- •Системний аналіз конспект лекцій
- •Передмова
- •Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем. Великі та складні системи
- •1.7. Основні топологічні структури систем. Опис систем з різними структурами
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Основні ознаки, цілі та задачі соціальних систем. Цілеспрямоване поводження системи
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №2. Опис та моделювання систем
- •2.1. Морфологічний опис систем
- •2.2. Еволюція, розвиток та функціонування системи. Саморозвиток системи. Гнучкість системи. Стійкість систем
- •2.3. Загальна схема керування системою. Керування в системі і керування системою. Функції і задачі керування системою
- •2.4. Моделювання систем
- •2.5. Причинно-наслідковий зв'язок між системами. Когнітологія та когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід в аналізі систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №3. Поняття інформації та види інформації в системі
- •3.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •3.2. Базові поняття інформаційних рішень (факт, знання, відомості, дані, інформація, інформаційний ресурс) в міжнародних відносинах
- •3.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •3.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №4. Організація інформації для керування системою
- •4.1. Методи одержання та використання інформації
- •4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
- •Модуль іі. Аналіз випадкових величин в соціальних системах тема №5. Основні властивості випадкових величин
- •5.1. Загальні поняття випадкових величин в системі та їх основні характеристики. Дискретні та неперервні величини
- •5.2. Класифікація подій. Методи аналізу ймовірностей випадкових подій
- •5.3. Розрахунок ймовірностей подій, як співвідношення кількості сприятливих результатів до загального числа результатів
- •5.4. Розрахунок ймовірностей подій за допомогою графів можливих результатів
- •5.5. Розрахунок ймовірностей складних подій, що представлені у вигляді комбінаторних елементарних подій
- •5.6. Функція розподілу випадкової величини. Числові характеристики випадкових величин (мода, медіана, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації)
- •5.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •6.1. Номінальна, рангова, інтервальна та відносна шкала (непараметрична статистика)
- •6.2. Поняття статистичної гіпотези
- •6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
- •6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №7. Аналіз взаємозалежності
- •7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
- •7.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •7.3. Коефіцієнт Пірсона. Коефіцієнт Чупрова
- •7.4. Коефіцієнт контингенції. Коефіцієнт асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №8. Кореляційний аналіз
- •8.1. Кореляція випадкових величин. Кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції
- •8.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №9. Регресійний та факторний аналіз
- •9.1. Метод регресійного аналізу. Лінійна регресія
- •9.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •9.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
- •10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
- •10.2. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •10.3. Використання електронних таблиць в системному аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Джерела інформації
Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
Комп'ютерні системи для аналізу даних - це наукомісткі програмні продукти, які широко застосовуються у дослідницькій і практичній роботі в найрізноманітніших областях сучасного суспільства.
Сучасний світовий і вітчизняний ринок характеризується різномастістю комп’ютерних систем та статистичних програмних продуктів (СПП), за офіційними даними Міжнародного статистичного інституту, число найменувань СПП наближається до тисячі (Statistica; SAS; Statgraphics+; Minitab; Systat; S-Plus; Клас-Майстер, Stadia; PolyAnalyst, ...).
Пакети програм статистичного аналізу можна поділяти на чотири групи:
-
інтегровані метода-орієнтовані пакети загального призначення;
-
спеціалізовані метода-орієнтовані пакети;
-
предметно - (чи проблемна -) орієнтовані пакети;
-
навчальні програми.
Якість СПП визначає:
-
вхідна мова пакета;
-
статистична різноманітність;
-
керування даними;
-
графіка;
-
швидкість обчислень;
-
якість вихідних форм;
-
легкість використання;
-
легкість навчання;
-
ступінь інтелектуальності пакета.
Вхідна мова пакета - проблемно-орієнтована неалгоритмічна мова високого рівня, що дозволяє формулювати завдання. Мова пакету поділяється на дві частини: мова адміністратора і мова користувача.
Статистична різноманітність - це повнота і якість реалізованих у пакеті моделей і методів.
Керування даними містить у собі експорт/імпорт, перетворення, реструктуризацію даних, а також інші додаткові можливості. В залежності від реалізованих у пакеті можливостей керування даними, ті чи інші перетворення можуть виконуватися в одних випадках досить швидко, а в інших украй повільно (а іноді деякі перетворення просто неможливі).
Графіка є важливим компонентом потужності СПП. Велике значення надається розвиненості графічних засобів, наявності графіків і карт аналітичного характеру, можливостям виводити результати дослідження на друкувальні пристрої.
Швидкість обчислення результатів є важливою властивістю для комфортної експлуатації і помітно зменшує число комп’ютерів, необхідних для вирішення поставлених задач.
Придатність вихідних форм впливає на якість звітів, статей і презентацій. Тут враховуються і додаткові графічні можливості: наявність логарифмічних шкал, показ окремих крапок графіка, друк графіків на одній сторінці з даними, накладення графіків один на одного і наявність вбудованого графічного редактора.
Легкість навчання СПП пов’язана з його освоєнням. В якісному СПП завжди існує документації з експлуатації, посібник з методів реалізованих у пакеті типу "Керівництво користувача".
Легкість використання залежить від зручності інтерфейсу, якості побудови довідкової системи, якості таблиць, графіків та ін.
Ступінь інтелектуальності пакета в першу чергу припускає організацію такого режиму роботи СПП, при якому користувач має досить кваліфіковану розвинену систему комп'ютерної консультаційної підтримки (по статистиці), що охоплює різні стадії вирішення задачі:
-
орієнтування користувача щодо літературних джерелах присвячених статистичним методам, забезпечення підказками з термінології та понять;
-
допомога в постановці задачі, докладний попередній аналіз вихідних даних з акцентуванням уваги користувача на їхньому генезисі й особливостях;
-
підбір придатного виду моделі і технологічного ланцюжка модулів обробки;
-
опис набору типових статистичних "пасток" і способів, їх уникнення;
-
допомога в інтерпретації проміжних і фінальних результатів статистичного аналізу;
-
пропозиції напрямків подальшого дослідження.
Вміння грамотно підібрати та використовувати програмне забезпечення надає можливість досліднику не витрачати час на рутинні і складні підрахунки, а зосередитись на аналітичній роботі.