
- •Лекція 1 План
- •2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень
- •Лекція 2 План
- •1. Логічні значення складного висловлення.
- •2. Класифікація формул алгебри висловлень
- •3. Тавтології алгебри висловлень
- •4. Основні правила одержання тавтологій
- •Лекція 3 План
- •1.Логічна рівносильність формул
- •Розглянемо ознаку рівносильності формул.
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •Приклад двоїстих формул: і .
- •Нормальні форми
- •1. Логічний наслідок формул
- •2. Ознаки логічного наслідку.
- •3. Дві властивості логічного наслідку.
- •4. Логічний наслідок і рівносильність формул.
- •Лекція 6 План
- •Правила логічного висновку
- •2. Знаходження наслідків з даних посилок
- •3. Знаходження посилок для даного наслідку.
- •Лекція 7 План
- •1. Числення висловлень
- •Лекція 8 План
- •1. Властивості числення висловлень
- •2. Проблема повноти
- •2. Несуперечність числення висловлень
- •3. Проблема розв’язності
- •4. Незалежність системи аксіом чв
- •1. Поняття предиката
- •2. Класифікація предикатів.
- •3. Множина істинності предиката
- •4. Рівносильність і наслідок предикатів
- •Приклад. Нехай p (n) “n ділиться на 6”, q (n) “n ділиться на 3”, тоді p q .
- •Логічні операції над предикатами.
- •Кванторні операції над предикатами.
- •Обмежені квантори.
- •1. Логічні операції над предикатами
- •Імплікація й еквівалентність двох предикатів. Імплікація визначається як такий предикат, що для будь-яких предметів , , ..., , , , ..., має місце висловлення
- •Аналогічно визначається еквівалентність двох предикатів.
- •2. Кванторні операції над предикатами
- •3. Обмежені квантори
- •1. Поняття формули логіки предикатів.
- •2. Класифікація формул логіки предикатів.
- •1. Поняття формули логіки предикатів
- •2. Класифікація формул логіки предикатів
- •Лекція 12 План
- •1. Деякі найбільш важливі тавтології логіки предикатів
- •2. Рівносильні перетворення формул
- •3. Логічний наслідок логіки предикатів
- •Лекція 13 План
- •1. Проблеми установлення загальнозначущості й виконуваності формул
- •Нехай маємо
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 14 План
- •1. Формалізоване числення предикатів
- •2. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
- •3. Розв’язання проблеми для -формул і -формул.
- •Лекція 15 План
- •1. Поняття формальної аксіоматичної теорії
- •2. Метамова та метатеореми формальної аксіоматичної теорії
- •3. Інтерпретація й модель формальної аксіоматичної теорії
- •Деякі властивості формалізованого числення висловлень як формальної аксіоматичної теорії
- •Лекція 16 Властивості формалізованого числення предикатів
- •Лекція 17 План
- •1. Повнота і адекватність формалізованого числення предикатів
- •2. Неповнота формалізованого числення предикатів в абсолютному й вузькому розумінні
- •3. Теорема компактності
- •Лекція 18 План
- •1. Формальні теорії першого порядку
- •2. Теорії першого порядку з рівностями
- •3. Формальна арифметика
1. Поняття предиката
Визначеним на множинах М1, М2, ..., Мп п-місним предикатом називається речення, яке містить п змінних х1, х2, ..., хп, яке перетворюється в висловлення при підстановці замість цих змінних будь-яких конкретних елементів з множин М1, М2, ..., Мп відповідно.
Для
п-місного
предиката використовуватимемо позначення
.
Змінні
х1,
х2,
..., хп
називають
предметними
або іменними, а
елементи множин М1,
М2,
...,
Мп,
конкретними
предметами або іменами. Всякий п-місний
предикат
,
визначений
на множинах М1,
М2,
...,
Мп
,
є
функцією п
аргументів,
яка задана на указаних множинах і приймає
значення в множині всіх висловлень.
Тому предикат називають також
функцією-висловленням.
Приклад.
Вираз “”
є двохмісним предикатом, заданим на
множинах R,
R.
Оскільки
множини, на яких задано предикат,
збігаються, то говоритимемо, що предикат
задано на множині R2.
Пара дійсних чисел 2,
2
перетворює даний предикат в істинне
висловлення “
”,
а пара 2,
3
в хибне “
”.
2. Класифікація предикатів.
Предикат
,
заданий на множинах М1,
М2,
...,
Мп
,
називається:
а)
тотожно
істинним, якщо
при будь-якій підстановці замість
змінних х1,
х2,
..., хп
довільних
конкретних предметів а1,
а2,
..., ап
з
множин М1,
М2,
...,
Мп
він
перетворюється в істинне висловлення
;
б)
тотожно
хибним, якщо
при будь-якій підстановці замість
змінних х1,
х2,
..., хп
довільних
конкретних предметів а1,
а2,
..., ап
з
множин М1,
М2,
...,
Мп
він
перетворюється в хибне висловлення
;
в)
виконуваним,
якщо
існує принаймні один набір конкретних
предметів а1,
а2,
..., ап
із
множин М1,
М2,
...,
Мп
при
підстановці яких замість предметних
змінних він перетворюється в істинне
висловлення
;.
г)
спростовним, якщо
існує принаймні один набір конкретних
предметів а1,
а2,
..., ап
із
множин М1,
М2,
...,
Мп
при
підстановці яких замість предметних
змінних він перетворюється в істинне
хибне висловлення
.
Приклади.
Предикат “”,
визначений на R,
тотожно істинний. Предикат “
”,
заданий на множині R,
тотожно хибний. Але цей предикат
виконуваний на множині комплексних
чисел і в той же час він, на цій множині,
є спростовним. Предикат “
”
є тотожно істинним на будь-якій числовій
множині.
3. Множина істинності предиката
Множиною
істинності предиката
,
заданого на множинах М1,
М2,
...,
Мп,
називається
сукупність всіх упорядкованих n-ок
(а1,
а2,
..., ап),
у яких
,
,
...,
,
і
таких, що для кожної із n-ок
(а1,
а2,
..., ап)
висловлення
є тотожно істинним.
Множину
істинності предиката
позначатимемо Р+.
Таким
чином
.
У термінах множини істинності предиката можна виразити поняття, пов’язані з класифікацією предикатів.
Дійсно,
п-місний
предикат
,
заданий на множинах М1,
М2,
...,
Мп
буде:
а)
тотожно істинним тоді й тільки тоді,
коли
;
б) тотожно хибним тоді й тільки тоді, коли Р+ = Ø;
в) виконуваним тоді й тільки тоді, коли Р+ ≠ Ø;
г)
спростовним тоді й тільки тоді, коли
.
4. Рівносильність і наслідок предикатів
Два
п-місних
предиката
,
заданих на одних і тих же множинах М1,
М2,
...,
Мп,
називаються
рівносильними,
якщо
для будь-якого набору предметів
,
,
...,
висловлення
істинне в тому й тільки в тому випадку,
коли істинним є висловлення
.
Іншими
словами, предикати
і
називаються рівносильними, якщо іх
множини істинності збігаються: Р+=
Q+.
Якщо предикати P і Q рівносильні, то це символічно записуватимемо так: PQ.
Відношення рівносильності предикатів є відношенням еквівалентності. Отже сукупність всіх п-місних предикатів, визначених на множинах М1, М2, ..., Мп розбивається на класи еквівалентності, які не перетинаються. Кожен із цих класів визначає одну й ту ж функцію, визначену на множинах М1, М2, ..., Мп , яка приймає значення в двохелементній множині {0, 1}.
Перехід від предикату Р1 до рівносильного йому предикату Р2 називається рівносильним перетворенням першого.
Приклад.
Нехай потрібно розв’язати рівняння
(знайти множину істинності предикату):
4х-2
= -Зх - 9.
виконаємо рівносильні перетворення:
4х-2
= -Зх-9
4х+Зх
= -9+2
7х=
-7
х
= -1.
Відповідь:
множина усіх розв’язків даного рівняння
(множина істинності даного предикату).
Предикат
заданий на множинах М1,
М2,
...,
Мп,
називаються
наслідком
предикату
,
заданого на тих же множинах, якщо із
істинності висловлення
для будь-якого набору предметів
,
,
...,
випливає істинність
.
Цей факт записується так: P Q .
У термінах множин істинності дане означення формулюється так:
Предикат
заданий на множинах М1,
М2,
...,
Мп,
називаються
наслідком
предикату
,
заданого на тих же множинах, якщо Р+
Q+.