6. Добровільні обьеднання підприємств.

Отже, господарське об’єднання − це складна господарська організація,

яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств-

учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як

юридична особа.

До господарських об’єднань належать: асоціації, корпорації, консорціу-

ми, концерни, картелі, синдикати, трести, холдинги, промислово-фінансові гру-

пи. Нині основними формами добровільних об’єднань підприємств в Україні

дедалі більше стають асоціації, корпорації, концерни, консорціуми та промис-

лово-фінансові групи.

Асоціація − найпростіша форма договірного об’єднання підприємств

(фірм, компаній, організацій) з метою постійної координації господарської дія-

льності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяль-ність будь-якого з її учасників (членів).

Корпорація − договірне об’єднання суб’єктів господарювання на засаді

інтеграції їхніх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з де-

легуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльнос-

ті кожного з учасників.

Консорціум − тимчасове статутне об’єднання промислового й банківсько-

го капіталу для досягнення загальної мети (наприклад здійснення спільного ве-

ликого господарського проекту). Учасниками консорціуму можуть бути держа-

вні та приватні фірми, а також окремі держави (наприклад Міжнародний кон-

сорціум супутникового зв’язку).

Концерн − статутне об’єднання підприємств, що характеризується єдніс-

тю власності й контролю; об’єднання відбувається найчастіше за принципом

диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства різних галузей еко-

номіки (промисловість, транспорт, торгівля, наукові організації, банки, страхо-

ва справа). Після створення концерну суб’єкти господарювання втрачають свою

самостійність, підпорядковуючись потужним фінансовим структурам. За су-

часних умов значно розширюється мережа міжнародних концернів.

Картель − договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для

здійснення спільної комерційної діяльності (регулювання збуту виготовленої

продукції).

Синдикат − різновид картельної угоди (організаційна форма), що перед-

бачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий ор-

ган або збутову мережу одного з учасників об’єднання. Так само може здійс-

нюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату.Така форма

об’єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом

однорідної продукції.

Трест − монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали

різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому

підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську самостій-

ність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.

Холдинги (холдингові компанії) − специфічна організаційна форма

об’єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосередньо не займається

виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контроль-

них пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого

добровільного об’єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює конт-

роль за діяльністю таких підприємств. Об’єднувані у холдингу суб’єкти мають

юридичну й господарську самостійність. Проте право вирішення основних пи-

тань їхньої діяльності належить холдинговій компанії.

Промислово-фінансові групи − об’єднання юридичне та економічно само-стійних підприємств різних галузей народного господарства. На відміну від

концерну на чолі таких груп стають один або кілька банків, які розпоряджають-

ся капіталом підприємств, що входять до складу фінансової групи, координу-

ють усі сфери їхньої діяльності.