Тема 6. Економіка Федеративної республіки Німеччини

План:

6.1. Місце Німеччини в світовій економіці

6.2. Головні фактори розвитку економіки

6.3. Структура і динаміка економіки

6.4. Зовнішньоекономічна політика

6.1. Місце Німеччини в світовій економіці

Федеративна Республіка Німеччина – найпотужніша промислова країна Західної Європи. Країна належить до «Великої Сімки» Її частка у ВВП світу становить 4,8%. За розмірами ВВП країна займає 4 місце в світовій економіці (після США, КНР, Японії). Країна - «локомотив» Європейського Союзу. Країна має сильну промисловість, по деяким продуктам електротехнічного машинобудування верстатів, хімічної, оптико-механічної промисловості Німеччина займає 1-2 місце в світі.

Її доля у світовому експорті складає 10%, а за обсягами товарообігу вона займає 2-ге місце після США. Доля експорту в ВНП країни складає більше 20%, що є одним з найвищих показників серед країн «Великої Сімки».

Країна володіє розвинутою науково-технічною базою, витрати на наукові досягнення складають 3% від ВВП, але по науково-технічному потенціалу ФРН вступає США і Японії.

Країна має одну з найкращих в світі систему соціального захисту населення, високий середній рівень заробітної платні.

Німеччина – значний експортер капіталу, вона – п’ятий за обсягом кредитор в світі, займає третє місце за експортом інвестицій.

6.2. Головні фактори розвитку економіки

1. Геополітичне положення

Німеччина розташована в центрі Європи, в оточенні великої групи економічно розвинутих країн, на перетині транс’європейських торгівельних шляхів, має вихід до океану через Північне і Балтійське моря, володіє судноплавними річками.

2. Природно-ресурсний потенціал

Природно-ресурсний потенціал Німеччини незначний: поклади кам’яного і бурого вугілля належать до Рурського басейну (більше ⁴/₅ всіх запасів), друге місце займає Саарський басейн (поклади ²/₃ частини всього коксуючого вугілля. Є також залізні руди (35-40%). Країна мало забезпечена сучасними видами палива (незначні родовища нафти і газу не задовольняють і 5 % потреб економіки країни). Є поклади будівельних копалин (глина, пісок, вапняк).

3. „Людський” фактор полягає у працездатності німецького народу, вимогливості робітника до праці, точності у виконанні роботи, високої організованості.

4. Націленість бізнесу на досягнення науково-технічного прогресу

В Німеччині були винайдені циліндричний свердлильний і горизонтальний верстати, динамо-машина, анілінові фарби, газовий двигун внутрішнього згоряння, дизель.

5. Ефективна економічна політика уряду, активна роль держави в інтеграційних процесах

6.3. Структура і динаміка економіки

В структурі ВНП ФРН головні галузі економіки мають такі позиції:

Промисловість	34,3%
Сільське господарство	1,1%
Послуги	64,6%

Основою промисловості країни досить тривалий час була важка індустрія. Але під впливом науково-технічного прогресу структура промисловості почала трансформуватися. Швидко розвивались електроніка, автомобільна, авіакосмічна промисловості.

В паливо-енергетичному комплексі більше ½ всього палива складає нафта, яка на 90% є імпортним товаром (завозиться з Лівії, Саудівської Аравії, Алжиру). 70% всіх нафтопереробок контролюються американськими і англійськими монополіями. Газ надходить з Нідерландів; з країн, які у минулому були часткою СРСР; з норвезької частини шельфу Північного моря.

Конкурентоспроможні галузі промисловості: автомобілебудування, літакобудування, виробництво локомотивів і вагонів, верстатобудування, виготовлення приборів, електротехнічна промисловість, точна механіка і оптика, хімічна і фармацевтична промисловості, чорна металургія.

Сільське господарство забезпечує потреби країни у продуктах харчування на 80%, а у споживанні пшениці, цурку, яловичини, сиру, масла – повністю. Основою сільського господарства є тваринництво. Воно дає ⁴/₅ всієї продукції галузі. За розвитком свинарства ФРН займає перше місце серед країн ЄС.

Основними галузями сфери послуг є торгівля, транспорт, банківські і фінансові послуги, державне управління. Німеччина має розвинуту банківську систему. Серед приватних банків найсильнішими є „Дойче банк”, „Дрезднер банк” і „Комерцбанк”.