- •Предмет і об’єкт соціології.
- •2. Соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні спільноти.
- •3.Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.
- •4. Структура соціології:
- •5. Функції соціології:
- •6.Соціологічна робота в Україні: напрямки, форми, перспективи.
- •7. Типи досліджень.
- •8. Етапи проведення соціологічних досліджень.
- •9. Форми і засоби збору соціологічної інформації та узагальнення і вибірка інформації.
- •10. Методи соц. Пізнання, взаємозв’язок з теоріями різних рівнів.
- •11. Процедура інтерпретації результатів досліджень.
- •12.Вчення про суспільство в концепціях стародавнього світу.
- •13. Соціальна думка хviii – хіх ст.
- •14. Класичний період у розвитку соціології хіх - хх ст.
- •15. Історія соціології в Україні.
- •16. Соціологія хх ст.
- •17. Поняття соціальної структури.
- •18. Проблема стратифікації суспільства та соціологічні системи соціальної стратифікації.
- •19. Соціальна структура сучасного суспільства.
- •20.Зміни соціально-класової структури в умовах переходу до нових соціально-економічних умов.
- •21. Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.
- •22. Поняття особистості. Суспільство й особистість, їхні взаємозв’язки і взаємозалежність.
- •23. Соціальна структура особистості.
- •24. Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.
- •25. Типологія особистості.
- •26.Соціалізація особистості, її етапи і рівні.
- •27. Девіантна поведінка та її види.
- •Основні види девіантної поведінки
- •28. Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.
- •29. Сім’я як соціальний інститут і форми сімейно-шлюбних взаємин.
- •Рідство
- •30. Типи особистості і основа формування особистості.
- •31. Соціологія молоді і проблеми фізичного і духовного розвитку особистості.
- •32. Конфлікт як соціальне явище.
- •Характеристика конфліктів
- •33. Умови виникнення конфліктів.
- •34. Соціальні конфлікти в різних суспільних системах.
- •35. Способи та правила поведінки в конфліктних ситуаціях.
- •36. Класифікація соціальних конфліктів.
- •37. Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.
- •38. Розвиток світової конфліктології у хх ст. (р. Дарендорф, л. Козер та ін).
- •39. Виникнення і розвиток економічної соціології (а. Сміт, о. Конт, к. Маркс, е.Дюркгейм та ін.).
- •40.Основні наукові напрями економічної соціології.
- •41. Теоретико-методологічні і емпіричні дослідження економічної соціології.
- •Основні проблеми економічних досліджень
- •42. Взаємозв’язок економічної соціології з соціологією політики.
- •43. Предмет і об’єкт соціології політики.
- •44. Громадська політична думка як соціальний інститут.
- •45. Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження.
- •46. Політичні рухи і політичні партії та їхня роль в житті суспільства.
- •47. Форми держави та суспільне життя.
- •48. Аналіз влади як механізму регулювання суспільних відносин.
- •49. Предмет соціології праці.
- •50. Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства.
- •51. Поняття про соціологію управління.
- •52. Теорія рестрикціонізму ф. Тейлора.
- •53. Теорія «людських стосунків» е. Мейо.
- •54. Теорія «збагачення праці» ф. Херцберга.
- •55. Менеджмент як мистецство управління економікою.
- •56. Соціологія вільного часу. Вільний час студентської молоді.
- •57. Предмет і об’єкт соціології культури.
- •Культура
- •Культурна статика
- •58. Категорії та функції соціології культури.
- •59. Форми і види культури.
- •60. Культурна діяльність людини.
- •61. Цінності їхня роль в культурному житті суспільства.
- •62. Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.
- •63. Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.
- •64. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •65. О. Конт, м. Дюркгейм, м. Вебер про роль релігії в житті суспільства.
- •66. Роль соціології релігії серед інших наук.
- •67. Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.
- •68. Взамозв’язок соціології релігії з релігієзнавством.
- •69. Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.
- •70. Зв’язок релігії з культурою суспільства.
-
Предмет і об’єкт соціології.
Поняття «соціологія» походить від лат. societas (суспільство) і грецького logos (слово, вчення) й означає вчення про суспільство. Уперше понятгя «соціологія» було введене в обіг О Контом (1798-1867), який вже в 30-х роках ХІХ ст. визначав соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток, ототожнював соціологію з суспільствознавством, вважав, що соціологія має rрунтуватися на позитивних фактах, а не на пустих міркуваннях, та будуватися за прикладом природничих наук. Саме тому соціологія О. Конта отримала назву «позитивізм», тобто «точна наука», що діє за зразком природничих, «позитивних» наук. Інші соціологічні теорії та концепції, які виходили з того, що науки про природу - це одне, а науки про суспільство - зовсім інше, були названі «антипозитивізмом», або «розуміючою соціологією», засновником якої був, М. Вебер (1864-1920).
Об’єкт та предмет соціології, як і будь-якої науки не тотожний. Об’єктом науки є все, на що орієнтоване дослідження. Предмет науки – це окремі аспекти, властивості та відносини, які становлять об’єкт конкретного дослідження. соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, відносин про механізми і принципи їх взаємодії. Об 'єктом соціології як науки є соціальна реальність, тобто реальне суспільне житгя, суспільство як цілісний організм, що його вивчають і інші науки - філософія, історія, політологія, економічна теорія, етнографія, право тощо. Предмет – відносини, що складаються між людьми, що вх у всілякі об’єднання або між групами людей. (соц відносини)
Сучасна соціологія - це багатоманітність течій та наукових шкіл, які по-різному пояснюють її об`єкт і предмет. Однак більшість учених погоджуються з тим, що об`єктом соціологічного пізнання виступає вся сукупність властивостей, зв`язків і відносин, котрі носять назву соціальних. Соціальні зв`язки, соц. взаємодія, соц. відносини і спосіб їх організації є об`єктами соц. дослідження. Предметом соціології є істотні властивості, зв`язки й відношення об`єкта дослідження як цілісного соціального організму, пізнання яких необхідне для вирішення теоретичних і практичних проблем функціонування і розвитку соціальної сфери суспільства. Конт вважав, що соц. - це позитивні знання про сусп. Дюркгейм називав предметом соц. соціальні факти як форми колек-тивної дії і колективного буття, тому предмет соц. - колективне в усіх його проявах. Ковалевський розгляд. соц. як науку про рорядок і прогрес людських суспільств. Смелзер трактує соц. як наукове вчення сусп. та сусп. відносин.
Якщо об'єктом науки є певна сфера об'єктивно-суб'єктивної реальності, на яку спрямовує вона своє пізнання, то предмет – це ті аспекти об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню з допомогою притаманних саме цій науці методів.
Е. Гідденс називає її наукою про нас самих — людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства, що відрізняються від нашого у часі і просторі.
Предмет соціології – закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів з проблемами, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.
Об’єкт соціології – суспільство як цілісна реальність, цілісний розвиток і функціонування суспільства, емпірично надана реальність, об’єктивні соціальні явища суспільства (соціальні відносини, соціальні організації, соціальні спільноти, соціальні явища тощо).