- •Системний аналіз конспект лекцій
- •Передмова
- •Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем. Великі та складні системи
- •1.7. Основні топологічні структури систем. Опис систем з різними структурами
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Основні ознаки, цілі та задачі соціальних систем. Цілеспрямоване поводження системи
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №2. Опис та моделювання систем
- •2.1. Морфологічний опис систем
- •2.2. Еволюція, розвиток та функціонування системи. Саморозвиток системи. Гнучкість системи. Стійкість систем
- •2.3. Загальна схема керування системою. Керування в системі і керування системою. Функції і задачі керування системою
- •2.4. Моделювання систем
- •2.5. Причинно-наслідковий зв'язок між системами. Когнітологія та когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід в аналізі систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №3. Поняття інформації та види інформації в системі
- •3.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •3.2. Базові поняття інформаційних рішень (факт, знання, відомості, дані, інформація, інформаційний ресурс) в міжнародних відносинах
- •3.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •3.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №4. Організація інформації для керування системою
- •4.1. Методи одержання та використання інформації
- •4.2. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •4.3. Інформаційне керування системою. Інформаційне середовище. Інформаційні системи керування
- •Модуль іі. Аналіз випадкових величин в соціальних системах тема №5. Основні властивості випадкових величин
- •5.1. Загальні поняття випадкових величин в системі та їх основні характеристики. Дискретні та неперервні величини
- •5.2. Класифікація подій. Методи аналізу ймовірностей випадкових подій
- •5.3. Розрахунок ймовірностей подій, як співвідношення кількості сприятливих результатів до загального числа результатів
- •5.4. Розрахунок ймовірностей подій за допомогою графів можливих результатів
- •5.5. Розрахунок ймовірностей складних подій, що представлені у вигляді комбінаторних елементарних подій
- •5.6. Функція розподілу випадкової величини. Числові характеристики випадкових величин (мода, медіана, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації)
- •5.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •6.1. Номінальна, рангова, інтервальна та відносна шкала (непараметрична статистика)
- •6.2. Поняття статистичної гіпотези
- •6.3. Критерій "хі-квадрат" перевірки статистичної гіпотези
- •6.4. Використання коефіцієнта конкордації для перевірки статистичних гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №7. Аналіз взаємозалежності
- •7.1. Залежності та взаємозв'язок випадкових подій в системі. Функціональна та статистична залежність
- •7.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •7.3. Коефіцієнт Пірсона. Коефіцієнт Чупрова
- •7.4. Коефіцієнт контингенції. Коефіцієнт асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №8. Кореляційний аналіз
- •8.1. Кореляція випадкових величин. Кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції
- •8.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №9. Регресійний та факторний аналіз
- •9.1. Метод регресійного аналізу. Лінійна регресія
- •9.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •9.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Автоматизований аналіз міжнародних подій
- •10.1. Комп'ютерні системи аналізу даних. Пакети прикладних програм статистичного аналізу. Класифікація статистичних пакетів прикладних програм
- •10.2. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •10.3. Використання електронних таблиць в системному аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Джерела інформації
Передмова
Нормативна навчальна дисципліна “Системний аналіз” - це дисципліна циклу науково-природничої підготовки фахівця, що має за мету формування у студентів знань, умінь та навичок системної, науково обґрунтованої, інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
Нормативна навчальна дисципліна “Системний аналіз” знайомить студентів з сучасними концепціями дослідження систем міжнародних відносин, принципами та процедурами системного аналізу, сучасними методами обробки та аналізу статистичних даних та принципами організації інформації для керування системою.
Методи системного аналізу з розвитком комп'ютеризації інтенсивно і успішно проникли в усі сфери теорії і практики, у тому числі і у дослідження міжнародних відносин. Системний підхід дає можливість встановити причинно-наслідкові зв'язки та виявити детермінанти, які впливають на поведінку об'єктів міжнародних відносин. Системний аналіз передбачає систематизацію всіх процесів міжнародного життя у вигляді моделей та аналіз цих моделей на основі поведінки об'єктів, що діють у межах загальної системи. Крім того, системне моделювання дає можливості комплексного застосування прикладних методів і процедур аналізу, розширюючи тим самим перспективи для пояснення і прогнозування міжнародних відносин.
Модуль і. Система, системність та Інформація тема №1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
Системний підхід до досліджень чи системний аналіз - це наслідок науково-технічної революції і необхідності вирішувати різні проблем за допомогою однакових підходів, методів, технологій. Такі загальні проблеми виникають в економіці, політиці, інформатиці та інших наукових напрямках.
Епоха зародження основ системного аналізу була характерна розглядом систем фізичного походження. Найбільший внесок у розвиток системного аналізу і системного мислення зробиди такі вчені, як Декарт, Бекон, Кант, Ньютон, Берг, Богданов, Вінер, Пригожин та інші. Проте вважається, що концепцію системного підходу створив Л. фон Берталафі у 30 роки ХХ століття, але сприйняли її лише в 50-х роках ХХ століття.
Термін "системний підхід", незважаючи на довгий період його використання, усе ще не знайшов загальноприйнятого, стандартного тлумачення. Причина цього факту полягає у динамічності процесів в області людської діяльності і, крім того, у принциповій можливості використовувати системний підхід практично при вирішенні будь-якої задачі.
Застосування системного підходу дає досліднику можливість ставити і вирішувати, принаймні, дві задачі:
-
визначити механізм взаємодій об'єктів у системі;
-
підвищити ефективність функціонування системи.
В процесі розвитку науки системний аналіз сформувався в самостійний розділ кібернетики. Використовуючи класичне визначення кібернетики як науки про загальні закони одержання, збереження, передачі і перетворення інформації (кібернетика в дослівному перекладі — мистецтво керувати), можна вважати cистемний аналіз фундаментальним розділом кібернетики.
Принцип системності - один із найважливіших у системному аналізі. Разом з тим, він є і спеціально-науковим, тому що лежить в основі загальної теорії систем, кібернетики та інших дисциплін, проникає у всі області наукового дослідження.
Зараз можна говорити про етап наукового, системно - міждисциплінарного підходу до проблем науки, що концентрує увагу не тільки на речовинно-енергетичних, але і на інформаційно-логічних, системно-міждисциплінарних аспектах, побудови і дослідження системно-інформаційної картини світу.