Питання для самоконтролю

1. Класифікувати інформацію за різних ознаках.

2. Визначити основні режими актуалізації інформації в системі.

3. Охарактеризувати поняття: "факт" та "знання".

4. Охарактеризувати поняття "відомості" та "дані"

5. Охарактеризувати поняття "інформація" та "інформаційний ресурс".

6. Охарактеризувати документ, як інформаційний ресурс.

7. Визначити основні класи інформаційних ресурсів.

8. Охарактеризувати основну функцію документу в системі міжнародних відносин.

9. Визначити методи доступу до інформаційних ресурсів в сучасному суспільстві.

10. Охарактеризувати основну тенденцією розвитку документальних ресурсів.

Джерела інформації : [2, 3, 12, 17,16]

Тема №4. Організація інформації для керування системою

4.1. Методи одержання та використання інформації

Методи одержання і використання інформації можна розділити на три загальні групи.

1. Емпіричні.

2. Теоретичні.

3. Емпірично-теоретичні.

До емпіричних методів відносяться:

• Спостереження.

• Порівняння.

• Вимір.

• Експеримент.

• Опитування.

• Інтерв'ю.

• Тестування.

• та інші.

До теоретичних методів відносяться:

• Перехід від абстрактного до конкретного.

• Ідеалізація.

• Формалізація.

• Аксіоматизація.

• Віртуалізація.

До емпірично - теоретичних методів відносяться:

• Аналіз.

• Синтез.

• Індукція.

• Дедукція.

• Евристика.

• Моделювання.

• Макетування.

• Історичний метод.

• Логічний метод.

• Актуалізація.

• Абстрагування.

• Моніторинг

• Ділові ігри і ситуації

• Експертні оцінки

• та інші.

П ри дослідженні системи всі методи одержання інформації повинні застосовуватися системно. Структура пізнання системи зображена на малюнку:

4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі

Саме поняття інформація може розумітися й інтерпретуватися по різному. В наслідок цього існують різні підходи до визначення кількості інформації в систем. Розділ інформатики (теорії інформації), що вивчає методи виміру інформації називається інформометрією.

Кількість інформації - числова величина, яка адекватно характеризує інформацію за:

• різноманітністю,

• складністю,

• структурованістю (упорядкованістю),

• визначеності,

• вибором станів відображуваної системи.

Якщо розглядається деяка система, що може приймати один з n можливих станів, то актуальною задачею є задача оцінки такого кінцевого вибору. Такою оцінкою може стати міра інформації (чи події).

Міра - це деяка неперервна дійсна позитивна функція, що визначена на множині подій і є аддитивною, тобто міра кінцевого об'єднання подій (множин) дорівнює сумі мір кожної події.

Міри можуть бути статичні і динамічні - у залежності від того, яку інформація вони дозволяють оцінювати - статичну (не актуалізовану тобто інформація оцінюється без врахування ресурсів і форм актуалізації) чи динамічну (актуалізовану тобто інформація оцінюється з врахуванням витрат ресурсів для її актуалізації).

Прийнята наступна кількісна міра інформації: І(А) = -log₂ Р(А) з чого випливає, що чим більша імовірність події, тим менше інформації в повідомленні про неї.

Нехай А та В події деякого простору  . Тоді кількість інформації І(А/В), яка укладена в події (повідомленні) В відносно А дорівнює:

І(А/В) = log₂ Р(А/В)/ Р(А)

Подію при якій В=А можна вважати повідомленням про те, що А відбулося.

Якщо події А та В незалежні то І(А/В)=0. Це означає, що В не несе в собі ніякої інформації відносно А та навпаки. Треба зауважити, що І(А/В) = І(В/А). Якщо події А та В незалежні, то добуток І(А*В) = І(А)+ І(В).

Ентропія інформації визначається як математичне очікування інформації і розраховується за формулою:

Ентропію сприймають як міру хаосу в системі. Порівнюючи інформацію та її ентропію можна сприймати ентропію, як недостачу інформації. Нульова ентропія відповідає максимальній кількості інформації і навпаки.