17. Поняття соціальної структури.

Соціальна структура — це сукупність відносно стійких, стабільних соціальних спільнот, груп і певний порядок їх взаємозв'язку та взаємодії.

У соціальній структурі суспільства розрізняють:

• класово-стратифікаційну структуру (класи, соціальні верстви, стани, або страти, та ін.);

• соціально-етнічну структуру (родоплемінні об'єднання, народності, нації);

• соціально-демографічну структуру (статево-вікові групи, працююче та непрацююче населення, співвідносна характеристика здоров'я населення);

• професійно-кваліфікаційну структуру (виробничі об'єднання, трудові колективи, установи, організації, фірми, науково-дослідні інститути тощо).

Отже, компонентами соціальної структури суспільства виступають багатоманітні спільноти людей. Одні з них складаються об'єктивно, незалежно від волі та свідомості людей (наприклад, класи, соціальні верстви, нації), інші створюються людьми свідомо і цілеспрямовано (наприклад, політичні організації, партії, профспілки, громадські організації тощо).

Елементи соц. структури:

1. Статуси і ролі

2. Індивід

3. Соц. групи і спільноти

4. Соц. інститути і організації

5. Це позиції Соц. взаємодії, відносини

6. Соц. функції і т.д.

Соц. статус - це позиції особистості або групи в межах соціал. Системи.

Соц. роль – модель поведінки, що визначена суспільством.

Соціальна група – це сукупність людей, що мають спільні соціальні ознаки, виконують суспільно необхідну функцію у спільній структурі суспільного поділу праці.

Виділяються два основних елементи соціальної структури:

1)соціальні інститути;

2)система класів, верств, професійних та інших груп

Маргіналізація – це втрата особистістю об’єктивної приналежності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури.

Соціально-демографічна структура суспільства - це результат накладення демографічних структур на соціальні. Статистичними параметрами є народжуваність, смертність, шлюбність, розлучення, міграційний обмін населення, співвідношення корінного і некорінного населення, старіння населення, якість трудових ресурсів тощо.

Соціально-територіальна структура суспільства розглядається як взаємодія двох основних верств суспільства – соціально-класової та територіальної. Одиницями соціально-класової є суспільні класи та соціальні верстви, а територіальної – спільноти різного типу. Під соціально-територіальною структурою суспільства розуміється сукупність усталених спільнот людей, що формується на основі соціальної неоднорідності умов життєдіяльності різних територіальних, адміністративних, соціальних утворень, а також відносин між цими спільнотами. Досліджується населення сел, міст, мегаполісів, агломерацій ( процеси урбанізації, рівень життя, освіти, репродуктивність населення, зайнятість і рівень безробіття, екологія тощо).

Соціально-етнічна структура суспільства досліджує національні групи, їхнє розселення, особливості побуту, культури, здійснює порівняльний аналіз соціального складу, поселенської структури, рівня життя, освіти, зайнятості, міграційних рухів різних національних груп.