15. Історія соціології в Україні.

Перші протосоціологічні ідеї можна простежити в ХІ ст. в «Руській правді» Ярослава Мудрого, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, в ХII ст.- «Повчання дітям» В. Мономаха та «Печерському патерику», «Повісті минулих літ».

Історія соціології в Україні має декілька етапів:

• протосоціологія епохи становлення, розвитку та розпаду Київської Русі (праісторія, Київська держава, княжа доба, литовсько-польський період кінець XV ст.);

• протосоціологічне знання козацької доби (від початків козацтва до зруйнування Січі — кінець XV — третя чверть XVIII ст.);

• протосоціологія доби відродження України (кінець XVIII — середина XIX ст.).

С.Оріховський – обгрунтував положення, за яким державна влада дана не Богом, а виникла внаслідок договору між людьми, які слухаються короля добровільно. Природне право важливіше від законів, які регулюють відносини в суспільстві. Взаємна допомога зближує людей і приводить до виникнення держави, яка гарантує право на існування кожному індивіду.

Г. Сковорода - вважав, що найважливіша наука – це та, що вивчає умови та способи забезпечення щасливого життя та щастя людини. Сковорода вивів принцип «нерівної рівності», за яким люди нерівні за обдарованістю, покликанням, що пов’язане з природним походженням.

16. Соціологія хх ст.

У ХХ ст. найбільш плідно соціологія розвивалась в Європі та США. Широке використання математики і статистики, методів моделювання і наукового експерименту зробили соціологію в США точною наукою.

Серед американських теоретиків загальновідомий Ф. Тейлор (1856 – 1915), який розробив систему наукової організації праці і раціонального управління (менеджменту).

Однією з помітних в соціології ХХ ст.. є аналітична школа (або емпірична соціологія), яка сформувала в своєму руслі дві основні течії – академічну і прикладну.

Завдання першої вбачається у створенні систем наукового знання про окремі галузі явища суспільного життя (напр.. соціологія праці, соціологія міста тощо), які використовуються в якості методологічної основи конкретних соціологічних досліджень.

Завдання другої – організація цих націлених на розв’язування чітко визначених практичних завдань і безпосередньо пов’язаних з використанням функцій соціальної інженерії, досліджень.

В першій половині ХХ ст.. домінуюче положення в американський соціології займала Чиказька школа, яка здійснила значний вплив на формування світової емпіричної соціології. Найвідоміші представники цієї школи – Р. Парк, У. Томас, А. Смол та ін.

Значний вклад у розвиток емпіричної соціології внесли соціологи Гарвардського університету. Тут зусиллями професора Е. Мейо (1880 – 1949) і його колег розроблялись індустріальна соціологія і доктрина людських відносин, а також соціологія управління.

Під впливом американської соціології в 60 – 70 –і роки активно формувалась німецька соціологічна школа. В 80 – 90рр ХХ ст. сферою особливого і постійного інтересу в німецькій емпіричній соціології стає розвиток соціології праці, а в її межах індустріальної соціології.