8.4. Зовнішньоекономічна політика

Основними напрямками зовнішньоекономічної політики уряду Росії є: форсування зовнішньої торгівлі; активізація економічного співробітництва з країнами близького й далекого зарубіжжя; участь в міжнародних економічних організаціях глобального типу.

Географічна структура зовнішньої торгівлі Росії характеризується переважанням Європейського Союзу, поступовим зниженням частки країн СНД і збільшенням частки США.

У СНД Росія є домінуючою державою. На неї припадає близько 80% ВВП, ⅔ промислового і ½ сільськогосподарського виробництва країн СНД.

Країни ЄС посілдають перше місце в зовнішньоторгівельному обороті Росії, звідси надходять переважаючі кількості інвестицій.

Запитання для контролю знань:

1. Обґрунтуйте роль Росії у світовій економіці.

2. Назвіть основні параметри, які характеризують місце Росії у світовій економіці.

3. Доведіть, що природно-ресурсний потенціал є провідним фактором розвитку економіки Росії.

4. Охарактеризуйте участь Росії в інтеграційних процесах.

5. Дайте характеристику економічного потенціалу Росії.

6. Які основні чинники впливають на формування економіки Росії?

7. Назвіть основні етапи історико-економічного розвитку Росії.

8. У чому полягають особливості галузевої структури економіки Росії?

9. Проаналізуйте динаміку розвитку економіки Росії.

10. Які напрямки зовнішньоекономічної політики Росії мають перспективу?

11. Охарактеризуйте основні напрямки економічного співробітництва України з Росією.

12. Якими рисами характеризується внутрішня політика Росії?

13. Особливості зовнішньої політики Росії.

Література:

1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – К.: ВЦ “Академія”, 2003. – 688 с.

2. Егоров А. И. Мировая экономика: конспект лекций. – СПб: Политехника, 2000. – 196 с.

3. Кистанов В. В., Копылов Н. В. Региональная экономика России. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 584 с.

4. Красильщиков В. Развитие России и стран Латинской Америки: факторы сходства и различия // МЭ и МО. – 2004. - №4. – с. 73.

5. Міжнародна економіка / Ю. Г. Козака, В. М. Новацького. – Одеса: Латстар, 2001. – 435 с.

Тема 9. Особливості розвитку країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону

План:

9.1. Сучасний стан і загальна економічна характеристика

9.2. Особливості економіки країн АТР

9.3. Регіони Азії

9.4. Нові індустріальні країни Азії

9.5. Значення ОПЕК та АТЄС у розвитку економіки регіону

9.1. Сучасний стан і загальна економічна характеристика

Протягом кількох тисячоліть неозорі простори Азії були колискою багатьох стародавніх цивілізацій. Зокрема, народи, які населяли Китай, Індію, Центральну Азію, Месопотамію, задовго до нашої ери мали розвинуту на той час економіку, науку й культуру. Виникали, набирали сили і зникали могутні кон­тинентальні імперії (Маньчжурська в Китаї, Монгольська в Центральній Азії, Арабський халіфат на Середньому Сході, імперія Моголів в Індії тощо). Проте вже в ХVІ-ХVП ст. більшість країн Азії поступово опинилася в колоніальній залеж­ності від європейських держав. Для багатьох з них часи залеж­ності скінчилися лише в другій половині XX ст.

Саме в Азії зародились основні світові релігії, вчення яких стало духовною основою найвідоміших сучасних цивілізацій. У східному Середземномор’ї виникло християнство, що пізніше поширилося на всі континенти світу. З пустель Аравійського пів­острова прийшов іслам (мусульманство) — цивілізація, особливо поширена на Середньому Сході, у Центральній та Південній Азії, Північній Африці. Буддизм — виник в Індії, а згодом поширилася на всю Південну, Східну та частину Центральної Азії.

На рубежі другого і третього тисячоліть потужний інтелек­туальний, людський і ресурсний потенціал Азії знову відрод­жується. Основні можливості розвитку — використання вели­чезних трудових ресурсів, елітна частина яких володіє високим рівнем освіти і наукової підготовки. Країни регіону мають бага­тий набір можливостей розвитку. Насамперед це величезні природні ресурси, що становлять понад ½ світових. У регіоні видобувається ²/₅ нафти, ½ вугілля світу, багато руд кольо­рових металів, особливо олова, свинцю, цинку, хрому, сурми, вольфраму, рідкісноземельних і радіоактивних матеріалів. Великі запаси залізних руд та гірничо-хімічної сировини. За гідроенергетичним потенціалом регіону належить перше місце в світі. Значні природні можливості для розвитку сільського господарства: багато тепла (у південній частині континенту переважно субтропічний, тропічний та субекваторіальний клі­мат), великі площі рівнин та оазисів, де тисячоліттями ведеться землеробство, багаті джерела води дають змогу збирати тут майже ¹/₂ зернових світу (зокрема ⁹/₁₀ — рису), ²/₃ — овочів, ³/₅ — бавовни, ⁹/₁₀ — чаю та натурального каучуку, майже весь джут, давати ²/₅ світового виробництва м'яса. Як бачимо, ресурсні можливості Азії співмірні з кількістю її населення. Але, за винятком окремих країн, регіон все ще відстає в індуст­ріальному розвитку.