикатів.
- •2. Кванторні операції над предикатами
- •3. Обмежені квантори
- •1. Поняття формули логіки предикатів.
- •2. Класифікація формул логіки предикатів.
- •1. Поняття формули логіки предикатів
- •2. Класифікація формул логіки предикатів
- •Лекція 12 План
- •1. Деякі найбільш важливі тавтології логіки предикатів
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •3. Логічний наслідок логіки предикатів
- •Лекція 13 План
- •1. Проблеми установлення загальнозначущості й виконуваності формул
- •Нехай маємо
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 14 План
- •1. Формалізоване числення предикатів
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 15 План
- •1. Поняття формальної аксіоматичної теорії
- •2. Метамова та метатеореми формальної аксіоматичної теорії
- •3. Інтерпретація й модель формальної аксіоматичної теорії
- •Деякі властивості формалізованого числення висловлень як формальної аксіоматичної теорії
- •Лекція 16 Властивості формалізованого числення предикатів
- •Лекція 17 План
- •1. Повнота і адекватність формалізованого числення предикатів
- •2. Неповнота формалізованого числення предикатів в абсолютному й вузькому розумінні
- •3. Теорема компактності
- •Лекція 18 План
- •1. Формальні теорії першого порядку
- •2. Теорії першого порядку з рівностями
- •3. Формальна арифметика
2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
Предметом дослідження алгебри висловлень є висловлення. Під висловленням розуміють речення, яке або істинне, або хибне. Висловлення не може одночасно бути істинним і хибним.
Далі будемо вважати, що є початкова сукупність найпростіших висловлень, які називаються елементарними, про кожне із яких точно відомо, істинне воно чи хибне. Конкретні висловлення позначатимемо буквами латинського алфавіту A, B, C, D, … або тими ж буквами з індексами внизу.
Позначивши істинне висловлення символом 1, а хибне ― 0, уведемо функцію λ, задану на сукупності всіх висловлень, котра приймає значення на двохелементній множині , за наступним правилом:
Функція λ називається функцією істинності, а значення λ(Р) логічним значенням або значенням істинності висловлення Р .
Із елементарних висловлень за допомогою логічних зв’язок утворюються складні висловлення.
Розглянемо логічні операції над висловленнями.
Заперечення висловлення. Запереченням висловлення Р називається висловлення ¬Р (читається: ”не Р”), яке істинне, якщо висловлення Р хибне, і хибне, якщо Р істинне.
Кон’юнкція двох висловлень. Кон’юнкцією двох висловлень P і Q називається висловлення, яке позначається або P&Q (читається: ”P і Q”), котре істинне тоді й тільки тоді, коли істинні висловлення P і Q, й хибне в усіх інших випадках.
Диз’юнкція двох висловлень. Диз’юнкцією двох висловлень P і Q називається висловлення, яке позначається (читається “P або Q”), котре істинне в тих випадках, коли принаймні одне із висловлень P або Q істинне, й хибне в єдиному випадку, коли обидва висловлення P і Q хибні.
Імплікація двох висловлень. Імплікацією двох висловлень P і Q називається висловлення (читається: “якщо P, то Q”, або “із P випливає Q”, або “P достатньо для Q”, або ”Q необхідно для Р”), яке хибне в єдиному випадку, коли висловлення P істинне, а Q хибне, а в усіх інших випадках істинне.
У висловленні висловлення Р називається посилкою або антецедентом, а висловлення Q наслідком або консеквентом.
Еквівалентність двох висловлень. Еквівалентністю двох висловлень P і Q називається висловлення (читається: “P еквівалентно Q”, або “P необхідно й достатньо для Q”, або “P тоді й тільки тоді, коли Q”, яке істинне лише в тому випадку, коли одночасно обидва висловлення P і Q або істинні, або хибні.
Указані вище логічні операції можна подати у вигляді наступної таблиці істинності:
λ(Р ) |
λ(Q ) |
λ(¬Р ) |
λ() |
λ() |
λ() |
λ() |
0 0 1 1 |
0 1 0 1 |
1 1 0 0 |
0 0 0 1 |
0 1 1 1 |
1 1 0 1 |
1 0 0 1 |
Якщо ввести наступні операції над символами 0 и 1: ¬0 = 1, ¬1 = 0, , , , , , , , , , , , то матимемо
, , , , .