69. Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.

Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший характер. Вона може бути спрямована на участь у розробленні державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання конкретних соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, здійснення благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища, обумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів громадян тощо.

Діяльність релігійних організацій виступає як ґрунтовна основа духовного вдосконалення суспільства, піднесення його моралі, рівня толерантності, відповідальності перед нинішніми й прийдешніми поколіннями.

Громадська організація утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).

Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні умови для діяльності всіх громадських організацій. Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Громадські організації вільно обирають напрям своєї діяльності. Але держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.

70. Зв’язок релігії з культурою суспільства.

За самою своєю сутністю релігія є, була й буде явищем суспільним, тобто вона поставала і постає органічною складовою суспільства як цілісної системи людських зв’язків та взаємодій. Вона пов’язана з усіма сферами суспільного життя, проте цей її зв’язок інколи постає проблематичним, а інколи досить сумнівним і неоднозначним. На протязі тисячоліть вчені ведуть полеміку щодо того, як впливає релігія на мистецтво, як можна визначити характер відношень релігії та науки, релігії та політики, релігії та економіки.

Будь-яка культура починається із культу, тобто поза відривом людини від буденного, від боротьби за існування про культуру не може й бути мови. Культура протистоїть природному та хаотичному, буденному та посередньому. Це протистояння стає можливим лише на основі людського звернення до священного, вищого, духовного. Тобто, в релігії вбачаються початки культури. Ще більш важливим можна вважати той аспект зв’язку релігії та культури суспільства, який пов’язаний із самою спрямованістю культури та її найпершими соціальними функціями: культура покликана блокувати стихійні прояви людських природних інстинктів та прагнень, надати всім проявам та діям людини нового ритму та впорядкування.

Можна зробити висновок, що релігія і культура перебувають у зв’язках взаємного стимулювання та обміну буттєвою енергетикою: початкова, примітивна культура створює передумови духовних прозрівань людини, а останні поступово починають діяти як самостійний та особливий за якістю чинник культуротворення.

1. Предмет і об`єкт соціології.

2. Соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні спільноти.

3. Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.

4. Структура соціології.

5. Функції соціології.

6. Соціологічна робота в Україні: напрямки, форми, перспективи.

7. Типи досліджень.

8. Етапи проведення соціологічних досліджень.

9. Форми і засоби збору соціологічної інформації та узагальнення і вибірка інформації.

10. Методи соціологічного пізнання, взаємозв`язок з теоріями різних рівнів.

11. Процедура інтерпретації результатів досліджень.

12. Вчення про суспільство в концепціях стародавнього світу.

13. Соціальна думка XVIII-XIX ст.

14. Класичний період у розвитку соціології (п. XIX- п. XX ст.).

15. Історія соціології в Україні.

16. Соціологія ХХ ст.

17. Поняття соціальної структури.

18. Проблема стратифікації суспільства та соціологічні системи соціальної стратифікації.

19. Соціальна структура сучасного суспільства.

20. Зміни соціально-класової структури в умовах переходу до нових соціально-економічних умов.

21. Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.

22. Поняття особистості. Суспільство й особистість, їхні взаємозв’язки і взаємозалежність.

23. Соціальна структура особистості.

24. Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.

25. Типологія особистості.

26. Соціалізація особистості, її етапи і рівні.

27. Девіантна поведінка та її види.

28. Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.

29. Сім`я як соціальний інститут і основа формування особистості.

30. Типи особистості і форми сімейно-шлюбних взаємин.

31. Соціологія молоді і проблеми фізичного і духовного розвитку особистості.

32. Конфлікт як соціальне явище.

33. Умови виникнення конфліктів.

34. Соціальні конфлікти в різних суспільних системах.

35. Способи та правила поведінки в конфліктних ситуаціях.

36. Класифікація соціальних конфліктів.

37. Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.

38. Розвиток світової конфліктології у ХХ ст. (Р. Дарендорф, Л. Козер та ін.).

39. Виникнення і розвиток економічної соціології (А. Сміт, О.Конт, К.Марк, Е. Дюргейм та ін.).

40. Основні наукові напрями економічної соціології.

41. Теоретико-методологічні і емпіричні дослідження економічної соціології.

42. Взаємозв`язок економічної соціології з соціологією політики.

43. Предмет і об`єкт соціології політики.

44. Громадська політична думка як соціальна інституція.

45. Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження.

46. Політичні рухи і політичні партії та їхня роль в житті суспільства.

47. Форми держави та суспільне життя.

48. Аналіз влади як механізму регулювання суспільних відносин.

49. Предмет соціології праці.

50. Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства.

51. Поняття про соціологію управління.

52. Теорія реструкціонізму Ф. Тейлора.

53. Теорія «людських стосунків» Е. Мейо.

54. Теорія «збагачення праці» Ф. Херцберга.

55. Менеджмент як мистецтво управління економікою.

56. Соціологія вільного часу. Вільний час студентської молоді.

57. Предмет і об`єкт соціології культури.

58. Категорії та функції соціології культури.

59. Форми і види культури.

60. Культурна діяльність людини.

61. Цінності і їхня роль в культурному житті суспільства.

62. Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.

63. Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.

64. Предмет і об`єкт соціології релігії.

65. О. Конт, М. Вебер, Е. Дюркгейм про роль релігії в житті суспільства.

66. Роль соціології релігії серед інших наук.

67. Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.

68. Взаємозв’язок соціології релігії з релігієзнавством.

69. Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.

70. Зв’язок релігії з культурою суспільства.

83