1.4. Класифікації країн

Залежно від ознаки, покладеною в основу типології, виділяють такі основні класифікації країн:

- за площею,

- за чисельністю населення,

- за формою державного устрою,

- за ідеологічною орієнтацією,

- за формою державного режиму,

- за політичною структурою,

- за рівнем розвитку науки і техніки,

- за рівнем соціально-економічного розвитку.

Запитання для контролю знань:

1. Розповісти про відмінності об’єктів політичної карти світу на конкретних прикладах.

2. Показати на прикладах різницю в існуванні країн з різними формами правління.

3. Як розрізняють країни за формами устрою? Навести приклади.

4. Що таке типологія країн? Чому виникає необхідність в її існуванні?

5. Назвіть основні показники для визначення економічного розвитку країн.

6. У чому полягає відмінність між індустріальними, аграрними і постіндустріальними країнами?

7. На які типи поділяються країни, згідно рівнів сформованості організаційно-управлінських, функціонально-галузевих і територіально-господарських структур? Навести приклади країн.

8. На які типи поділяються країни, згідно визначенню ВВП?

9. Які класифікації країн існують? На яких принципах вони базуються?

Література:

1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира. – М.: Гардарики, 2000. – 704 с.

2. Акопова Е. С. Мировая экономика и международные экономические отношения. – Ростов/Д.: Феникс, 2000. – 415 с.

3. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. – К.: ВЦ “Академія”, 2005. – 704 с.

4. Вавилова Е. В. Экономическая география и регионалистика. – М.: Гардарики, 1999. – 154 с.

5. Економічна і соціальна географія світу / С. Кузина. – Львів: Світ, 2003. – 672 с.

6. Економічна і соціальна географія світу. – Львів: Світ, 2003. – 672 с.

7. Економіка зарубіжних країн / Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 352 с.

8. Романова В. Я., Линенко Е. М. Экономическая и социальная география мира. – Запорожье: Просвіта, 2000. – 400 с.

Тема 2. Тенденції розвитку основних груп країн в процесі глобалізації

План:

2.1. Поняття глобалізація, регіоналізація. Глобальні проблеми.

2.2. Тенденції і фактори економічного розвитку.

2.3. Економічна та політична інтеграція. Міжнародні економічні організації.

2.2. Поняття глобалізація, регіоналізація. Глобальні проблеми

Глобалізація – процес формування інтегрованої та взаємозалежної світової економіки, поширення певних економічних явищ у господарствах усіх країн.

Глобалізація відбувається на 2-х рівнях:

І рівень – стихійно-ринкового протікання глобальних процесів,

ІІ рівень – міждержавного регулювання проявів глобалізації.

Вона має такі основні складові: глобалізацію ринків і глобалізацію виробництва.

Глобалізація ринків – процес об’єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків у один великий ринковий простір. Наприклад, всесвітнє визнання напоїв “Кока-Кола”, джинсів “Левіс”, касетних магнітофонів “Соні", гамбургерів “Мак’Дональдс” тощо.

Глобалізація виробництва – розміщення виробництва товарів або надання послуг у будь-якій точці планети. Американська компанія “Боїнг” виробляє літак “Боїнг-777”, який складається з 132500 основних вузлів і деталей, що виробляються 545 фірмами-постачальниками з усього світу.

В основі розвитку глобалізації лежать 2 макроекономічні чинники:

1) усунення бар’єрів на шляху до вільного переміщення товарів, послуг і капіталу;

2) технологічні зміни, особливо бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій, засобів транспорту і зв’язку.

Регулювання глобальної економічної ситуації здійснюють різні міжнародні структури, які ставлять єдині вимоги до економічної політики урядів усіх країн світу.

Регіоналізація – це поглиблення міжнародних зв’язків на компактному просторі, який називається регіоном.

Класифікація глобальних проблем:

- політичні і соціально-економічні;

- проблеми, пов’язані з природноекономічним розвитком;

- соціальні проблеми;

- змішані проблеми, виникнення і невирішеність яких сприятиме загрозі масової загибелі людства;

- наукові проблеми.