60. Культурна діяльність людини.

Культурна діяльність людини — участь людини, групи, спільноти в процесах споживання та виробництва культури, її речових елементів.

Культурна діяльність визначається за допомогою таких параметрів:

• Види діяльності під час дозвілля (читання, відвідування кіно, театрів, концертів, «хоббі», громадська діяльність). їх кількість свідчить про діапазон культурної активності, про рівень участі людини у громадському житті.

• Спрямованість та вибірковість видів діяльності (з 34 видів дозвілля людина може обрати, наприклад, участь у спортивних секціях, технічну творчість, читання, музику, живопис, мисливство тощо).

• Стійкість обраних видів захоплення (інженер водночас є театралом, спортсменом).

• Співвідношення активного та пасивного споживання й виробництва культурних цінностей.

Отже, оперуючи певною сукупною характеристикою культурної діяльності, можна дослідити, як об'єктивована частина культурного середовища стає складовою реальної практики індивіда, як зростає його культурна активність, здатність до дії, що залежить від оволодіння речовими елементами культури. Культурна активність — вияв індивідуальності, самореалізація особистості.

61. Цінності їхня роль в культурному житті суспільства.

Цінності – це матеріальні предмети, ідеї чи якості, щодо яких індивід або група займуть оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у житті, відчуваючи необхідність у них, намагаючись оволодіти ними.

Цінності в житті суспільства виступають соціально-значимими орієнтирами діяльності людей. Вони є чимось більш високим, ніж звичайна зацікавленість людини. Саме через культурні цінності людина задовольняє свої потреби, і саме існування цінностей відрізняє людину від тварини. Цінності становлять фундамент культури, і предметним полем формування цінностей є культура. Ці категорії невіддільні одна від одної. Культура і визначається через систему цінностей та ідей, що слугують для регулювання поведінки членів даного соціуму. Культура є цементом будівлі суспільного життя, а цінності — осередком духовного життя суспільства. Суспільні цінності формуються поступово, через відбір певних видів поведінки і досвіду людей. Спочатку вони з'являються як сукупність звичок, прийомів людського побуту, специфічні форми поведніки, що передаються від покоління до покоління як ознаки власне людського способу.

62. Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.

Соціологія культури має зв’язок з гуманітарними науками. Оскільки соціологія культури вивчає культуру як соціальний феномен, а також взаємодію особистості, спільності й суспільства. Предметом ж гуманітарних наук є різні сфери людської життєдіяльності, зокрема культурно-історичний розвиток людини, суспільства. Тобто, основою цих наук є культура.

63. Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.

Розвиток культури - органічна складова частина історії суспільства. Культура формує особистість людини. Вона одночасно обмежує людську свободу і сприяє людській свободі. Жодна культура не може існувати без суспільства. Але так само і суспільства не можуть існувати без культури. Без культури ми взагалі не були б людьми в тому значенні, якого ми звичайно надаємо цьому терміну. Ми не мали б мови, щоб висловлювати думки, не мали б відчуття самоусвідомлення, і наша спроможність мислити чи робити висновки була б дуже обмеженою. З іншого ж боку саме суспільство і творить цю саму культуру. Люди роками, століттями намагаються зберегти для прийдешніх поколінь культурну спадщину свого народу: його спосіб життя, звичаї, фольклор, історію, присвячуючи цій меті всю свою енергію і талан.