1.Визначте характеристику підприємства як суб єкта господарювання.

Господарюючі суб’єкти − це учасники ринкових відносин, які здійсню-

ють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, виготовляючи

продукцію (товари, послуги, роботи) та реалізуючи свою господарську компе-

тентність через сукупність господарських прав та обов’язків.

Основною господарською одиницею є підприємство.

Підприємство − це економічно, технічно, соціально відокремлене вироб-

ництво товарів та послуг для задоволення потреб споживачів на основі самос-

тійних рішень і відповідальності за ризик.

Підприємство як форма господарювання за Господарським кодексом

України являє собою самостійний суб’єкт ринку, створений компетентними ор-

ганами державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими

суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом система-

тичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої гос-

подарської діяльності в порядку, визначеному чинним законодавством.

2. Надайте характеристику організаційно-економ.Умовам функціонування підпр-ства.

До основних організаційно-економічних умов функціонування підприємс-

тва належать:

1. Економічна самостійність підприємства, що обумовлена чинним за-

конодавством. Вона означає право підприємства без обмежень і незалежно оби-

рати види та сфери діяльності, визначати перспективи цієї діяльності, приймати

рішення і обирати засоби їх реалізації, залучати різноманітні ресурси, встанов-

лювати канали і методи збуту продукції і послуг та їх ціни, вільно розпоряджа-

тися прибутком, що залишається у підприємства після сплати податків.

Ця самостійність проявляється через економічний суверенітет підприєм-

ства як виробника – через право вибору і прийняття рішень: що саме, скільки,

коли виробляти, за якою ціною і у яких обсягах продавати продукцію. Економі-

чний суверенітет підприємства як споживача гарантує право вибору і прийн-

яття рішень як і де, скільки, за якою ціною й іншими умовами закуповувати не-

обхідні для господарювання ресурси, звичайно в межах наявних коштів;

2. Матеріальна зацікавленість у результатах господарювання;

3. Самоокупність, рентабельність та самофінансування.

Самоокупність передбачає не тільки використання обмежених факторів

виробництва, які трансформуються підприємством у витрати на продукцію, але,

насамперед, виступає як грошово-економічна гарантія повного повернення ви-

трачених ресурсів для повторення виробничо-реалізаційного процесу у попере-

дніх обсягах.

3.Охарактеризуйте зовнішнє середовище підприємства.

В умовах ринку кожне підприємство є незалежним виробником. Воно

може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства,

водночас у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників зовніш-

нього середовища, є відповідальним за свої дії перед державою, діловими парт-

нерами, кінцевим споживачем своєї продукції. Підприємство є відкритою сис-

темою, яка взаємодіє з зовнішнім середовищем і залежить від нього. Його ви-

живання часто залежить від успішності взаємодії з цим середовищем, яке утво-

рюють економічні умови, глобальний ринок, політична діяльність, технологіч-

ний поступ та суспільні традиції. З позицій менеджменту взаємозв’язок підпри-

ємства з зовнішнім середовищем називають співпрацею із зацікавленими осо-

бами, будь-якою групою, на яку впливають політика підприємства та його рі-

шення, від урядових агенцій, конкурентних організацій до працівників, поста-Залежно від характеру впливу − прямого або непрямого − елементи зов-

нішнього середовища підприємства можна поділити на дві групи: мікро-та мак-

росередовище.

Мікросередовище (середовище прямого впливу, ділове середовище) −

чинники, що безпосередньо впливають на функціонування підприємства, вод-

ночас, відчуваючи на собі вплив з боку підприємства. До них належать:

1. Постачальники

2. Клієнти підприємства(споживачі продукції підприємства),що знаходяться на різних ринках:

-споживчому ринку

-ринку виробників(

-ринку посередницьких продавців

-ринку державних установ

-міжнародному ринку

3. Посередники

4. Конкуренти–суперники підприємства у боротьбі за більш вигідні умо-

вивиробництва та збуту товарів, за отримання найвищого прибутку.

5. Окрім прямих учасників відносин з підприємством (перелічені вище)

існують непрямі учасники – так звані контактні аудиторії.

Макросередовище(середовище непрямого (побічного) впливу)−це чинни-

ки зовнішнього середовища, що справляють непрямий вплив на підприємство і

на які підприємство або не може впливати взагалі або має незначний вплив. До

основних чинників середовища непрямого впливу відносяться наступні:

1. Економічні чинники.

2. Політичні

3. Технологічні чинники.

4. Міжнародні чинники.

5. Демографічні чинники

6. Географічні чинники

7. Соціальні чинники