29. Сім’я як соціальний інститут і форми сімейно-шлюбних взаємин.

Соціологія сім’ї – галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Сім’я – це соціальний інститут і мала соціальна група, індивіди якої пов’язані родинними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю.

Включаючись у ціннісно-нормативну систему суспільства, сім’я виступає як соціальний інститут, оскільки за допомогою нього регулюється й контролюється поведінка членів сім’ї, визначаються їхні соціальні ролі й статуси.

Форми сімейно-шлюбних взаємин:

• моногамія - сім’я, яка складається з двох партнерів - чоловіка і жінки;

• полігамія - сім’я, в якій особа може одночасно мати більше, ніж одного партнера: полігінія (чоловік має декілька дружин) і поліандрія (жінка має декілька чоловіків);

• груповий шлюб – одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та жінок, які не створюють окремих подружніх пар.

Історичні типи сімейних відносин:

матріархат (жінка - глава роду і сім’ї), патріархат (чоловік - глава сім’ї), егалітарна сім’я (жінка і чоловік мають рівні права в сім’ї).

Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає формування, розвиток та функціонування родини та шлюбних, сімейних відносин.

Об’єкт дослідження – шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

Предмет дослідження включає до себе широке коло питань:

1. загальні основи та принципи шлюбу і сім’ї;

2. типи соціальних відносин, характерних для сім’ї;

3. зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільнотами та сферами соціального життя;

4. історичні типи і форми сімейно-шлюбних відносин, умови життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї;

5. взаємозв’язок сім’ї з суспільством;

6. суспільні функції сім’ї, мотивація шлюбів і розлучень.

Основні соціологічні підходи до вивчення сім’ї:

• інтеракціоністський – взаємодія членів сім’ї;

• інституціональний – аналіз сімейно-шлюбних відносин;

• структурно-функціональний – аналіз сім’ї як системи;

• еволюційний – єдина система підходів;

• ситуаційний – цінності сім’ї

О

ПОБУТ

сновні ознаки сім’ї, які спільні для членів спільноти

ШЛЮБ

Рідство

БЮДЖЕТ

Шлюб – це історично зумовлена, усталена, санкціонована форма відносин між чоловіком та жінкою, що встановлює їхні права та обов’язки відносно одне одного та дітей.

Сім’я вивчається та розглядається з двох поглядів:

1) як соціальний інститут, що характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій та зразків поведінки;

2) як мала соціальна група, заснована на шлюбі чи кровній спорідненості, члени якої об’єднані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою

30. Типи особистості і основа формування особистості.

Особистість – це стійкий комплекс якостей, що набуваються індивідом у певному суспільстві під впливом відповідної культури конкретних соціальних груп і спільнот, до яких людина належить і в життєдіяльність яких вона включена.

Типи особистості:

• базисний (найкращий)

• реальний/модальний

• ідеальний

Кожна людина являє собою конкретну особистість, для якої характерне те чи інше ставлення до себе оточуючих людей, явищ, предметів, певна поведінка в межах життєвих ситуацій.

Наділена від народження відповідними біологічними якостями (тобто нормальним людським організмом, включаючи мозок, що здатний до подальшого розвитку), людина стає особистістю по мірі засвоєння соціального досвіду у всіх його проявах: способів і засобів виробництва, духовної культури, прийомів чуттєвого пізнання, абстрактного мислення тощо. Процес формування особистості починається з дня народження і є тривалим, складним, суперечливим, таким, що продовжується протягом усього життя людини. Особистість формується в процесі взаємодії людини з іншими людьми, навчання, виховання та самовиховання. Кожна особистість відрізняється своєю індивідуальністю. Індивідуальність — це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Реалізується особистість перш за все в процесі діяльності.

Формування особистості – це, як правило, початковий етап становлення особистісних властивостей людини. Особистісний ріст обумовлений безліччю зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішнього відносяться: приналежність індивідуума до визначеної культури, соціально-економічному класу й унікального для кожного сімейному середовищу. З іншого боку, внутрішні детермінанти включають генетичні, біологічні і фізичні фактори.