- •Предмет і об’єкт соціології.
- •2. Соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні спільноти.
- •3.Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.
- •4. Структура соціології:
- •5. Функції соціології:
- •6.Соціологічна робота в Україні: напрямки, форми, перспективи.
- •7. Типи досліджень.
- •8. Етапи проведення соціологічних досліджень.
- •9. Форми і засоби збору соціологічної інформації та узагальнення і вибірка інформації.
- •10. Методи соц. Пізнання, взаємозв’язок з теоріями різних рівнів.
- •11. Процедура інтерпретації результатів досліджень.
- •12.Вчення про суспільство в концепціях стародавнього світу.
- •13. Соціальна думка хviii – хіх ст.
- •14. Класичний період у розвитку соціології хіх - хх ст.
- •15. Історія соціології в Україні.
- •16. Соціологія хх ст.
- •17. Поняття соціальної структури.
- •18. Проблема стратифікації суспільства та соціологічні системи соціальної стратифікації.
- •19. Соціальна структура сучасного суспільства.
- •20.Зміни соціально-класової структури в умовах переходу до нових соціально-економічних умов.
- •21. Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.
- •22. Поняття особистості. Суспільство й особистість, їхні взаємозв’язки і взаємозалежність.
- •23. Соціальна структура особистості.
- •24. Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.
- •25. Типологія особистості.
- •26.Соціалізація особистості, її етапи і рівні.
- •27. Девіантна поведінка та її види.
- •Основні види девіантної поведінки
- •28. Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.
- •29. Сім’я як соціальний інститут і форми сімейно-шлюбних взаємин.
- •Рідство
- •30. Типи особистості і основа формування особистості.
- •31. Соціологія молоді і проблеми фізичного і духовного розвитку особистості.
- •32. Конфлікт як соціальне явище.
- •Характеристика конфліктів
- •33. Умови виникнення конфліктів.
- •34. Соціальні конфлікти в різних суспільних системах.
- •35. Способи та правила поведінки в конфліктних ситуаціях.
- •36. Класифікація соціальних конфліктів.
- •37. Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.
- •38. Розвиток світової конфліктології у хх ст. (р. Дарендорф, л. Козер та ін).
- •39. Виникнення і розвиток економічної соціології (а. Сміт, о. Конт, к. Маркс, е.Дюркгейм та ін.).
- •40.Основні наукові напрями економічної соціології.
- •41. Теоретико-методологічні і емпіричні дослідження економічної соціології.
- •Основні проблеми економічних досліджень
- •42. Взаємозв’язок економічної соціології з соціологією політики.
- •43. Предмет і об’єкт соціології політики.
- •44. Громадська політична думка як соціальний інститут.
- •45. Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження.
- •46. Політичні рухи і політичні партії та їхня роль в житті суспільства.
- •47. Форми держави та суспільне життя.
- •48. Аналіз влади як механізму регулювання суспільних відносин.
- •49. Предмет соціології праці.
- •50. Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства.
- •51. Поняття про соціологію управління.
- •52. Теорія рестрикціонізму ф. Тейлора.
- •53. Теорія «людських стосунків» е. Мейо.
- •54. Теорія «збагачення праці» ф. Херцберга.
- •55. Менеджмент як мистецство управління економікою.
- •56. Соціологія вільного часу. Вільний час студентської молоді.
- •57. Предмет і об’єкт соціології культури.
- •Культура
- •Культурна статика
- •58. Категорії та функції соціології культури.
- •59. Форми і види культури.
- •60. Культурна діяльність людини.
- •61. Цінності їхня роль в культурному житті суспільства.
- •62. Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.
- •63. Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.
- •64. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •65. О. Конт, м. Дюркгейм, м. Вебер про роль релігії в житті суспільства.
- •66. Роль соціології релігії серед інших наук.
- •67. Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.
- •68. Взамозв’язок соціології релігії з релігієзнавством.
- •69. Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.
- •70. Зв’язок релігії з культурою суспільства.
2
Культура
) культурна
динаміка
Культура
Опис
культури у спокої, її побудова, елементи,
риси, форми
культурна
динаміка
засоби, механізми і процеси, які описують
трансформацію культури, її зміниКультурна статика
Таким чином, культура зароджується, поширюється, руйнується, зберігається, в ній виникає безліч різноманітних метаморфоз і поєднань, що робить ту чи іншу культуру своєрідною і специфічною.
58. Категорії та функції соціології культури.
До основних категорій соціології культури відносять “норми”, “цінності”, “ціннісні орієнтації”, “зразки поведінки”, “менталітет”, “інтереси” та ін.
Цінності – це матеріальні предмети, ідеї чи якості, щодо яких індивід або група займуть оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у житті, відчуваючи необхідність у них, намагаючись оволодіти ними.
Менталітет - своєрідний стан, рівень розвитку і спрямованості індивідуальної та групової свідомості, здатність до засвоєння норм, принципів, життєвих орієнтацій, суспільних цінностей тощо.
Ціннісні орієнтації – поділені особою соціальні цінності, що виступають метою життя і основними засобами їх досягнення. Ціннісні орієнтації відображають фундаментальні соціальні інтереси особистості і визначають стратегічну спрямованість її діяльності. Ціннісні орієнтації проявляються як життєва позиція індивіда, його світогляду, моральні принципи.
Функції соціології культури:
– генетична (культура розвивається разом із суспільством);
– ціннісно-нормативна (виховна);
– інтегративна (об’єднує людей);
– регулятивна (регулює відносини);
– творча (утворює нові цінності);
– світоглядна (формує світогляд людей);
– комунікативна(дозволяє спілкуватися людям).
59. Форми і види культури.
Культура - сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей.
Залежно від масштабів і форм взаємодії різних суб'єктів з оточенням розрізняють форми і види культури. Соціологи виокремлюють насамперед дві собливі форми культури:
-
матеріальну — сукупність опредмечених результатів людської діяльності, що включає як фізичні об'єкти, створені в результаті діяльності людей (житлові будинки, знаряддя праці, книжки, продукти, одяг, прикраси тощо), так і природні об'єкти, що використовуються людьми. Перші називають артефактами. Артефакти завжди мають певну цінність для людини, певне символічне значення, виконують певні функції.
-
духовну — сукупність результатів діяльності, що включає нематеріальні об'єкти, створені розумом і почуттями людини (мова, знання, традиції, міфи, символи тощо). Вони існують у свідомості людини, підтримуються людським спілкуванням, але до них не можна доторкнутися, фізично відчути. Нематеріальні об'єкти потребують матеріальних посередників: знання містяться в книжках, традиція привітання втілюється в рукостисканні тощо.
Залежно від того, хто створює культуру і яким є її рівень, розрізняють її види:
-
загальнолюдська культура — це культура, вироблена людством протягом усієї історії його існування. Вона ґрунтується на загальнолюдських цінностях — істині, добрі, красі, справедливості тощо. У межах окремого суспільства виокремлюють такі форми культури, як елітарна, народна й масова.
-
елітарна культура — сукупність артефактів, які завдяки своїй вишуканості доступні в основному вузькому колу людей, культурній еліті (класична музика, витончене мистецтво, високоінтелектуальна література тощо). Створюється елітарна культура фахівцями високого класу.
-
народна культура (її ще називають аматорською, чи фольклором) — це примітивна культура. Вона створюється аматорами-творцями, що не мають професійної підготовки, і зв'язана з життям широких народних мас. Її репрезентують казки, легенди, міфи, пісні, танці, живопис.