Тема 13. Особливості розвитку країн Африки

План:

13.1. Економіка Африки

13.2. Галузева структура

13.3. Регіони Африки

13.4. Проблеми соціально-економічного розвитку африканських країн

13.1. Економіка Африки

Африка — другий за розмірами материк після Євразії. Його площа складає 30,3 млн. км². Чисельність населення – близько 750 млн. осіб.

В Африці 53 суверенних держави і декілька залежних територій. Більшість суверенних країн – республіки і тільки Марокко, Лесото та Свазіленд – монархі.

За більшістю показників Африка є слоборозвинутим регіоном. Тут проживає 12,6% населення світу і виробляється усього 3,6% світового ВВП. В Африці заходиться 32 з 39 найменш розвинутих країн світу.

Історія формування політичної карти та склад території. До 50-х років XX ст. Африка була континентом колоніальних і за­лежних країн. Франції належало 37% африканської території, на якій проживало 26% населення, Великобританії відповідно 32% і 39%, колонії мали також Бельгія, Португалія, Іспанія, Італія, Німеччина. У 50-ті роки XX ст. здобули незалежність перші країни. В 60-ті незалежність дістали вже понад 40 країн, у 70-ті — процес визволення материка з-під колоніального гніту практично завершився. Нині на континенті налічується 53 са­мостійні держави, майже всі вони країни, що розвиваються.

Природно-ресурсний потенціал. Африка — континент вели­ких економічних можливостей, якому притаманні різноманіття природних умов, багатство запасів мінеральної сировини, наяв­ність значних земельних, водних, рослинних та інших ресурсів. Для Африки характерне незначне розчленування рельєфу, що сприяє господарській діяльності — розвитку сільського господар­ства, промисловості, транспорту. Розташування більшої частини континенту в екваторіальному поясі значною мірою зумовило наявність величезних масивів вологих екваторіальних лісів. На Африку припадає 10% площі лісів світу, що становлять 17% сві­тових запасів деревини — однієї з основних статей африканського експорту. Найбільша пустеля світу — Сахара — містить у своїх надрах величезні запаси прісної води, а великі річкові системи характеризуються велетенськими обсягами стоку й енергетич­ними ресурсами. Африка багата на корисні копалини, які є ресурсами для розвитку чорної та кольорової металургії, хіміч­ної промисловості. Завдяки новим відкриттям збільшується частка Африки в розвіданих світових запасах енергетичної сировини. Запаси фосфоритів, хромітів, титану, танталу більші, ніж у будь-якій частині світу. Світове значення мають запаси бокситів, мідних, марганцевих, кобальтових, уранових руд, алмазів, рідкісноземельних металів, золота тощо. Основними районами зосередження мінерально-сировинного потенціалу є: «мідний пояс» Африки. У Центральній Африці умови сільськогосподарської діяльності досить різноманітні: в основних зонах екваторіальних лісів зе­мель мало, а в саванах є значні пасовища, які можна ефективно використовувати тільки там, де немає мухи цеце. Східна Африка має значну базу для розвитку тваринництва: тут знаходиться більш як ¹/₄ пасовищ материка, майже в усіх країнах регіону під випас використовується 40-50% території.