- •Системний аналіз конспект лекцій
- •Передмова
- •Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем. Великі та складні системи
- •1.7. Основні топологічні структури систем. Опис систем з різними структурами
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Основні ознаки, цілі та задачі соціальних систем. Цілеспрямоване поводження системи
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №2. Опис та моделювання систем
- •2.1. Морфологічний опис систем
- •2.2. Еволюція, розвиток та функціонування системи. Саморозвиток системи. Гнучкість системи. Стійкість систем
- •2.3. Загальна схема керування системою. Керування в системі і керування системою. Функції і задачі керування системою
- •2.4. Моделювання систем
- •2.5. Причинно-наслідковий зв'язок між системами. Когнітологія та когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід в аналізі систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №3. Поняття інформації та види інформації в системі
- •3.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •3.2. Базові поняття інформаційних рішень (факт, знання, відомості, дані, інформація, інформаційний ресурс) в міжнародних відносинах
- •3.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •3.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №4. Організація інформації для керування системою
- •4.1. Методи одержання та використання інформації
- •4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
- •Модуль іі. Аналіз випадкових величин в соціальних системах тема №5. Основні властивості випадкових величин
- •5.1. Загальні поняття випадкових величин в системі та їх основні характеристики. Дискретні та неперервні величини
- •5.2. Класифікація подій. Методи аналізу ймовірностей випадкових подій
- •5.3. Розрахунок ймовірностей подій, як співвідношення кількості сприятливих результатів до загального числа результатів
- •5.4. Розрахунок ймовірностей подій за допомогою графів можливих результатів
- •5.5. Розрахунок ймовірностей складних подій, що представлені у вигляді комбінаторних елементарних подій
- •5.6. Функція розподілу випадкової величини. Числові характеристики випадкових величин (мода, медіана, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації)
- •5.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •6.1. Номінальна, рангова, інтервальна та відносна шкала (непараметрична статистика)
- •6.2. Поняття статистичної гіпотези
- •6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
- •6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №7. Аналіз взаємозалежності
- •7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
- •7.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •7.3. Коефіцієнт Пірсона. Коефіцієнт Чупрова
- •7.4. Коефіцієнт контингенції. Коефіцієнт асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №8. Кореляційний аналіз
- •8.1. Кореляція випадкових величин. Кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції
- •8.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №9. Регресійний та факторний аналіз
- •9.1. Метод регресійного аналізу. Лінійна регресія
- •9.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •9.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
- •10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
- •10.2. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •10.3. Використання електронних таблиць в системному аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Джерела інформації
Питання для самоконтролю
-
Класифікувати інформацію за різних ознаках.
-
Визначити основні режими актуалізації інформації в системі.
-
Охарактеризувати поняття: "факт" та "знання".
-
Охарактеризувати поняття "відомості" та "дані"
-
Охарактеризувати поняття "інформація" та "інформаційний ресурс".
-
Охарактеризувати документ, як інформаційний ресурс.
-
Визначити основні класи інформаційних ресурсів.
-
Охарактеризувати основну функцію документу в системі міжнародних відносин.
-
Визначити методи доступу до інформаційних ресурсів в сучасному суспільстві.
-
Охарактеризувати основну тенденцією розвитку документальних ресурсів.
Джерела інформації : [2, 3, 12, 17,16]
Тема №4. Організація інформації для керування системою
4.1. Методи одержання та використання інформації
Методи одержання і використання інформації можна розділити на три загальні групи.
-
Емпіричні.
-
Теоретичні.
-
Емпірично-теоретичні.
До емпіричних методів відносяться:
-
Спостереження.
-
Порівняння.
-
Вимір.
-
Експеримент.
-
Опитування.
-
Інтерв'ю.
-
Тестування.
-
та інші.
До теоретичних методів відносяться:
-
Перехід від абстрактного до конкретного.
-
Ідеалізація.
-
Формалізація.
-
Аксіоматизація.
-
Віртуалізація.
До емпірично - теоретичних методів відносяться:
-
Аналіз.
-
Синтез.
-
Індукція.
-
Дедукція.
-
Евристика.
-
Моделювання.
-
Макетування.
-
Історичний метод.
-
Логічний метод.
-
Актуалізація.
-
Абстрагування.
-
Моніторинг
-
Ділові ігри і ситуації
-
Експертні оцінки
-
та інші.
П ри дослідженні системи всі методи одержання інформації повинні застосовуватися системно. Структура пізнання системи зображена на малюнку:
4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
Саме поняття інформація може розумітися й інтерпретуватися по різному. В наслідок цього існують різні підходи до визначення кількості інформації в систем. Розділ інформатики (теорії інформації), що вивчає методи виміру інформації називається інформометрією.
Кількість інформації - числова величина, яка адекватно характеризує інформацію за:
-
різноманітністю,
-
складністю,
-
структурованістю (упорядкованістю),
-
визначеності,
-
вибором станів відображуваної системи.
Якщо розглядається деяка система, що може приймати один з n можливих станів, то актуальною задачею є задача оцінки такого кінцевого вибору. Такою оцінкою може стати міра інформації (чи події).
Міра - це деяка неперервна дійсна позитивна функція, що визначена на множині подій і є аддитивною, тобто міра кінцевого об'єднання подій (множин) дорівнює сумі мір кожної події.
Міри можуть бути статичні і динамічні - у залежності від того, яку інформація вони дозволяють оцінювати - статичну (не актуалізовану тобто інформація оцінюється без врахування ресурсів і форм актуалізації) чи динамічну (актуалізовану тобто інформація оцінюється з врахуванням витрат ресурсів для її актуалізації).
Прийнята наступна кількісна міра інформації: І(А) = -log2 Р(А) з чого випливає, що чим більша імовірність події, тим менше інформації в повідомленні про неї.
Нехай А та В події деякого простору . Тоді кількість інформації І(А/В), яка укладена в події (повідомленні) В відносно А дорівнює:
І(А/В) = log2 Р(А/В)/ Р(А)
Подію при якій В=А можна вважати повідомленням про те, що А відбулося.
Якщо події А та В незалежні то І(А/В)=0. Це означає, що В не несе в собі ніякої інформації відносно А та навпаки. Треба зауважити, що І(А/В) = І(В/А). Якщо події А та В незалежні, то добуток І(А*В) = І(А)+ І(В).
Ентропія інформації визначається як математичне очікування інформації і розраховується за формулою:
Ентропію сприймають як міру хаосу в системі. Порівнюючи інформацію та її ентропію можна сприймати ентропію, як недостачу інформації. Нульова ентропія відповідає максимальній кількості інформації і навпаки.