- •32. Канали розподілу пр-ції: сутність, види, хар-ка
- •33.Алгоритм форм-ня марк. Каналів розподілу.
- •34.Посередницька д-сть в каналах розподілу: сутність та принципи
- •35.Задачі упр-ня каналами розподілу
- •36.Конфлікти в каналах розподілу та методи їх ліквідації
- •37.Порівняльна оцінка каналів розподілу
- •50. Сутність конкуренції та її види.
- •55. Ситуаційні впливи на процеси прийняття рішень про купівлю.
- •68. Управління матеріальними потоками.
- •69. Види роздрібних торгівельних підприємств.
- •70. Маркетингові рішення роздрібної торгівлі.
- •71. Роль та функції товарних бірж у ринковій економіці.
- •71. Роль та функції товарних бірж в ринковій економіці. (2 варіант).
- •72. Сутність та зміст біржових угод.
- •77. Визначення групового показника конкурентноспроможності товару за параметрами якості та ціни.
- •84. Класифікація споживчих товарів і послуг.
- •85. Модифікація ринку на стадії зрілості.
- •86. Розрахунок нормативних параметрів конкурентноспроможності товару.
- •87. Показники якості продукції.
- •88. Дизайн нового товару.
- •107.Призначення і функції упаковки.
- •108. Загальна характеристика мтз.
- •110. Управління мтз підприємства.
- •111. Планування мтз.
- •112. Планування та регулювання виробничих запасів та запасів незавершеного виробництва.
- •115. Закупівлі матеріальних ресурсів.
- •116.Ідентифікація продукції виробничо-технічного призначення.
- •117. Моніторінг в системі мтз.
- •119. Особливості сегментації ринку промислових товарів і поведінки підприємств – виробників.
- •120. Організація товаропереміщення та її основні етапи.
- •121. Методи вивчення споживачів.
- •122. Зміст збутової діяльності на підприємстві.
- •123.Основні відмінності маркетингу промислових та споживчих товарів по системі розподілу та збуту.
- •128. Стратегії промислового маркетингу підприємств країн з розвинутою економікою.
- •127. Система товарного руху та методика оцінки її ефективності.
- •129. Стратегія інтеграційного розвитку виробництва
- •130.Стратегія інтенсивного розвитку виробництва
- •131.Стратегія диверсифікаційного розвитку виробництва
- •132. Впровадження концепції промислового маркетингу в Україні.
- •133.Суть промислових ринків та їх класифікація.
- •134. Особливості формування та дослідження попиту на промислові товари.
- •135.Сутність та особливості досліджень у промисловому маркетингу.
- •136. Сутність та особливості дослідження кон’юнктури ринку промислової продукції.
- •137. Інноваційна політика промислового підприємства.
- •148. Характеристика механізму ринкового саморегулювання.
- •138. Планування промислового маркетингу.
- •139. Планування збутової діяльності підприємства.
- •140. Реалізація збутової діяльності підприємства.
- •141. Контроль та аналіз збутової діяльності підприємства.
- •142. Сервісне обслуговування покупців промислової продукції.
- •144. Сутність та особливості промислової реклами.
- •145. Методи просування промислової продукції та їх реалізація.
- •146. Організація управління промисловим маркетингом.
- •147. Контроль та аналіз у промисловому маркетингу.
116.Ідентифікація продукції виробничо-технічного призначення.
Ідентифікація-встановлення характеристик товару, вказаних при маркуванні і /або супроводжуваних в декільках або інших засобах інформації щодо вимог до товару. Функції ідентифікації: 1. Вказуюча (утотожнення образу) товару з найменуванням. 2. Інформаційна (доводить дані про товар до субєктів ринку). 3. Підтверджуюча (відповідність асортименту інформації). 4. Управляюча ( як елемент системи якості). Види ідентифікації: 1. Асортиментна (видова) – відповідність найменувань товрау його характеристикам. 2.Якісна (кваліметрична)-встановлюєтья у відповідності вимогам якості його характеристикам. 3. Партіонна – відповідність приналежності товару до конкретної товарної партії. Критерії ідентифікації, за якими ідентифікується товар: - органолептичні(зовн.вигляд, смак, тощо.) – фізикохімічні та мікробіологічні (коли склад продукції підтверджується вимірюваними методами випробувань).
117. Моніторінг в системі мтз.
Моніторінг в системі МТЗ передбачає систематичне відслідкування за станом забезпечення виробництва , цехів та дільниць матеріальними ресурсами, накопиченням оперативних даних з цих питань та проведення відповідного аналізу і прийняття на їх основі заходів для підвищення ефективності процесу постачання. Контроль здійснюється як оперативно, так і за відповідними періодами. Оперативний контроль ведеться на основі складської бухгалтерської звітності цехів та дільниць. Періодичний контроль ведеться шляхом здійснення інвентарізаціїї матеріальних цінностей, перепису основних мат. фондів і використання технологічного обладнання, також за даними стац. звітності.
118. Управління збутовою діяльністю підприємства в системі маркетингу.
Управління збутом в системі маркетингу – це дослідження основних форм та методів збуту на основі поглибленого аналізу механізму комерційних зв’язків із споживачами і збутовими посередниками з метою подальшого удосконалення продукції і підвищення конкурентоспроможності та рентабельності підприємства.
Ефективне управління збутом передбачає: 1) вивчення та прогнозування кон’юнктури ринку; 2) планування та прогнозування обсягів збуту готової продукції; 3) вибір та обгрунтування каналів розподілу; 4) обгрунтування рівня збутових запасів; 5) проведення аналізу ефективності збутової діяльності по окремим каналам збуту та в цілому по підприємству; 6) обгрунтування географічних кордонів збуту та можливостей їх зміни; 7) планування витрат зі збутової діяльності; 8) облік, контроль і аналіз фактичних витрат на збут; 9) дослідження збутової діяльності конкурентів.
119. Особливості сегментації ринку промислових товарів і поведінки підприємств – виробників.
Сегментація — це розподіл потенційного ринку на групи споживачів, які мають подібні мотиви щодо покупки конкретного товару та можливість придбати його. Сегментація на промисловому ринку — завдання більш складне, ніж на ринку кінцевих споживачів. Споживачі на промисловому ринку мають більш значні відмінності за розміром, економічною активністю, географічним розташуванням, структурами управління тощо. На промисловому ринку, як і на ринку споживачів, існують три основні типи стратегії сегментації. Стратегія недиференційованого маркетингу. У цьому випадку немає відмінностей у вимогах, які споживачі пред'являють до товару, тому розроблюється одна стратегія маркетингу щодо цін, продуктової лінії, каналів просування, реклами тощо. Прикладом товарів, для реалізації яких на промисловому ринку частіше всього застосовують стратегію недиференційованого маркетингу, може бути бензин або мастила, розчинники, асфальт, цемент і т. п. Стратегія диференційованого маркетингу. Реалізація цієї стратегії звичайно потребує значних затрат коштів. Ці витрати пов'язані з розширенням продуктової лінії, адміністративними витратами, вартістю просування та розповсюдження товару і таке інше. Незважаючи на ці додаткові витрати, стратегія диференційованого маркетингу дозволяє фірмі диференціювати свої конкурентні позиції і максимізувати довгострокові прибутки. Диференційований маркетинг передбачає розробку окремої стратегії маркетингу для кожного ринкового сегмента. Стратегія концентрованого маркетингу. Ця стратегія передбачає вихід фірми на один ринковий сегмент.
Для сегмент-ня р-ку продажу тов-в п/п необхідно враховувати географічні (регіональні) аспекти.Насамперед це стосується національних традицій та преференцій, кліматичних та інших особливостей. Велику роль відіграє також економічна інтеграція в сегменті, що досліджується (фінансовий стан, податки, форми контролю експорту та ін.).Важливим критерієм є фірмово- виробничі хар-ки сегмента: виробничо-економічні параметри п/п-в-споживачів, їхня приналежність до того чи іншого сектора економіки, форми господарювання, традиції та імідж п/п-в.Необхідно також брати до уваги технічні й технологічні рішення, що використовує фірма-продуцент.