- •Системний аналіз конспект лекцій
- •Передмова
- •Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем. Великі та складні системи
- •1.7. Основні топологічні структури систем. Опис систем з різними структурами
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Основні ознаки, цілі та задачі соціальних систем. Цілеспрямоване поводження системи
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №2. Опис та моделювання систем
- •2.1. Морфологічний опис систем
- •2.2. Еволюція, розвиток та функціонування системи. Саморозвиток системи. Гнучкість системи. Стійкість систем
- •2.3. Загальна схема керування системою. Керування в системі і керування системою. Функції і задачі керування системою
- •2.4. Моделювання систем
- •2.5. Причинно-наслідковий зв'язок між системами. Когнітологія та когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід в аналізі систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №3. Поняття інформації та види інформації в системі
- •3.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •3.2. Базові поняття інформаційних рішень (факт, знання, відомості, дані, інформація, інформаційний ресурс) в міжнародних відносинах
- •3.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •3.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №4. Організація інформації для керування системою
- •4.1. Методи одержання та використання інформації
- •4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
- •Модуль іі. Аналіз випадкових величин в соціальних системах тема №5. Основні властивості випадкових величин
- •5.1. Загальні поняття випадкових величин в системі та їх основні характеристики. Дискретні та неперервні величини
- •5.2. Класифікація подій. Методи аналізу ймовірностей випадкових подій
- •5.3. Розрахунок ймовірностей подій, як співвідношення кількості сприятливих результатів до загального числа результатів
- •5.4. Розрахунок ймовірностей подій за допомогою графів можливих результатів
- •5.5. Розрахунок ймовірностей складних подій, що представлені у вигляді комбінаторних елементарних подій
- •5.6. Функція розподілу випадкової величини. Числові характеристики випадкових величин (мода, медіана, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації)
- •5.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •6.1. Номінальна, рангова, інтервальна та відносна шкала (непараметрична статистика)
- •6.2. Поняття статистичної гіпотези
- •6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
- •6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №7. Аналіз взаємозалежності
- •7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
- •7.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •7.3. Коефіцієнт Пірсона. Коефіцієнт Чупрова
- •7.4. Коефіцієнт контингенції. Коефіцієнт асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №8. Кореляційний аналіз
- •8.1. Кореляція випадкових величин. Кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції
- •8.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №9. Регресійний та факторний аналіз
- •9.1. Метод регресійного аналізу. Лінійна регресія
- •9.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •9.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
- •10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
- •10.2. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •10.3. Використання електронних таблиць в системному аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Джерела інформації
4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
Інформація використовується для розвитку та удосконалення системи. Інформація розвивається слідом за розвитком системи.
Нові форми, принципи, підсистеми, взаємозв'язки і відносини викликають зміни в інформації, її змісті, формах одержання, переробки, передачі і використанні. Завдяки потокам інформації (від системи до навколишнього середовища і навпаки) система здійснює доцільну взаємодію з навколишнім середовищем, тобто керує. Тому інформація є засобом керування системою. Чим більше повідомлень про систему, тим повніше і точніше керується система.
Ціль керування системою - відокремлення цінної інформації від “шумів” та виділення інформації, що дозволяє цій системі існувати і розвиватися.
Керування будь-якою системою повинне підкріплюватися необхідними для цього ресурсами - матеріальними, енергетичними, інформаційними, людськими й організаційними.
Керування - безупинний процес, що не може бути припинений, тому що рух, потік інформації не припиняється.
Цикл (інваріант) керування будь-якою системою (у будь-якій системі):
-
збір інформації про систему;
-
обробка та аналіз інформації;
-
отримання інформації про траєкторію;
-
знаходження керуючих параметрів;
-
виявлення ресурсів для керування;
-
керування траєкторією системи.
Основні правила організації інформації для керування системою:
-
з'ясування форми і структури вхідної інформації;
-
з'ясування засобів, форм передачі і джерел інформації;
-
з'ясування форми і структури вихідної інформації;
-
з'ясування надійності інформації і контроль вірогідності;
-
з'ясування форм використання інформації для прийняття рішень.
Цінність інформації для керування визначається мірою розкриття невизначеної інформації у системі, змістом переданих їй повідомлень.
Інформація використовується для керування, але сама підлягає керуючим впливам. Основна ціль цих впливів - підтримка інформаційних потоків, що сприяють досягненню поставлених цілей при обмежених ресурсах (матеріальних, енергетичних, інформаційних, організаційних, просторових, тимчасових).
Інформаційна система - система підтримки й автоматизації інтелектуальних робіт - пошуку, адміністрування, експертиз, експертних оцінок, прийняття рішень, керування, розпізнавання, нагромадження знань, навчання.
Інформаційне середовище - система взаємодіючих інформаційних систем, включаючи й інформацію, що актуалізується в цих системах.
Інформаційна система керування - система призначена для керування як системою, так і в системі.
За характером керування може бути:
-
стратегічне;
-
тактичне.
За часом керуючого впливу системи можуть бути:
-
довгостроково керовані;
-
короткостроково керовані.
Іноді ототожнюють стратегічне і довгострокове, тактичне і короткострокове керування, але це не завжди вірно.
Розрізняють також шість основних типів інформаційних систем керування (тип визначається метою, ресурсами, характером використання і предметною областю):
-
Діалогова система обробки запитів (Transaction Processing System) - для реалізації поточних, короткострокових, тактичного характеру, часто рутинних і жорстко структурованих і формалізованих процедур.
-
Система інформаційного забезпечення (Information Provision System) - для підготовки інформаційних повідомлень короткострокового використання тактичного чи стратегічного характеру.
-
Система підтримки прийняття рішень (Decision Support System) - для аналізу (моделювання) реальної формалізованих ситуацій. Такі системи використовуються як у короткостроковому, так і в довгостроковому керуванні тактичного чи стратегічного характеру в автоматизованому режимі.
-
Інтегрована, програмна система прийняття рішень (Programmed Decision System), призначена для автоматичної оцінки і вибору рішень; використовуються як у короткостроковому, так і в довгостроковому керуванні тактичного і стратегічного характеру.
-
Експертні системи (Expert System) - інформаційні, консультуючі чи системи прийняття рішення, засновані на структурованих, часто погано формалізованих процедурах, що використовують досвід та інтелектуальні особливості експертів, моделюючі їх роботу. Системи використовуються як у довгостроковому, так і в короткостроковому оперативному прогнозуванні, керуванні;
-
Інтелектуальні системи чи системи, засновані на знаннях (Knowleadge Based System) - системи підтримки задач прийняття рішення в складних системах, де необхідно використовувати знання у досить широкому діапазоні, особливо, у погано формалізованих і погано структурованих системах, нечітких системах і при нечітких критеріях прийняття рішення. Системи найбільш ефективно використовуються для зведення проблем довгострокового, стратегічного керування до проблем тактичного і короткострокового характеру.
При побудові (виборі, адаптації) інформаційної системи можна використовувати дві основні концепції (третя концепція - їхньої комбінації):
-
орієнтація на проблеми, які необхідно вирішувати за допомогою цієї інформаційної системи, тобто проблемно-орієнтований підхід (чи індуктивний підхід);
-
орієнтація на технологію, що доступна (актуалізована) у даній системі, середовищі, тобто технолого-орієнтований підхід, (чи дедуктивний підхід).
Вибір концепції залежить від стратегічних (тактичних) чи довгострокових (короткострокових) критеріїв, проблем, ресурсів.
Ціна, важливість, актуальність інформації визначають цілі і важливість (пріоритети) у керуванні інформаційними системами (в інформаційних системах).
Системне проектування (розробка) інформаційної системи повинна пройти наступний життєвий цикл:
-
Допроектний аналіз.
-
Внутрішньосистемний аналіз.
-
Морфологічний опис системи.
-
Визначення критеріїв адекватності, ефективності і стійкості (надійності).
-
Функціональний опис підсистем системи.
-
Макетування системи.
-
“Зборка” і тестування системи.
-
Визначення цілей, подальшого розвитку системи та додатків системи.
Ці етапи - основи інформаційного реінженерінгу систем.
4.4. Основні аксіоми теорії інформаційних динамічних процесів в системі міжнародних відносин
Визначимо основні аксіоми теорії інформаційних динамічних процесів (інформаційної сінергетики).
Аксіома 1: Розвиток (еволюція) системи визначається деякою ціллю й інформаційними ресурсами системи, її інформаційною відкритістю.
Аксіома 2: При прагненні до цілі система сприймає вхідну інформацію, що використовується і для зміни внутрішньої структури самої системи, внутрішньосистемної інформації.
Аксіома 3: Зміна внутрісистемної інформації відбувається таким чином, щоб збільшувалась інформативність, зменшувалася ентропія (міра безладдя) у системі.
Аксіома 4: Будь-яка зміна внутрішньої структури системи чи внутришньосистемної інформації впливає на вихідну інформацію системи (тобто на навколишнє середовище системи); внутрішня ентропія змінює зовнішню ентропію системи.
Питання для самоконтролю
-
Проаналізувати термін інформація. Навести приклад деякої інформації.
-
Порівняти поняття "інформація" та "повідомлення". Навести приклад інформації і повідомлення відповідного цієї інформації.
-
Навести приклади одержання, збереження, передачі, використання інформації
-
в побуті,
-
науці,
-
виробництві,
-
навчанні.
-
Проаналізувати термін “актуалізація інформації”. Навести приклад актуалізованої і не актуалізованої інформації.
-
Охарактеризувати одиниці виміру повідомлення та інформації.
-
Як залежить керування системою й інформація в системі?
-
Визначити суть задачі керування системою. Навести приклади.
-
Проаналізуйте аксіоми теорії інформаційних динамічних процесів.
Джерела інформації : [2, 3, 12, 14,17,16]