- •Системний аналіз конспект лекцій
- •Передмова
- •Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем. Великі та складні системи
- •1.7. Основні топологічні структури систем. Опис систем з різними структурами
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Основні ознаки, цілі та задачі соціальних систем. Цілеспрямоване поводження системи
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №2. Опис та моделювання систем
- •2.1. Морфологічний опис систем
- •2.2. Еволюція, розвиток та функціонування системи. Саморозвиток системи. Гнучкість системи. Стійкість систем
- •2.3. Загальна схема керування системою. Керування в системі і керування системою. Функції і задачі керування системою
- •2.4. Моделювання систем
- •2.5. Причинно-наслідковий зв'язок між системами. Когнітологія та когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід в аналізі систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №3. Поняття інформації та види інформації в системі
- •3.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •3.2. Базові поняття інформаційних рішень (факт, знання, відомості, дані, інформація, інформаційний ресурс) в міжнародних відносинах
- •3.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •3.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №4. Організація інформації для керування системою
- •4.1. Методи одержання та використання інформації
- •4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
- •Модуль іі. Аналіз випадкових величин в соціальних системах тема №5. Основні властивості випадкових величин
- •5.1. Загальні поняття випадкових величин в системі та їх основні характеристики. Дискретні та неперервні величини
- •5.2. Класифікація подій. Методи аналізу ймовірностей випадкових подій
- •5.3. Розрахунок ймовірностей подій, як співвідношення кількості сприятливих результатів до загального числа результатів
- •5.4. Розрахунок ймовірностей подій за допомогою графів можливих результатів
- •5.5. Розрахунок ймовірностей складних подій, що представлені у вигляді комбінаторних елементарних подій
- •5.6. Функція розподілу випадкової величини. Числові характеристики випадкових величин (мода, медіана, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації)
- •5.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •6.1. Номінальна, рангова, інтервальна та відносна шкала (непараметрична статистика)
- •6.2. Поняття статистичної гіпотези
- •6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
- •6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №7. Аналіз взаємозалежності
- •7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
- •7.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •7.3. Коефіцієнт Пірсона. Коефіцієнт Чупрова
- •7.4. Коефіцієнт контингенції. Коефіцієнт асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №8. Кореляційний аналіз
- •8.1. Кореляція випадкових величин. Кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції
- •8.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №9. Регресійний та факторний аналіз
- •9.1. Метод регресійного аналізу. Лінійна регресія
- •9.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •9.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
- •10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
- •10.2. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •10.3. Використання електронних таблиць в системному аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Джерела інформації
6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
Існує досить великий клас задач де випадкові величини мають більше двох припустимих значень. У таких задачах використовується критерій 2 , за формулою:
, де
WH - теоретичні дані, WE - експериментальні дані, k - кількість інтервалів на шкалі. Сума береться за всіма припустимими значеннями випадкової величини.
Ця випадкова величина була запропонована видатним статистиком Р.Фішером для перевірки гіпотез що до відповідність вибіркового розподілу деякому заданому закону.
Отримане значення 2 називають емпіричним, тобто отриманим експериментальним шляхом. Існують статистичні таблиці (Додаток 1) функції F(2) з розрахованими критичними значеннями 2 для різних рівнів значимості та числа ступенів свободи v=(k-1). Саме різниця між емпіричним значенням 2е та табличним критичним значенням 2кр впливає на прийняття (відхилення) гіпотези.
6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
Випадкові величини, що вимірюються за ранговою шкалою Ord, як правило мають більше ніж два припустимих значення, тобто припускається наявність декількох фіксованих значень, упорядкованих за деякою ознакою, чи властивості. У цих випадках говорять, що випадкова величина може бути величиною “першого рангу”, “другого рангу” і т.п.
Існують і різні, обґрунтовані й апробовані методи аналізу таких величин. Відмінність між ними полягає лише у способі розрахунку критерію, прийнятті чи відкиданні нульової гіпотези.
Один з таких методів, що найчастіше використовується для аналізу експертних оцінок, запропоновано М. Кендаллом і має назву "показник погодженості рангів" чи коефіцієнт конкордації:
W = S / Smax, де S - сума квадратів відхилень;
Smax m2 (n3– n) / 12, де
m - кількість експертів; n - кількість факторів;
Числове значення коефіцієнта конкордації знаходиться в межах 0W1. При W =1 спостерігається максимальна погодженість, при W=0 погодженості немає.
Питання для самоконтролю
-
Охарактеризувати базові поняття статистичної гіпотези.
-
Охарактеризувати основні кількісні показники соціальних систем.
-
Визначити суть основної та альтернативної гіпотез дослідження.
-
Визначити алгоритм остаточного вибору робочої гіпотези.
-
Проаналізувати принципи виділення рідких подій.
-
Охарактеризувати поняття статистичного критерію.
-
Охарактеризувати випадкову величину 2.
-
Порівняти поняття теоретичного та емпіричного значення 2.
-
Проаналізувати метод перевірки статистичної гіпотези за допомогою критерію "хі-квадрат".
-
Проаналізувати метод перевірки статистичної гіпотези за допомогою використання коефіцієнта конкордації.
Джерела інформації : [1, 3, 5, 9, 10, 13, 15, 17]
Тема №7. Аналіз взаємозалежності
7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
З'ясування ступеня інтенсивності зв'язків між підсистемами дає ключ до розуміння природи досліджуваного явища, сутності його властивостей, їх взаємовпливу і взаємозумовленості.
Існують два основних види залежностей:
-
функціональні;
-
статистичні.
Функціональні залежності спостерігаються тоді, коли одній властивості випадкової величини однозначно відповідає одне або кілька значень іншої. Функціональна залежність двох кількісних змінних полягає в тому, що кожному значенню однієї змінної завжди відповідає визначене значення іншої змінної.
Статистичні залежності спостерігаються тоді, коли одній властивості випадкової величини відповідає множина значень іншої властивості у вигляді статистичного розподілу. На відміну від функціональної залежності, коли кожному значенню однієї ознаки завжди відповідає визначене значення іншої, при статистичній залежності тому самому значенню однієї ознаки можуть відповідати різні значення іншої.
Якщо виявлено, що кожного разу, коли змінюється величина A, змінюється і величина B, то можна зробити висновок: "величина A впливає на величина B", тобто між змінними А та В є причинна залежність. Змінні величини залежні, якщо у наявних спостереженнях їх значення систематично погоджені.
Можна відзначити дві найпростіші властивості взаємозалежності між змінними величинами:
-
величина взаємозалежності;
-
надійність взаємозалежності.
Поняття залежності і надійності представляють дві різні характеристики зв’язку між змінними. Проте, не можна сказати, що вони зовсім незалежні. Чим більша залежність між величинами, тим вона надійніша.