66. Роль соціології релігії серед інших наук.

Соціологія релігії — одна з багатьох наук, які займаються вивченням релігійного феномена в різноманітних його аспектах.

Центральна тема соціології релігії — взаємодія релігії і суспільства. Соціологія концентрує свою увагу на соціальному «вимірі» релігії, її впливі на соціальну поведінку.

Соціологія релігії — галузь соціології, одна зі спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, ЇЇ вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот. Розглядаючи релігію як соціальний феномен, соціологія релігії спрямовує свій погляд на соціальні аспекти: як утворюються і функціонують релігійні групи та інститути, завдяки чому вони функціонують або припиняють існування; які стосунки між релігійними групами, чому між ними виникають конфлікти; що належить до ритуальних дій тощо. Вона має немало спільного з іншими науками. Наприклад, з філософією, але на відміну від філософії, соціологію цікавлять релігійні вірування не самі по собі, а те, що відбувається в суспільстві під впливом релігії. Але вірування не завжди впливають на поведінку: індивід може належати до релігійної групи, не усвідомлюючи суті вірувань, яких вона дотримується. Релігійні інститути, установи, організації можуть впливати на поведінку незалежно від вірувань і навіть всупереч їм, стимулюючи з певних причин дії, які суперечать офіційному вченню.

67. Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.

Аналізуючи релігію, соціологія використовує універсальні засоби в дослідженні різних соціальних явищ:

• опитування;

• статистичний аналіз;

• спостереження і експеримент;

• порівняльний аналіз;

• аналіз письмових джерел, історичних документів тощо.

У дослідженні релігійної поведінки індивідів і груп соціологія релігії використовує різноманітні методологічні підходи:

• структурно-функціональний аналіз;

• соціокультурний аналіз;

• конфліктологічний аналіз;

• феноменологічний аналіз;

• історико-порівняльний тощо.

68. Взамозв’язок соціології релігії з релігієзнавством.

Соціологія релігії — одна з багатьох наук, які займаються вивченням релігійного феномена в різноманітних його аспектах. Однак до релігієзнавства належать лише ті науки, предметом яких є власне релігія. Розглядаючи релігієзнавство як сукупність різноманітних засобів осмислення релігійного феномена, не можна обійти увагою феноменологію релігії і теологію. Релігія — явище складне, поліструктурне. Вона інтегрована в різноманітні сфери життєдіяльності людини, тому необхідні різні підходи і засоби її дослідження багатьма науками. Соціологія релігії — емпірична наука, яка ґрунтується на фактах, які можна чітко зафіксувати й описати. Предметом вивчення соціології релігії є лише доступна спостереженню поведінка людини в широкому сенсі слова, у тому числі її діяльність (вчинки, відмова від дій, твердження або мовчання тощо), а також чинники, охоплені цією діяльністю (середовище проживання, клімат та ін.). За межами соціологічного дослідження залишається об'єкт, на який спрямована суб'єктивна релігійна поведінка — надприродне, Бог, трансцендентне тощо. Це зовсім не означає, що соціологія релігії вивчає лише зовнішній бік релігії, її зовнішні вияви, фіксує лише те, що на поверхні, і є байдужою до того, що становить «сутність» релігії. Але все ж релігієзнавство вивчає це питання більш ретельно.